КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Гість програми - заступник голови партії „Велика Україна” Ірина Самаріна
26.03.2007

23.03.2007 року, 19.15-20.00, прямий ефір, 24.03.2007 року, 15.00-15.45, повтор   Автор і ведучий програми – Остап Дроздов.   Експерт у студії – політолог Юрій Шведа.   Журналісти - Любомира Ровенчак, телекомпанія Львів-ТБ, Влад Якушев, PostПоступ, Марина Олійник, газета „Крок”.



Остап Дроздов:

Моє шанування. Ви дивитеся 12 канал. У прямому ефірі політична програма „Прямим текстом”. Мене звати Остап Дроздов. Прямі запитання, прямі відповіді. Прямий ефір. Сьогодні у нас буде трошки незвична програма. Завжди гостями програми „Прямим текстом” є активно діючі і відомі політики, однак ми сьогодні вирішили піти від зворотнього. Ми сьогодні хочемо надати слово цілком новим обличчям. Сьогодні у нас в студії нова партія „Велика Україна”. Це наймолодша в Україні партія і відповідно нас це якраз  і зацікавило. Сьогодні у програмі „Прямим текстом” ми хочемо зрозуміти, навіщо ж створюються нові партії, особливо в тих процесах, коли партії навпаки укрупнюються і блокуються. І взаглі – навіщо створюється 131 за рахунком партія. Власне, на ці питання сьогодні буде відповідати заступник голови партії „Велика Україна” Ірина Самаріна.

Ведучий звертається до гостя:

Пані Ірино, я вас радий вітати у нашій студії. Сьогодні, певно, будете віддуватися за всі нові молоді політичні проекти. Сьогодні для Вас запитання – сподіваюсь, дуже каверзні – будуть задавати журналісти Львова. А своїми коментарями буде ділитися політолог Юрій Шведа. Він, власне, є теоретик і дослідник партійних систем, партійного руху. Для початку я пропоную невеличкий вступний сюжет і згодом ми повертаємося в цю студію.

Транслюється авторський сюжет:

Партія „Велика Україна” – наймолодша в державі”. Тож не дивно, що до її голови Ігоря Гекко багато запитань. Наприклад, на що розраховує новий проект „із нуля”, коли укрїнський політикум захопили такі старожили, як Ющенко, Янукович, Тимошенко, Мороз і Симоненко. Який реальний зміст має у собі задекларована доктрина під назвою „соціал-патріотизим”. І нарешті, які політичні амбіції має „Велика Україна” Ігоря Геко? Логічно, що до новоствореної партії запитань більше, ніж відповідей. І саме тому Ігореві Геко буде що розповісти журналістам і глядачам.

Студія.

Остап Дроздов:

Ви почули провокативну тезу і я хочу, і я хочу, щоб ви від імені партії нового проекту зреагували. Мене цікавить, навіщо створювати нову партію „з нуля” якраз в той час, коли відбувається, як я сказав на початку, укрупнення, злиття і блокування партій. На що розраховує така партія?

Ірина Самаріна:

Партія розраховує на дуже просту річ. Сьогодні партія „Велика Україна” каже про те, що треба зламати все те, що існує в Україні. Все, що існує в Україні, не має політичного майбутнього. Бо всі партії, які є на сьогоднішній день – це, по суті, одне і те ж. Бо вибори в Україні відбуваються не за європейською системою, а за системою закритих партійних списків. Така систем існує сьогодні в трьох країнах – це Росія, це Україна, це Білорусь. Ми проти цього. І тому ми кажемо, що партія Януковича, партія Ющенка і партія Тимошенко, якщо вона йде на вибори за закритими партійними списками, це одне і те ж. Щодо Симоненка і Мороза, ми взагалі вважаємо, що у цих партій майбутнього вже немає. Це вже історія.

Остап Дроздов:

Перед тим, як  щось створюється, тим паче політична партія, політична сила, ставляться цілі. І власне, я хотів би зрозуміти і прошу вас сказати прямим текстом: на що розраховує „Велика Україна” в країні, де фактично весь електорат поділений між такими монстрами, як БЮТ, Наша Україна, Партія регіонів, ті ж соціалісти, ті ж комуністи. На що ви розраховуєте?

Ірина Самаріна:

На дуже просте. Ми розраховуємо на повну перемогу через сім років.

Остап Дроздов:

У який спосіб, прошу мені сказати.

Ірина Самаріна:

У який спосіб? Я спосіб зламу нинішньої ситуації. Коли ми були громадською організацією, діяв принцип „Проти всіх”, коли ми закликали голосувати проти всіх, проти системи виборчих закритих партійних списків. Сьогодні, якщо ми стали політичною партією, ми зробимо так, щоб був прийнятий новий закон, була нова виборча система, була система за відкритими партійними списками, за такої системи ми будемо здатні конкурувати з діючими політичними силами. Але ми вважаємо, що за такою системою, багато політичних сил підуть просто з політичної арени України.

Остап Дроздов:

Я дякую за відповідь. Прошу питання журналістів. Представтеся.

Любомира Ровенчак, телекомпанія Львів-ТБ:

У Вашій програмі я знайшла таку тезу, що ви хочете попередньо узгоджувати списки, тобто буде перший етап виборів, коли будуть вибирати, у якій послідовності кандидатури будуть іти у виборчому списку. А далі уже виборці будуть визначатися між списками партій. Скажіть, будь ласка, такий двоетапний виборчий процес, чи не буде це обтяжувати державний бюджет, тому що на вибори потрібно дуже багато коштів.

Ірина Самаріна:

Ні. Дуже простий виборчий процес. Людина визначилася, що вона, наприклад, за партію „Велика Україна”. Вона визначається голосуванням. Бере список „Великі України” і визначається, за яку вона людину з „Великої України”. І тоді не будуть списки формуватися на закритих партійних з’їздах. Тоді буде конкуренція, і людина, яка набере більше голосів і увійде в партійний список, і буде представляти партію на державному рівні і на місцевому рівні.

Остап Дроздов:

Пані Ірино, я хочу продовжити запитання своєї колеги. Це є революційна ідея. Це ви фактично пропонуєте так звані подвійні вибори.

Ірина Самаріна:

Ну як це революційна ідея? В кожній раїна Європи існує така система.

Остап Дроздов:

Я все-таки хочу підвести до українських реалій, а не до європейських. Тобто спочатку люди голосуванням формують виборчий список. Першим голосування. Пізніше другим голосуванням...

Ірина Самаріна:

Це одне голосування.

Остап Дроздов:

Добре. А оця двоетапність підходів, скажімо так, до списків, чи це не створить з одного боку або апатію людей, які просто заплутаються в тому, що відбувається, чи це не породить певний бардак, і чи це не ускладнить сам виборчий процес?

Ірина Самаріна:

Яким чином? Ви ж не проглосуєте за людину з того списку з іншої партії. Ви обираєте партію і людину в цій партії. Чого ж це ускладнить процес?

Остап Дроздов:

Ідея зрозуміла. Просто поясніть людям, нашим глядачам, які не орієнтуються у виборчих системах, як це має виглядати конкретно.

Ірина Самаріна:

Це має виглядати дуже просто. Людина приходить на виборчу дільницю, бере список тієї партії, за яку вона голосує, і в цьому списку знаходить прізвище людини, за яку вона хоче проголосувати і ставить одну-єдину галочку. І все.

Остап Дроздов:

Тобто, людина отримує, я в народі це називається, такі простині, на кожну політичну силу.

Ірина Самаріна:

Навіщо на кожну політичну силу? Вона разом може визначатися. Це по-перше. По-друге, існує, наприклад, польський варіант, коли на виборчій дільниці конкурують між собою декілька кандидатів. По-третє, існує декілька варіантів, коли людина визначається за попереднім голосуванням. Наприклад, як у Сполучених Штатах Америки. Ми, коли казали про систему відкритих партійних списків, ми казали: коли ми зробимо новий закон, а через місяць він буде вже готовий, ми запропонуємо суспільству два-три найкращі варіанти, а суспільство визначиться.

Остап Дроздов:

Я дякую за відповідь. Я хочу перевести запитання до нашого експерта. Власне мене цікавить думка політолога-теоретика. Як Ви оцінюєте оці амбіції „Великої України” – виступити проти всіх, зламати усе.

Юрій Шведа:

Хочу прокоментувати першу тезу, з якої Ви почали програму, про те, що електорат вже визначився, є фаворити. Справді, значною мірою визначився електорат, але якщо відслідкувати настрої населення, то можемо побачити великий сегмент населення, який розчарований і який не поділяє поглядів і не має преференцій до нових політичних сил. Те, що сьогодні відбувається в парламенті та політична боротьба, яка має сьогодні місце в Україні, дає підстави говорити про те, що така тенденція може й далі зростати. Тому говорити про те, що на сьогоднішній день немає соціальної бази для появи нових політичних партій, які якраз і будуть змагатися за той електорат, який розшарований існуючими політичними силами, очевидно, такі підстави є, і очевидно має підстави для виникнення і формування і ця політична сила, і мабуть ще впродовж ми побачимо й інші політичні партії і проекти.

Остап Дроздов:

У мене така репліка. Всі розчаровані – це ще не симпатики нових проектів. Тобто, нам не можна усіх, хто проти, зразу зараховувати в потенційні прибічники нових проектів.

Юрій Шведа:

Безперечно. Частина з тих, хто проти, ближче до виборів будуть визначатися в ту чи іншу сторону, але тим не менше, наявність оцієї маси людей, і це значна частина – від 30 до 40 відсотків люди, які побачили ці політичні сили в ділі, на практиці, але тим не менше не чекають, не мають симпатій до них. І це є потенційна база для формування нових партій.

Остап Дроздов:

Як Ви можете зреагувати?

Ірина Самаріна:

Ви знаєте, я хочу сказати, що, якщо вони не симпатики ще нових політичних сил, то нас рятує те, що вони вже і не є симпатиками старих політичних сил.

Остап Дроздов:

Це вже добре.

Ірина Самаріна:

І цей сегмент зростає. Він зростає по всій Україні. Ми бачимо, що сьогодні на Сході – ми проводили останнє опитування – вже 12 відсотків людей, яких ми опитали, прямо заявляють про те, що їх не влаштовує політика уряду Януковича. Це вони готові сказати прямо на вулиці, чого не було раніше. І це нас втішає.

Остап Дроздов:

Наступне запитання журналістів. Прошу.

Влад Якушев, газета
PostПоступ:

В мене таке питання. Ви сказали, пані Ірино, що Ви переможете через 7 років. Очевидно, у Вас вже є якийсь детально розроблений план, якщо Ви чітко називаєте цю дату. Тобто, якщо можна проінформувати тези цього плану. І ще одне запитання: з впевненістю сказати, що Ви переможете, значить Ви розраховуєте на якусь секретну зброю. У разі, якщо її, наприклад, нема, то виходить ситуація Моськи, яка гавкає навіть не на одного слона, а на стадо слонів, яке зараз представляють інші партії.

Ірина Самаріна:

Це сьогодні так виглядає. Але хто з вас хоче бачити ті ж обличчя через сім років? Жодна людина, яку ми запитаємо, чи влаштовує її те, що через 10, 15, 7 років будуть ті ж обличчя дивитися з екрана телевізора – Янукович, Ющенко, Тимошенко, Литвин. А щодо секретної зброї, то я Вам скажу: секретна зброя дуже проста. Україну треба збудувати перш за все для самих себе, а не для всіх інших. І цього нема у жодної партії.

Остап Дроздов:

Ви сказали про старі обличчя. Власне, на противагу старим обличчям, які вже приїлися, виставляються нові, якісь харизматичні, якісь нові, якісь цікаві обличчя. Якими обличчями будуть обличчя Великої України”?

Ірина Самаріна:

Перш за все молодими.

Остап Дроздов:

Персонально. Люди хочуть знати, на кого орієнтуватися.

Ірина Самаріна:

А як Ви будете сьогодні орієнтуватися на тих, хто прийде до влади через сім років. Сьогодні це молоді успішні люди, які будують партію. Перше, що треба зробити, це збудувати партію, а потім вже говорити про фасад, про те, що буде на фасаді. Тому, якщо Ви хочете сьогодні почути відомі прізвища, ви їх не почуєте. Але 15 років тому ніхто не знав, хто така Тимошенко. Правда ж?

Остап Дроздов:

Очевидно так. Власне, ближче до тез, яких Ви тут дуже коротко торкнулися і що питав мій колега. Ви у своїй програмі задекларували цілком нову ідеологічну платформу, яка називається „соціал-патріотизм”. Це дуже рідкісний політологічний термін. Принаймні словник, один із небагатьох, де цей термін є, він трактує цей термін дуже просто: соціал-патріотизм – це поєднання патріотичної ідеології та соціалістичних навіть більше ідей. От інакшими словами, це рух патріотів з лівими поглядами? Я хочу Вас перепитати, Ви представник лівого руху?

Ірина Самаріна:

Сьогодні всі хочуть вішати ярлики. Сьогодні ми вважаємо...

Остап Дроздов:

Це не ярлик. Це приналежність.

Ірина Самаріна:

Але сьогодні є вже і нові партії, які є партіями харизматичного популізму. Вони не є ні правими, ні лівими, щоб вони не писали у своїх програмах. Ми кажемо, наша партія соціал-патріотична тому, що ми базуємось на соціальному напрямку. Ми кажемо, що Україна має бути соціальною державою. Але державою, де кожне рішення будується на національному інтересі. Тобто, держава для тих, хто живе в цій державі. Сьогодні ж ми бачимо, що кожне рішення приймається не в інтересах України, а в інтересах держави – будь-то Росія, Сполучені Штати, країни Європи, але не Україна.

Остап Дроздов:

Я цілком погоджуюся з Вами і можу сказати: на хлопський розум, принаймні для мене, це звучить дуже просто: ми за економічний і соціальний добробут у своїй країні.

Ірина Самаріна:

От бачите, зараз дуже часто Янукович виступає і каже: треба подумати про економіку. Та ніколи не буде ніякого економічного росту в державі, яка ще не є державою. Це вторинно.

Остап Дроздов:

Я, власне, до чого веду. Тобто, це формулювання настільки сприйнятне, що жодна із 130 партій ніколи не скаже, що ми проти цього. Власне, Ви поясніть нашим глядачам, мені поясніть, журналістам: що кардинально нового Ви пропонуєте суспільству?

Ірина Самаріна:

Нового в світі немає нічого. Але є справжні патріоти, а є штучні. І ви бачите, що будь-яка сьогодні політична заява відомих політиків, якщо хтось хоче зрадити, він починає з національної ідеї. Наприклад, Кінах. Останнє. Ми бачимо, що сьогодні національна ідея стала просто предметом торгівлі. Нею торгують штучно, нею торгують вроздріб, гуртом і так далі. Ми просто відрізняємось від усіх інших тим, що ми справжні і це побачите ви за сім років.

Остап Дроздов:

Я прошу коментаря політолога на тему „що таке соціал-патріотизм”? Що це за новітня дефініція.

Юрій Шведа:

Насправді це не зовсім новітня дефініція. Може в такому виконанні вона новітня, а взагалі термін „патріотизм” є присутній, притаманній у програмі дуже багатьох політичних партій. В Україні, щоправда, цей термін значною мірою присутній у програмах правих політичних партій. І взагалі, традиційно сам термін „патріотизм” – це фактично ідеологія правих політичних сил. Але я хотів би ще сказати про іншу трохи річ. Традиційно мова йде про те, що партія як класичне визначення цього терміну, це є об’єднання людей на певній ідеологічній основі. Тобто, цілком закономірно, що партія сповідує певну ідеологію і намагається реалізувати її на практиці. І це є основою політичної партії.

Остап Дроздов:

От ми почули, що ця ідеологія називається „соціал-патріотизм”. Що це за ідеологія?

Юрій Шведа:

Я хочу доповнити наступну річ. Серед існуючих політичних партій – в Україні їх зареєстровано близько 130 – тільки близько 30 партій декларують чітку ту чи іншу ідеологію. Це комуністична, чи соціалістична, соціал-демократична із числа загальноприйнятих ідеологій. Вся решта партій фактично говорять про якусь специфічну, про якусь еклектичну ідеологію і так далі. Тобто не стоять на позиції чистої ідеології в класичному її розумінні. Тому тут нічого такого надзвичайного і дивного нема. А воно має пояснення наступним чином. Партія формується як виразник інтересів певних соціальних груп і соціальних класів. Феномен формування української багатопартійності полягає в тому, що партії то формуються, але соціальна структура суспільства є абсолютно невиразною, несформованою. Тому партія на сьогодні не можу виступати виразником тих інтересів, які ще є фактично несформованими. Тому більшість партій хочуть виступати виразниками дуже широкої групи інтересів. Або інтересів народу в цілому.

Остап Дроздов:

Ваш коментар до теми „Обьять необьятное”.

Ірина Самарина:

Якщо казати про „Обьять необьятное”, то ми кажемо, що сьогодні в Україні дуже багато патріотів, це так і з цим важко сперечатися. І по-друге, наша соціальна складова. Ми кажемо, що сьогодні не можна будувати державу не соціальну. Бо дуже велика прірва між бідними і багатими. Але це не означає ідей комуністичних і соціалістичних.

Остап Дроздов:

Дякую. Запитання у журналістів. Прошу.

Влад Якушев:

У мене запитання, пані Ірино, стосовно назви партії. „Велика Україна”. В принципі, Україна має межі і більшою вона не стане. Чи це спроба маленької партії підвищити себе за рахунок назви, чи можливо тут, як колись у поляків доктрина „Польща від моря до моря”. Можливо, є імперські амбіції?

Ірина Самаріна:

Назва має історичне коріння. Бо ви знаєте, що раніше все, що було поза межами Галичини, називалося Велика Україна. І казали – є Галичина, а є Велика Україна. МИ хочемо показати, що Велика Україна і на Сході ми теж Україна. А загальна теза для всіх – Україна має бути великою – і в Криму, і на Сході, і на Заході.

Остап Дроздов:

Наступне запитання. Прошу.

Любомира Ровенчак:

Скажіть, будь ласка, на який електорат – Заходу чи Сходу – ви розраховуєте, чи на електорат всієї України, Великої України.

Остап Дроздов:

Тобто, сказати, що це електорат просто патріотів – це не сказати нічого.

Ірина Самаріна:

Ви знаєте, ми сьогодні будуємо партію. Ми не створилися для того, щоб взяти участь у найближчих виборах. Тому питання про електорат, на сьогоднішній день, на який електорат ми розраховуємо, якщо сказати загально – на патріотів, то це буде дуже загально. Про електорат було б коректніше запитати, коли ми вже будемо брати участь у виборах. А сьогодні наша перша задача – це збудувати сильну партію. Збудувати будинок, збудувати фундамент, на якому буде стояти партія. Чомусь всі починають з того, щоб розмовляти про фасад, розумієте. І цим просто дурять людей. Бо не можна говорити про фасад, коли немає структури.

Любомира Ровенчак:

То ви будете готові говорити про електорат через сім років? І якщо будуть дострокові вибори, то чи візьмете у них участь?

Ірина Самаріна:

Ми обов’язково будемо брати в них участь, але це було б дуже амбіційно сказати. Що ми будемо брати участь як самостійна партія. Це неможливо. Ми будемо брати участь в залежності від того, як складеться ситуація. Якщо будуть вибори за закритими партійними списками, ми будемо просто проти цього боротися. Проти виборчої системи. Але ми не будемо об’єднуватися, бо заради чого? Заради місця в парламенті? Або в місцевій раді. Ні – за закритими партійними списками. По-друге, самостійно будь-яка партія, яка створена 5 місяців тому, не може брати участь у дострокових виборах. До речі, ми дуже проти дострокових виборів, тому що ми не хочемо, щоб владу узурпувала в Україні Партія регіонів.

Остап Дроздов:

Ми про це поговоримо згодом. Зараз ми перервемося на невеличку рекламну паузу. А після цієї реклами ми запитаємо в Ірини Самаріної про те, який олігарх стоїть за партією „Велика Україна”.

Реклама інформацінийх партнерів.

Студія.


Остап Дроздов:

Ще раз добрий вечір. Ми продовжуємо політичну програму „Прямим текстом”. У нас сьогодні в гостях заступник голови партії „Велика Україна” пані Ірина Самаріна. Пані Ірино, керівництво вашої партії, коріння Вашої партії походить із Донбасу, вірніше із Северодонецька.  До речі, ми дуже добре це місто пам’ятаємо по сепаратиському з’їзду в 2004 році. Власне, є така думка. Якщо партія створюється з Донбасу, то за цим має стояти або Ахметов, або якісь інші олігархи. Які олігархи стоять за Вашою партією. Прошу сказати прямим текстом.

Ірина Самаріна:

Ви знаєте, нам дуже часто задають це питання. І в нас на нього є відповідь: нашу партію фінансують Ахметов, Коломойський і Порошенко. По 33 відсотки. Нам залишається 1 фінансувати.

Остап Дроздов:

Це дуже хороший жарт. Якщо дати більш прагматичну відповідь, то все-таки хто стоїть за партією „Велика Україна”?

Ірина Самаріна:

Не стоїть ніхто, бо якщо дати чесну відповідь, то організаційну структуру партії фінансують її засновники, головний з яких Ігор Гекко. А ми кажемо про те, що ми партія Європейського типу. І наші проекти будуть фінансувати громадяни України. Бо ідея має себе годувати. Це будуть пожертви. Членських внесків у нас немає.

Остап Дроздов:

Є запитання журналістів. Прошу.

Влад Якушев:

Чи не буде це виглядати як паразитування на електораті?

Ірина Самаріна:

Ні, бо фінансуються проекти, а не діяльність партій без всяких обов’язків. Наприклад, сьогодні ми кажемо, що на Сході ми розпочинаємо проект української книжки. Це дуже цікаво багатьом бізнесменам Сходу, але ніяких обов’язків ні партія, ні бізнес не несуть перед партією. Це окремий проект, на який є запит молоді Сходу.

Остап Дроздов:

Пані Ірино, ми в першому блоці програми говорили про ці нові обличчя. Я намагався від Вас їх витягнути. Ви сказали, що все-таки колись і Тимошенко була невідома. Все-таки керівником партії і головою правління партії, точніше, центральної ради є Ігор Гекко. На Галичині це є маловідома людина, а східній еліті це доволі відома людина. Банкір, чи підприємець, на якого у Ваших ворогів, напевно, знайшовся б компромат і згадали йому якісь арешти в 2004 році, коли йому інкримінували подвійне громадянство. Подвійні паспорти і так далі. Це є обличчя „Великої України”. Чи не здається Вам, що можливо це трохи не те обличчя і як ви могли би парирувати потенційні закиди Ваших недругів.

Ірина Самаріна:

Ви знаєте, це саме те обличчя. Йому чого тільки не інкримінували, але його конкурентом на виборах був Юлій Іоффе, представник команди Кучми. І всі ці закиди одразу зрозумілі, якщо скажеш це прізвище. Це по-перше. По-друге, Ігор Гекко, він народився в Сєвєродорнецьку. Він дуже давно займається громадською діяльністю.

Остап Дроздов:

Ми хотіли його сьогодні побачити у цій студії.

Ірина Самаріна:

Ви знаєте, він проводить сьогодні термінову раду саме в Сєвєродонецьку з приводу того, що ми вчора зробили заяву, що ми підтримуємо рух протесту „Народна самооборона”, бо Луценка не пустили на Схід. Але на Сході є наша громадська організація, яка називається „Родина-восток” і саме сьогодні Ігор Гекко проводив же нараду в цій організації, тому що ми готуємо масові акції протесту в місті Луганську, де ми працювали в 37 містах, і просто я поїхала сюди, а Ігор Віталійович поїхав у Сєвєродонецьк.

Остап Дроздов:

Я власне хочу Вас запитати. Ви говорите зараз на всю Львівщину. Ваша партія виходила корінням із громадської організації, яка називалася російської мовою „Родина-восток”. Прошу пояснити – у нас „Родина-восток” чи все-таки „Велика Україна”.

Ірина Самаріна:

Ви знаєте, у громадської організації батьківщиною був схід. І ми вважали, що раз ми працюємо на сході, і кажемо те, що має зрозуміти схід, то ми маємо називатися так, як буде розуміти схід.  Тому організація називалася „Родина-восток” і це було вірно з нашої точки зору.

Остап Дроздов:

А де запад? Вас зараз слухає запад.

Ірина Самаріна:

Тоді ми вважали, що це був період передвиборчий, був період виборів, коли треба було працювати в опозицію Партії регіонів. І більш важливо було працювати на Сході. Ми так вважали.

Остап Дроздов:

Я дякую за цю відверту відповідь. Прошу запитання від журналістів.

Любомира Ровенчак:

Скажіть, будь ласка, чи підтримуєте ідею „Народної самооборони” і зокрема її лідера Юрія Луценка про другий Майдан, похід на Київ.

Ірина Самаріна:

Ідею про другий Майдан, похід на Київ ми підтримуємо. Ми підтримуємо ідею народного протесту. Ми бачимо, що сьогодні є запит народу на якісно нову владу.  Тому те, що робить Луценко, це вірно. Сьогодні Луценко, як ми бачимо, представляє інтереси Ющенка якоюсь мірою, а альтернатива Ющенка – Партія Регіонів. Яка намагається узурпувати всю владу в країні. І тільки люди, тільки народ можуть цьому протистояти. І у народу дуже багато питань, до речі і на Сході. І в цьому сенсі ми підтримуємо Юрія Луценка.

Остап Дроздов:

Я Вам можу сказати, що рівно два тижні тому на цьому місці стояв Юрій Луценко і нас переконував, що жодного відношення Ющенко до цього проекту немає.

Ірина Самаріна:

Це він переконував.

Остап Дроздов:

Звичайно, це він переконував, а наша справа – вірити чи ні. Все-таки трохи інше питання в цьому контексті. В цій програмі ви вказуєте одним із своїх перших завдань, я мушу процитувати „відсторонення від влади корумпованої бюрократії та олігархату”. Особисто я за цим бачу відсторонення від влади  команди Януковича і Ахметова. Це так чи ні?

Ірина Самаріна:

Це так.

Остап Дроздов:

Тобто Ваше завдання – боротися проти Партії регіонів.

Ірина Самаріна:

По-перше, на Сході це програма «Луганщина… або Донеччина без Януковича». Як свого часу була Україна без Кучми. Коли ми збудуємо потужну структуру у Луганській та Донецькій області, це буде перше гасло.

Остап Дроздов:

Я дякую за цю відповідь. Хочу запитати у пана Юрія Шведи, експерта. Ваша думка. Оце позиціонування – „східноукраїнська опозиційна політична сила” – наскільки вона є продуктивною і як би ви оцінили те, що ви щойно почули.

Юрій Шведа:

По ідеї стосовно зміни виборчої системи, про це говорилося, це є одним із програмних документів. Справді, нинішня виборча система пропорційна виборча система із закритими списками є явищем, яке не знімає цілий ряд питань і серед існуючих типів виборчих систем ця система вважається одною з найбільш невдалих. І тому тут я абсолютно підтримую ту ідею. До речі, багато науковці і аналітиків говорять про те, і, зрештою, народний депутатів, про те, що виборча система повинна бути змінена, бо у такому варіанті, у якому вона існує на сьогоднішній день, вона приводить до того, що в науці називається партійною диктатурою. І тут очевидно з тим можна погодитися. Проте. Які інші варіанти виборчих систем застосувати – це, очевидно, питання трохи дискусійне. Тут більше мли би говорити науковці, аналітики, з досвіду зарубіжного. Те, що пропонує партія, це варіант так званої преференційної системи, де справді люди мають право голосувати не тільки за партію, але виставляти рейтинги в рамках партійного списку. То, про що говориться попереднє голосування, теж практика існує, очевидно в науці це є термін ”праймеріз”. Це те, що застосовується у американські політичній традиції. Система „праймеріз” в Америці якраз була застосована як один із механізмів, який мав подолати корупцію, яка існувала серед партійної еліти при призначенні, при висуненні кандидата в президенти.  І як можливість розширення доступу громадян до участі і так далі.

Остап Дроздов:

Дякую. Як ви тлумачите стосовно позиціонування партії. Ваш маленький коментар. Безкоштовна консультація для „Великої України”.

Юрій Шведа:

Говорити про те, що партійна система і виборча система є недосконалою і знову ж таки створювати партію, яка буде брати участь, буде одною із багатьох, яка буде працювати по цих правилах гри, мабуть у тому є трошки нестиковка. Чи неузгодженість. З іншої сторони я вважаю, що ми говоримо про те, що прагнемо до демократії, до встановлення демократії. Встановлення демократії пов’язане із парламентаризмом, а парламентаризм – це є участь у  виборах в першу чергу. Де кожна політична сила змагається за владу через участь у виборах. І тому такі певні радикальні кроки, мова йде про акції непокори, протести і так далі, вони мають право існувати у політичному житті, але очевидно воно все-таки трохи виходить за рамки парламентської процедури, яка є основою демократичності.

Остап Дроздов:

Ваша реакція.

Ірина Самаріна:

Ви знаєте, сьогодні ми вже не сподіваємось на те, що в Україні щось зміниться на рівні парламенту і щось зміниться на рівні президента. Тому ми вважаємо, що сьогодні казати про те, що близькі ті часи, коли народ буде мати право на протест і цей запит ми підтримаємо, вони є. До речі, наш київський досвід, де народ зробив запит на якісно нову владу, якраз ми підтримали перші. Це референдум по меру Києва Черновецьому. Колись кияни заявили, що їм не подобається цей мер. Ми цю ідею підхопили перші, бо завдання політиків у тому, щоб реагувати на суспільні запити. Або не треба йти в політику.

Остап Дроздов:

Прошу зреагувати на запитання журналістів.

Марина Олійник, газета „Крок”:

Скажіть будь ласка, два роки тому Ігор Гекко, будучи керівником патріотичного об’єднання „Батьківщина-схід” заявив приблизно таку річ. Що ми не допустимо, щоб під прапором якої-то не було політичної сили від імені сходу в парламент пройшли особи, які не знають і не розуміють інтересів східної України. Скажіть, будь ласка, чи ви все таки недооцінили свої сили?

Ірина Самаріна:

Нам вдалося багато кого переконати. Ми були романтиками і ми думали, що громадська організація зможу вирішити деякі політичні завдання. Ми й створили партію саме тому, що зрозуміли, що для громадської організації є певна межа, де вона вже може працювати ще 20 років, але вже не вирішить політичних завдань. Тому ми створили партію.

Остап Дроздов:

Все-таки певно найкращий спосіб вижити молодій партії – це зблокуватися, чи примкнути, чи потрапити у фарватер до більш потужного партнера. Я це питання формулюю теоретично  і прошу теоретично на нього відповісти. Все-таки до кого більше тяжіє „Велика Україна”? Тимошенко, Ющенко, Янукович, Мороз, Симоненко?

Ірина Самаріна:

Про Мороза і Симоненка ми вже сказали – вони відійдуть в історію. Що стосується Нашої України, то сьогодні наш досвід, що багато людей із Нашої України пішли працювати саме в нашу партію. Янукович, я думаю, нас не запросить ні за яких умов. Або тільки ми туди своїх агентів направимо, аби розвалювати партію. Що стосується Тимошенко, ми вважаємо, якщо б ми працювали на Заході України, ми б розказували на заході, що і Тимошенко, і Наша Україна, це суть одне і те ж. Це Янукович навпаки.

Остап Дроздов:

Власне вас зараз слухає ця Західна Україна, де рейтинги Нашої України, більше БЮТу, Луценка є найвищі. Тобто, вони хочуть зідентифікувати Вашу політичну силу за принципом близькості ідеологічної до котроїсь з відомих. Ви можете дати такий  орієнтир?

Ірина Самаріна:

Вони мали б зрозуміти, що їх просто дурять. Якщо люди перетасують всі програми і витягнуть одну із програм, будь-то Партія регіонів, Тимошенко чи Наша Україна, по багатьох питаннях вони не скажуть, що то за партія. Тимошенко може себе називати правою партією, але мати ліві лозунги або олігархів у своїй структурі. Сьогодні кожна партія має олігархів. Яка ж вона ліва. Навіть соціалісти з комуністами. Все переплутано. І сьогодні казати, що ми схожі на БЮТ, або будемо схожі на Нашу Україну – то буде великою помилкою. Народ має зрозуміти, що мають прийти якісно нові політичні сили.

Остап Дроздов:

Але вам потрібно чітко себе спозиціонувати, і самоідентифікувати. Грати на патріотизм, на соціал-патріотизм, це надзвичайно широка верства, але це не політична ніша.

Ірина Самаріна:

Ні. Хай народ побачить нашу історію. Хай люди побачать наші вчинки. Що стосується ситуацій, які виникають, бо ситуативне об’єднання, воно можливе. От, наприклад, що стосується Черновецького...

Остап Дроздов:

З БЮТ і з Нашою Україною співпрацювали?

Ірина Самаріна:

Треба сказати, що Черновецький у списках Нашої України. Вони самі не визначилися. Половина Нашої України було проти Черновецького у Київраді, а половина цього не підтримала. Як же можна працювати з Нашою Україною по Черновецькому? Що стосується БЮТ, так, у нас були спільні заходи. Так само у нас були спільні заходи – найбільш вдала співпраця – з блоком Кличка, партією Реформи і порядок, яка, на наш погляд, сьогодні себе у Києві веде найбільш чесно по відношенню до виборців.

Остап Дроздов:

Я дякую за відповідь. Прошу запитання.

Любомира Ровенчак:

Повертаючись до пунктів Вашої програми, ви говорите про те. Що будете розвивати інститути прямої демократії. Скажіть, будь ласка, на Ваш погляд, плюси перед опосередкованою моделлю, тоді коли народ через органи влади?

Остап Дроздов:

Це концептуальне запитання.

Ірина Самаріна:

Щодо прямої демократії, ми кажемо сьогодні, що методи прямої демократії мають працювати, наприклад, має працювати Закон про референдум. І наша участь, наприклад, у справі по Черновецьому, не сам Черновецький важливий для нас як персона. А ми доводимо те, що методи демократії, які є в Україні, в Україні немає демократії. Ви помиляєтесь. У нас нема законів. У нас написано, що влада належить народу, вона не належить. У нас система закритих виборчих списків, раз, парламент вже це не народна влада. У нас Закон про референдум не працює, місцева влада, два. Що у народу залишилось, вибори мера тільки і все. Більше демократії в країні нема.

Остап Дроздов:

Як приклад, львівського мера показує, що при дуже розкрученому бренді „Самопомочі” і згодом самопоміч громадян згорнулась.

Стосовно назви партії, то мій колега тут уже запитував. Я ще хочу запитати. Особисто я є прихильником федеративного устрою країни і вважаю його єдиним порятунком країни, яку вже ніхто ніколи не склеїть, тому що занадто сильні розбіжності між регіонами і просто штучно ліпити те, що не ліпиться, дуже важко. Ви все-таки хочете будувати Велику Україну. Навіщо знову закидати ідею Великої України, якщо ми штучно ліпимо регіони, які не ліпляться?

Ірина Самаріна:

Ми ідею Великої України закидаємо в тому, що Україна має бути великою. Будь то федерація або унітарна держава. Що стосується федеративного устрою, у мене є особиста думка, як у заступника голови партії, що в той час, коли був з’їзд у Сєвєродонецьку, і дуже хотіли дві області відділитися, треба було мати політичну волю і дозволити їм це. І тоді б Янукович був президентом Донбасу, Ахметов був би міністром фінансів. І все це залишилося на рівні цих двох областей. А ви б вже жили в іншій країні.

Остап Дроздов:

Ми б жили у країні Януковича навпаки. Ви назвали так. Це Тимошенко і Ющенко.

Ірина Самаріна:

Ми б жили в якісно новій країна, бо вона була б інша. Тоді не треба було тоді там сперечатися дуже. Хочуть – дозволити. І тоді всі в Донбасі отримали те, що вони хотіли. І розчарування у своїх лідерах наступило просто миттєво.

Остап Дроздов:

І лаконічний коментар експерта. Власне, підсумовуємо програму.

Юрій Шведа:

Ідею, яку ви тут сказали. В програмі є про пряму демократію і про необхідність власне такої прямої демократії. В мене є матеріали інституту соціології, який вони проводили, правда, за 2004 рік. І згідно з цими даними, лише 2 відсотка населення України  є членами політичних партій. Фактично на сьогодні існуюча виборча система представляється таким чином, що тим двом відсоткам населення, які є членами політичних партій, делегується влада. Тобто ми відходимо від того конституційного права, про яке пані Ірина тут говорила, що джерелом влади має бути народ. У нас вже вибудовується певна ієрархія. Ми делегували своє право як громадяни України політичним партіям, а фактично членами політичних партій, за розрахунками, 700, до мільйона чоловік. І між ними фактично вибираємо тих людей. Очевидно, що це є дуже серйозна проблема, вона потребує системного глибокого вирішення і одна із проблем, це, звичайно, вирішення через механізми, інститути прямої демократії.

Остап Дроздов:

Я дякую за цей коментар. Даю можливість Вам підбити підсумок із того, що ви тут побачили, почули.

Ірина Самаріна:

Я хочу сказати, що народ України сьогодні делегував владу в державі п’ятьом людям. НЕ мільйонам членів партії. А п’ятьом лідерам партій, бо голосували за бренд. В місцевих органах влади просто жахлива ситуація, бо вибори за закритими партійними списками привели до влади людей, які їх люди не знають і „Велика Україна” каже про те, що треба зламати цю систему, зламати цю філософію формування влади і тільки тоді ми можемо говорити про життя зовсім в іншій країні, в раїні європейського зразка. Інакше не можна.

Остап Дроздов:

Пані Ірино, я Вам дякую за участь у цій програмі і за те, що ви відповідали, сподіваюся, на гості і цікаві для Вас запитання. Я нагадаю, що це була політична програма „Прямим текстом” у прямому ефірі і нашим гостем була один із лідерів новоутвореної партії „Велика Україна” Ірина Самаріна. Ми зустрінемося рівно через тиждень. Всього доброго.

 

 

Програму підготовлено за участю Суспільно-гуманітарного консорціуму «Генеза»



Назад до списку

09:59 ( 3.04.2020)
Кабмін обмежить пересування людей

09:57 ( 3.04.2020)
Росія звинуватила Україну у відмові від Консультативної ради та пропаганді проти неї

00:39 ( 3.04.2020)
Путін оголосив у Росії весь квітень неробочим

22:41 ( 2.04.2020)
Зеленський пообіцяв, що найближчим часом Україна підпише меморандум з МВФ

21:07 ( 2.04.2020)
Міністр охорони здоров’я записав звернення: Найважчі тижні попереду

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

15:39 (30.03.2020)
Рада ухвалила антикризовий закон: що він передбачає

13:38 (22.03.2020)
Поліція перевірятиме ізоляцію всіх, хто повертається з-за кордону

09:49 (16.03.2020)
У Британії очікують, що епідемія коронавірусу триватиме до 2021 року, захворіють 7,9 млн британців

14:20 (14.03.2020)
Аваков пообіцяв жорсткіші обмеження і кримінальну відповідальність через коронавірус

18:31 (31.03.2020)
Єрмак розповів про майбутнє консультативної ради з представниками ОРДЛО

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden

no news in this list.

no news in this list.

10:39 ( 3.04.2020)
В Україні 942 людини захворіли на COVID-19, з них 23 померли, 19 одужали

16:55 ( 2.04.2020)
У Львові 5 хворих у важкому стані – Садовий

16:04 ( 2.04.2020)
"Слуги народу" хочуть зустріч з Зеленським через плівки з братом Єрмака

09:54 ( 2.04.2020)
Венедіктова визначилася з першим заступником

09:52 ( 2.04.2020)
На Буковині за день виявили 39 інфікованих

Блок статей, Каталог статтей

18:04 (26.03.2020)
Як Кабмін пропонує Раді "порізати" фінансування міністерств: список

09:51 (24.03.2020)
Новий міністр економіки оновив декларацію: 13 мільйонів зарплати і рахунки в США та Україні

10:06 (22.03.2020)
Кабмін підтримав продовження контракту з Коболєвим на 4 роки

10:40 (19.03.2020)
Ціни на нафту відновлюються після обвалу напередодні

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня