КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Гість програми – лідер „Братства” Дмитро Корчинський
3.04.2007

By: 30.03.2007 року, 19.15-20.00, прямий ефір, 31.03.2007 року, 15.00-15.45, повтор

Автор і ведучий програми – Остап Дроздов.   Експерт у студії – політолог Олександр Шумельда.   Журналісти – Роман Рак, журнал „Статус”, Тетяна Метик, Еко-радіо, Арсен Данилюк, ТРК „Люкс.



<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

Остап Дроздов:

Добрий вечір. Ви дивитесь 12 канал і в прямому ефірі Ви дивитесь політичну програму „Прямим текстом”. Мене звати Остап Дроздов. Прямі запитання, прямі відповіді, прямий ефір. Сьогодні на моє запрошення до Львова приїхав чоловік, який себе називає філософом, який себе називає професійним провокатором. Сьогодні гостем програми „Прямим текстом” є лідер „Братства” Дмитро Корчинський. Пане Дмитре, я дякую, що ви у цю гарну погоду доїхали до Львова.

Дмитро Корчинський:

Мені завжди дуже приємно бувати у Львові. Я бував всього кілька разів, але з великою насолодою.

Остап Дроздов:

Сьогодні ми не дамо Вам так насолоджуватися. Ми – це журналісти провідних львівських ЗМІ, а також наш експерт Олександр Шумельда. Він є політолог, який представляє Західноукраїнський регіональний навчальний центр. На початок маленьий сюжет, на який ви зможете зреагувати зразу після його закінчення.

Транслюється авторський сюжет
Геть демократію! Хай живе свобода! Це гасло братства Корчинського претендує на інтелектуальну революцію, якби не сам імідж Корчинського. Імідж – проти всіх – це ставка хіба на відчайдушних та ідейних молодиків, які самоутверджуються за рахунок радикалізму. Запальним радикалом залишається і Корчинський у свої 43 роки. Він назвав своє Братство партією Ісуса Христа і тому Корчинського назвали політичним сектантом, завдання якого підмивати основи, висловлювати непопулярні думки і провокувати на несприйняття.

Студія

Остап Дроздов:

Пане Дмитре, я для затравки нашої сьогоднішньої бесіди висловлю свою думку, а ви зможете зразу на неї оперативно відреагувати. Ви представляєте таку собі політичну екзотику. Це таке інтелектуальне дисидентство „проти всіх і проти вся” і в принципі це має право на існування в якихось таких інтелектуальних політичних пошуках і помислах, але не в політиці. Тому я хочу запропонувати Вам відповісти на запитання. Навіщо було зразу робити політичну партію. Це починає скидатися на певну клоунаду в політиці.

Дмитро Корчинський:

Я ніколи не працював у політиці. І не мав такого наміру. Я завжди хотів не політичного успіху, а свободи. Я не займаюсь політичною діяльність, я просто так живу. Живу так, як подобається. Братство – це єдина група людей в Україні, якам дозволяє собі робити тільки те, що подобається. Нас не цікавить думка виборця, нас не цікавить імідж, у нас немає іміджу. Нас не цікавить реноме, у нас нема ніякого реноме. Ми робимо те, що нам подобається і хочемо розширити простір власної свободи якомога більше.  Оце і усе.

Остап Дроздов:

Я також вітаю якісь такі оригінальні парадоксальні нетрадиційні думки, але це, і ви самі це визнали у одному із ітерв’ю, це на любителя.

Дмитро Корчинсьий:

Сто відсотків. Це на любителя. І я просто не бачу необхідності робити вигляд, що мене цікавить, наприклад, доля трудящих, чи доля України в НАТО чи ще щось. Мене це не цікавить. Трудящі здатні попіклуватися про себе самі. Якщо вони з 15 років відносної свободи чи за 17 років, не зробили жодного справжнього страйку, якщо вони ніколи не захотіли по-справжньому поставити на коліна начальство, то хто їм винен? Чому я маю робити це замість них? Кого мені потрібно поставити на коліна – я поставлю. Ми пробуємо це робити. Не завжди це вдається. Але ми ставимо дуже серйозний експеримент: чи можуть люди з вулиці, які прийшли, поставити себе таким чином, щоб з ними рахувалися начальники. Ви подивіться, всі, на кого ми молимося сьогодні, всі діячі політичні, ніхто з них не прийшов з вулиці. Юлія Тимошенко – через одруження. Луценко народився в номенклатурній сім’ї і через номеклатуру. Ренат Ахметов як родич Аліка Грека, Ющенко через одруження ввійшов у політику, ввійшов у номенклатуру. Тобто діти наших начальників будуть начальниками наших дітей. Це неправильно. Це все номенклатурна публіка. Ніхто із них не зробив себе сам. Там є здібні люди, люди з сильною волею, непогані, симпатичні, здібні демагоги і так далі, але це люди системи, це начальство, яке уже народилося начальством. Або через одруження на дітях начальників стало начальниками. А ми хочемо добиватися з вулиці. Нам наплювати на начальників.

Остап Дроздов:

Пане Дмитре, ви говорите правильні думки. Я думаю, що люди, які нас дивляться їх поділяють. Але ви певно хочете достукатися до них. Прошу сказати, як от люди, ті, які нас дивляться, вони хочуть зрозуміти, от як зрозуміти таку вашу тезу, як „Братсто є партією Ісуса Христа”. Або „Братство захищає материнські права Матері Божої”. Ваша передвиборча програма як кадидата в президенти України, я знаю, що це було „по приколу”, але по приколу ви кожну свою так звану проповідь закінчуєте словом „Амінь” і так далі. Як ви цим людям доведете, що ви не вар’ят?

Дмитро Корчинський:

Я не збираюсь доводити, тому що я ніяк не залежу від цих людей.

Остап Дроздов:

А як вас будуть слухати? Ваші мудрі і правильні думки?

Дмитро Корчинський:

Я навіть не хочу, щоб і слухали. Чому я виступаю зараз по телебаченню? Не для того, щоб загітувати людей. Мене цікавить збирати тільки таких, які від народження такі самі вар’яти, як і ми. Тобто, мене цікавить збільшення бригади. Чим більше бійців у бригаді, тим краще, тим більше ми можемо собі дозволити. Але агітувати просто людей нецікаво. Я знаю, що я їх не загітую, це не мій жанр, скажімо. Є люди, які займаються пропагандою. Вас дуже легко усіх обдурювати. От глядачів телепредач обдурюють постійно: починаючи від великих торгових брендів і закінчуючи усіма політиками, яких ви дивитесь до телебаченню. Я в минулі роки багато займався обдуренням телеглядачів. Зараз просто нецікаво, це не мій жанр. Ми займаємось іншими речами.

Остап Дроздов:

Дякую за відповідь. Запитання.

Роман Рак:

Пане Дмитре, скажіть, будь ласка. Наскільки я зрозумів, ваше Братство – це інструмент розширення вашої свободи. Чи походи з Наталією Вітренко – це теж було розширенням вашої свободи?

Дмитро Корчинський:

Походи з Наталією Вітренко – я глибоко симпатизую цій симпатичній жінці, хоча, безумовно, не поділяю її переконань і думаю, що вона сама не поділяє власних переконань. НАТО мене не задовольняє. Я знаю, що як тільки сюди прийде Європа, як тільки Євросоюзівська бюрократія, як тільки брюсельські чиновники і американські полковники візьмуть ситуацію в свої руки, свободи у нас усіх стане набагато менше, у тому числі і у мене. Це в Україні – відносно вільній ще країні, завдяки тому, що багато кому наплювати на Україну – я і мої товариші перебуваємо на свободі. В Європі ми б сиділи в тюрмі.  В США ми б сиділи в тюрмі. Я цього не хочу. Моє життя і моя свобода залежать від того, щоб ані наші брати росіяни, ні наші друзі з європейцями і  американцями сюди не прийшли і не взяли ситуацію в руки. На цій платформі ми зійшлися. Потім дуже скоро пані Наталія побачила, що наші спільні акції шкодять їй серед кримського і донецького електорату. Мені нічого не здатно нашкодити.

Остап Дроздов:

Наталю Вітренко в народі називають „відьмою” з певною географічною приставкою. Що має спільного партія Ісуса Христа з відьмою?

Дмитро Корчинський:

Вона взагалі православна людина. Я не знаю, чому її політичні опоненти називають відьмою. Спільного нічого. У нас є просто спільний ворог – НАТО. Все.

Остап Дроздов:

Це риторика. Братство – це партія Ісуса Христа. Як це взагалі зрозуміти?

Дмитро Корчинський:

Розумієте, це дуже просто. Як звикли наші люди, як я сам звик раніше. Я згадую, що я християнин двічі на рік – на Різдво і на Великдень. Тобто, я заходжу в церкву, помолився, посвятив яєчка, а далі я живу точно так само, як живуть язичники, як живуть мусульмани, як живуть всі, хто завгодно. Тобто тут ми християни, в кращому випадку раз на тиждень. А живемо ми просто окремо. Ми сіли з нашими товаришами і сказали собі – як так може бути? Або ми по-справжньому віримо, і тоді наша віра зумовоює усі наші дії. Ми свою свободу грунтуємо на схилі нашої віри. У нас більше нічого нема. Ми більше у ніщо не віримо. Нікому. Ми живемо в час, коли рухнули усі схеми. Постомодернізм тотальний. У нас є одне. Тільки Ісус Христос. Більше нічого нема. Це означає, що від цього ми маємо плясати. В кожній своїй дії. Це для нас дуже серйозно. І тому ми партія Христа. У нас є приклади. Ми бачимо партія Аллаха – Хезболла – досягає великих успіхів на Близькому Сході. Найбільш успішні із організацій. Ми вважємо, що захищати Ісуса Христа потрібно методом Ісламської революції. Ми до цього ще не доросли, але намагаємось потрошку працювати в цьому напрямку.

Остап Дроздов:

Я прошу включитися експерта. Можливо, він має якісь свої судження стосовно того, що це за така політчина екзотика. Що це за явище – Корчинський?

Олександр Шумельда:

У мене будуть більше запитання, ніж коментар. Тут кілька запитань звучало з приводу вашої свободи. Тобто, навколо вас існує певна сфера, яка окреслює межі ваших свобод. Навколо мене є така сама сфера і навколо Остапа. Але якщо ви свою сферу свобод роздуваєте, то це означає, що за рахунок цього моя сфера свобод і Остапова сфера свобод суттєво скрочуються. Це є закон фізики. Тобто, чи не вважаєте ви, що власне розширення своєї сфери свобод може призвести до того, що ви будете негативно пливати на інших людей, на інші свободи.

Дмитро Корчинський:

Безумовно буде. Так і буде. І ви будете мати менше свободи. І не тому, що я розширюю свою свободу, а тому що все-таки бюрократія дедалі більше забирає в свої руки ситуацію. В Корані сказано, що воістину людина завжди потерпає збитки. Вона завжди збиткова. Тобто ви, як люди системи, як люди, які згоджуються з системою, завжди будете у поганому стані. Незалежо від того, наскільки я буду вільним, наскільки мої товариші не будуть рахуватися з вашою системою. Така ваша доля важка.

Олександр Шумельда:

Наступне запитання, після якого буде коментар. Наступне запитання щодо закону. Тобто якщо ви розширюєте непомірно сферу своїх свобод і тим самим утискуєте свободу інших людей, то чим для Вас є закон, який мав би регулювати коло ваших свобод і коло моїх свобод.

Дмитро Корчинський:

Однією з основних таких пропагандистських тез минулої президентської кампанії, парламентської кампанії, зараз, що треба жити за законами, а не за поняттями. Казали, погані донецькі живуть зв поняттями, а ми хороші помаранчеві хочемо жити за законом. А поняття – це погано. Я запитую – чим вам не подобаються поняття. За поняттями не можна давати себе трахати в дупу. За законом, до речі, можна. Це вам не подобається? За поняттями не можна „крисятничати”, тобто красти у своїх. Це вам не подобається? За поняттями не можна „стучати”. А за законом, до речі, обов’язково потрібно стучати на своїх сусідів, товаришів і так далі. Що саме вам не подобається в поняттях. На чому тримається спільнота? А чому тримається Братство? На кільох дуже простих поняттях. Ці поняття не можуть перейти. Всі вони беруть свої витоки у нашому віросповіданні – християнстві. Хочемо жити так, як апостоли. Ми намагємось жити правильно. От і все. Намагання жити правильно і забезпечувати свою свободу. Ми не хочемо нікому підкорятися. Я не поважаю жодного із своїх начальників, і не вважаю, що вони мають право мені щось вказувати. Я дотримуюсь законів тільки тому, що боюся. Чим я сильніший, тим менше я боюся ваших законів і тим більше я вважаю, що „поняття” кращі, ніж закони.

Остап Дроздов:

У вступному ролику ми назвали вас політичним сектантом, вашу організацію.

Дмитро Корчинсьий:

Давайте просто секта, не політична.

Остап Дроздов:

Власне від цього дійсно віє цим. І це можливо дійсно секта.

Дмитро Корчинський:

Я сказав би так, не політична, а поетична.  У нас більше поетична партія.

Остап Дроздов:

Я знаю, що для вас політика – це сфера між літертурою і музикою. Це я також прочитав. Все-таки хіба не можна як політичній структурі, ви не залишились громадським рухом, який щось там доносить, ви все-таки перебуваєте в статусі партії. От чи не можна людською мовою, нормально, по-людськи висловити свою політичну позицію. Без „амінь”, без „Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”, і так далі. Того, що просто спантеличує людей, які здатні прислухатися до ваших думок.

Дмитро Корчинський:

Наша політична позиція дуже проста. Вона полягє в тому, що ми маємо плекати свої традиційні цінності тут в Україні. Нашими традиційними цінностями є те. Що ми завжди тут, на Укрїні намагалися вбивати тих людей, які проголошують вас нашими начальнкиами.

Остап Дроздов:

Ви закликаєте вбивати начальників?

Дмитро Корчинський:

Ми закликаємо не слухатися начальників. Тобто, не вірити людям, які намагаються здійснити пункт державного управління. Ми маємо боротися за свободу. Це єдине, що нам потрібно. Ніщо інше нам не потрібно. Вони нам нічого хорошого не принесуть. Вони кажуть – стабільність, а нам не потрібна їхня стабільність. Нам потрібна рівновага. Наше кредо ось яке:  до тих пір, поки магнати б’ються між собою, ми можемо посувати себе вільно. Як тільки вони домовилися – вони починають закручувати нам гайки.  І тому нам потрібна рівновага. Нам вигідно, щоб билися. В часи помаранчевого „беспредела” нам вигідно було підтримувати Януковича і ми любили Януковича. Зараз, коли антикризова коаліція, їм здається, що вони можуть встановити податове законодавство. Що вони можуть монополізувати владу і монополізувати прибутки, ми звичайно любимо Юлю, Луценка і всіх цих негідників, які намагаються їм опонувати. Але насправді нам цікаво, щоб вони там, нагорі ніколи не домовилися між собою, вони мають воювати постійно. І в цей час ми хоч трошки дихаємо.

Остап Дроздов:

Запитання журналістів, будь ласка.

Роман Рак:

Пане Дмитре, ви сказали, що ви не поважаєте жодного із своїх начальників. Скажіть, будь ласка, скільки їх всього є і назвіть будь ласка прізвища.

Дмитро Корчинський:

Президент Ющенко, прем’єр-міністр Янукович.

Роман Рак:

З одного боку ви кажете, що ми є в системі, а ви є поза системою. З іншого боку ви називаєте керівників цієї системи своїми начальниками.

Дмитро Корчинський:

Що значить „поза системою”. Ми намагаємося вирватися в системі. Тобто, інтелектуально ми поза системою, фізично ми в системі. Я змушений дотримуватися правил дорожнього руху, я плачу податки, як і ви. Щоразу, як я купую якийсь товар, я сплачую 20 відсотків ПДВ. І так далі. Безумовно, коли мені хочеться стріляти, я не стріляю, бо боюся міліції і прокуратури. Фізично я так само, які  ви перебуваю у системі. Між нами тільки одна різниця – я хочу втекти, а ви ні. А ви хочете переобрати начальника тюрми. Я не хочу брати участь у виборах начальника тюрми. Я хочу підірвати стіни і втекти.

Тетяна Метик, Еко-радіо:

Ви кажете, що партія Ісуса Христа. Але відомо, що Ісус Христос проповідував милосердя і прощення, а ви закликаєте до вбивств, до бійок, до непокори. Як це може поєднатися? Є така інформація, що ваші братчики є і скінхеди. Тобто, така радикальна молодіжна фашистська течія. Чи то правда?

Дмитро Корчинський:

У нас багато є, є і скінхеди, є і хіппі. Тобто, є люди і з лисими черепами, і з проколотими вухами. Ви знаєте, це дуже такі сикуляризаторські трактовки. Почали із Христа ліпити пацифіста десь у століття 18. Він таким ніколи не був. Він казав, що я вам приніс меч, а не мир. І з християнством треба поводитися як з мечем, а не як з подушкою. І серед християнських святих є безліч пустельників, справжніх пустельників, які ніколи не підняли руку, щоб захистити себе. Але дуже багато – вояків, князів, солдатів, людей, які воювала, які відстоювали свою землю, які відстоювали свою віру і так далі. І сто відсотків, я маю підставити другу щоку, коли буде бити мій брат, але так само заради принципів, заради Ісуса Христа святий Микола – для чого він мав посох? Для того, щоб розбивати голови єретикам. На Нікійському соборі Святий Микола, „добрий дедушка Мороз” бив по морді Арія за те, що той висловився погано про Спасителя нашого Ісуса Христа. І дітки з дитячого садка мають знати, що посох у дідуся Мороза для того, щоб бити єретиків, а не для чого іншого. Це правильна річ. Християнство – це релігія сильних. Це не для слабонервних.

Тетяна Метик:

Ви говорити, що треба бити тих, хто виступає проти християнства. А, наприклад, скінхеди ті самі б’ють невинних іноземних студентів.

Дмитро Корчинський:

Ви знаєте, я знайомий трошки із статистикою по Києву. Не знаю, як це у Львові. У нас статистика така, що іноземні студенти ріжуть і б’ють наших скінхедів, ображають і так далі. Це може десь там в Росії в Британії скінхеди ображають кольорових.

Остап Дроздов:

Це нове страктування іноземних студентів.

Дмитро Корчинський:

Так є у Києві. Постійна статистика: підрізали в метро скінхеда. Там образили, там побили. Це глибоко нещасні люди. Ми їх рятуємо просто.

Тетяна Метик:

А у нас тут навпаки. У нас скінхеди б’ють студентів.

Остап Дроздов:

Виконують ваші заповіти.

Дмитро Корчинський:

Це не мої заповіти. Я не закликаю нікого бити. Справа взаглі йде не про бійку і не про війну. Справа про інтелектуальне звільнення. Про інтелектуальну чесність. Ми дуже нечесні стосовно того, що з нами відбувається. А треб просто називати речі своїми іменами.

Остап Дроздов:

Я дякую за відповіді на це запитання. У нас сьогодні така інтелектуально-провокативна програма і зараз ми перервемося на невеличку рекламу інформаційних партнерів, а після цього ролика ми запитаємо у Дмитра Корчинського про те, за що він ненавидить укрїнців?

Реклама

Студія

Остап Дроздов:

Доброго вечора. Це програма „Прямим текстом” в прямому ефірі і у нас сьогодні в гостях інтелектуальний провокатор Дмитро Корчинський. Ми починємо другий блок програми з теми – за що ви ненавидите українців? Ви багато про це писали статті. Я скажу, що також на цю тему писав статті, бо також маю за що не любити українців, наприклад, за псевдоморальність, за якісь комплекси, за фальшиву релігійну віру, за ксенофобію, боязнь нового. Але це на мій погляд. Тепер ви скажіть прямим текстом, за що ви ненавидите українців?

Дмитро Корчинський:

Ну як завжди, я їх ненавиджу за те саме, що і люблю. Розумієте, немає нації цілісної. Всі нації розірвані.  Кожна нація має розірвану душу. Я скажу буквально два слова для того, щоб було зрозуміло. Наприклад, німецька нація – це нація дуже зарозуміла. Тобто, ідеї про національну зверхність, про унтерменш – це німецьке слово, надлюдина, це вони вважли себе надлюдьми. В той же час наскрізна тема німецької літератури – це „самоуничижение” і „самокопание”. І ще гірше, ніж у нас, ніж у українців. Почитайте будь-яку публіцистику німецьку, от німецька культура неповноцінна, от у нас немає справжньої літератури, от нема справжнього живопису, от ми такі, от ми сякі і так далі. Це все уживається – зарозумілість і меншовартісність – в одній нації. Французи. Найбільш революційна нація в світі. Вони постійно продукують революції. В той же час француз співчуває тому, хто наздоганяє, а не тому, хто тікає. Це найбільш бюрократизована нація. Французи з задоволенням „стучать” на своїх сусідів. Французи завжди співчувають поліції. Така сама ситуація і у нас. Ми завжди, з одного боку, обираємо таке начальство, яке зручно буде зневажати, з другого боку, такого „чинопочитания”, як у нас, немає ніде. Я можу безкінечно говорити на тему, за що я люблю і ненавиджу українців, так само, як і кожен українець. Але зараз я хотів би сказати про одну от цю рису. Це „чинопочитание” – нація вахтерів і сержантів. Це ненормально. В душі кожного українця спить махновець. Але проявляється він як сержант. І ти бачиш – людина, опришок, повстанець, очі горять, це нормальна людина, махновець. Починає говорити – як юрист чи брокер якийсь. Краще б мовчав. Що, звідки це привноситься. Вони починають щось мямлити про європейські цінності, за те, щоб по законах, а не „по понятиях”. Та це ж зовсім інше. У тебе зовсім природа інша, генетика інша. Це чинопочитання. Подивіться, у нас має перспективу у політиці тільки людина з начальства. Хто у нас кандидати на президенти? Бувші прем’єр-міністри. В нормальних народах, ящо ти був прем’єр-міністром, ти вже як мінімум підозрілий, значить багато вкрав. Як же ти можеш претендувати на „приз зрительских симпатий”? А у нас хто претендує – вахтери і сержанти. Верховна Рада – вахтери, уряд – сержанти, опозиція – молодші лейтенанти. „Мусорская нация” – це ненормально. Особливо це ненормально в нації, яка вся зросла на традиції повстання і традиції підпілля. У нас більше нічого немає, в нашій історії хорошого. Повстання і підпілля. Українці жили нормально або в формі хмельниччини, або у формі гайдамаччини, або в формі махновщини, або в формі бандерівщини, а в проміжках вони скніли. І ось ці люди, з такою генетикою, з таким минулим сьогодні всі – товариш сержант, всі міліціонери. Це нормально? За це я їх ненавиджу.

Арсен Данилюк:

До речі, про повстання. В програмних документах Братства я помтив такий термін, як православна революція. Очевидно, це те, до чого варто прагнути. Питання: у цій православній революції де мають опинитися католицькі західноукраїнці, чи мусульмани з Криму, чи євреї, як живуть по всій Україні і є українцями?

Дмитро Корчинський:

Я люблю вислів „православна революція”, але в той час сам над собою посміююсь. Нашому б теляті та вовка з’їсти. Православ’я настільки низько зараз лежить, що до православної революції, до відродження православ’я ще як до неба. І тому боятися ні мусульманам, ні нашим братам євреям, ні католикам нічого не потрібно. В той же час, якщо ми ставимося до свого віросповідання всерйоз, ми розуміємо, що всі інші глибоко помиляються. Тому що віротерпимість, вона продукується віробайдужістю, більше нічим. Одна церква. Ми щонеділі читаємо Символ віри на Службі. Такм сказано – „Єдина Соборна Апостольська церква”. Одна церква. Все інше – це марновірство, це поганство, це злочин. Так вважли апостоли. Так вважали святі. І так заповідав нам Ісус Христос. Тобто, всі інші, це люди, які в кращому випадку глибоко помиляються.

Арсен Данилюк:

Що ви пропонуєте робити з цими людьми, які, на вашу думку, помиляються?

Дмитро Корчинський:

Навертати у православ’я.

Арсен Данилюк:

А якщо вони не захочуть? До якої межі ви готові дійти?

Дмитро Корчинський:

Будемо ставати перед ними на коліна і пробувати якось переконати. Будемо „плакать, стенать, философствовать”, робити все, що завгодно. Ви розумієте, те, що ці люди не спасуться, Бог з ними, але ж вони закривають дорогу до спасіння для власних дітей. Діти, які виховуються в іншій традиції, вони не спасуться. Що є більшим злочином – не спробувати дітей навернути, дати їм можливість спасіння заради якоїсь політкоректності, чи все-таки наполягти на своєму?

Остап Дроздов:

Пане Дмитре. Ми з релігійної проблематики переходимо все-таки у політичну за допомогою нашого експерта. Ваш коментар до того, що ви сьогодні почули.

Олександр Шумельда:

У мене буде можливо трошки неприємний коментар для пана Дмитра. Можливо, він пізніше спростує певні мої тези. Мабуть, основна теза буде – ви критикуєте подвійні стандарти, ви критикуєте двозначність певних вчинків і термінів, так. Ви кажете, що наша влада погана, тому що вона каже одне, а робить зовсім інше. А давайте тепер проаналізуємо те, що відбулося щойно, під час нашої передачі. По-перше, партія Ісуса Христа, яка живе „за понятиями”, з моєї точки зору – це повна двозначність, повна конраверсійність. Тобто, це терміни, які є взаємовиключними. Це є перше. Друге, скажімо, політична партія за визначенням, як на мене, це є група людей, які ставлять собі за мету дійти до влади, отримати її і реалізувати точки зору тих людей, яких вони об’єднують. А ви кажете, що вам влада байдуже, але є партією. Це є друга контраверсійність, друга двозначність, два поняття, які є взаємновиключними. Третє. Ви кажете про те, що чинопочитання є зло, за яке ви ненавидите укрїнців. І в той же час ми пам’ятаємо те, що відбувалося під час виборчої кампанії президенської. Ми пам’ятаємо ваші телеефіри. Тобто, це був вияв чинопочитання. Можливо, якось певно опосередковано, ал це був вияв чинопочитання.

Дмитро Корчинський:

Почну з кінця. Основна теза всіх моїх телеефірів була та, що Ющенко нічим не кращий за Януковича. Це чинопочитання? Жодного разу я не сказав, що Янукович – це добре. Я завжди казав, що Ющенко не кращий. І практика це підтвердила. Найманство з мого боку було. Так, ми являємо собою маленьку феодальну дружину, яка наймається то до одного, то до другого князя в їхніх розборках і в цьому нема нічого поганого.

Остап Дроздов:

А яка ціна вашого найманства, скільки ви коштуєте?

Дмитро Корчинський:

Раніше можливо коштували. А зараз ми працюємо не за зарплату, а за здобич.

Остап Дроздов:

А скільки ранше ви коштували?

Дмитро Корчинський:

Скажімо так, на життя вистачало. І на власну політику. Це жалюгідні суми, які ніколи не перевищували сотень тисяч доларів. Це дуже мало. Не знаю, якщо у галицькому селі сидіти, то це здається великою сумою, але в Києві квартира в нормальному районі коштує від півмільйона доларів. Тобто, насправді, ми не нажебрували більше, ніж на кілька квартир. Безумовно, у нас нема ніяких квартир, все було пущено в наступні авантюри. Бригада маленька і тому такі речі. Ми почали з того, з чого починало укрїнське козацтво – з найманих бригад того чи іншого князя. Байда, про якого ми співаємо пісні, намагався наймати до польсього короля, то до російського царя і так далі. Спочатку ми працюємо на князів, а потім ми доходимо до рівня, коли ставимо питання, а навіщо тут взагалі потрібні князі, коли ми такі красиві? Так питання поставило свого часу українське козацтво. Сьогодні в Україні активно формується нова верства – рейдерсько-електоральний пролетаріат. Це члени рейдерських бригад, це члени виборчих штабів. Це люди, які уже не хочуть працювати і розуміють, що вони мають здобувати свій хліб виключно по-християнські – жебрацтвом і пограбунком.  І поступово ці люди починають доходити до усвідомлення власної місії. По-перше, вони працюють за гроші. Скоро вони будуть працювати за здобич. І наступним кроком вони поставлять питання – а навіщо тут потрібні усі ці люди, навіщо тут потрібно це начальство? Коли ми уже можемо виконувтаи функції національного провідництва?

Остап Дроздов:

Ви спеціаліалізувались, і спеціалізуєтесь, на такому, беремо це слово в лапки по поняттях на „мочінні” Ющенка. І чомусь не бачите Януковича. Чим вам не догодила людина, яка любить бджіл, любить трипільську культуру, а інша чомусь шапки крала.

Дмитро Корчинський:

Просто якби Ющенко прийшов до мене і сказав, Дмитро, на тобі гроші і „мочи” Януковича, я б із задоволенням це робив. З не меншим задоволенням, ніж я мочив Ющенка. Тому що Ющенка я мочив не безкоштовно. Безумовно, я Ющенка ніколи не любив і зараз не люблю. Я вважаю, що він уособлює в собі все те погане, що є у нас, в українців. Це тупіковий шлях. В цьому смислі Янукович краще виглядає. Подивіться, команда Януковича, донецькі, яких я недолюблюю, але вони демонструють кращі моделі поведінки. Помаранчеві всі перекидали один одного. Донецькі тримался і в горі, і в радості тримаються разом. Жодна „шестьорка” із донецьких тоді, коли почалися помранчеві репресії, вони жодного не „кинули”, вони відправляли людей за кордон. Вони тримали їх на курортах, годували їх. Жодну людину із своїх вони „не кинули”, всіх прилаштували. Помаранчеві цього не робили і зараз не роблять. І тому коли помаранчеві сьогодні кажуть про дострокові вибори – я за дострокові вибори, безумовно терба розганяти Верховну Раду, щоб був хліб у виборчого пролетаріату. Тому що ми всі заробимо на наступних виборах. Але донецькі краще спрацюють, вони не „кидають” один одного, як помаранчеві, і тому у них треба вчитися. У цьому смислі вони демонструють більш досконалі моделі поведінки, ніж ці.

Роман Рак:

Пане Дмитре. У вас на інтернет-сайті написано, що спонсорами вашого Братства є, я так розумію, що це жарт, є Масад, ФСБ і СБУ. Хто є насправді спонсорами Братства. Якщо немає стабільного спонсора і ви живете, як кажете, за здобиччю, то яка була остання ваша здобич?

Дмитро Корчинський:

Не все можна говорити у прямому ефірі, тому що часто це пов’язано, безумовно не з порушенням Кримінального кодексу, а, скажімо так, Адміністративного кодексу, і такі певні рамки коректності не дають можливості говорити, але це наїзди. Я говорю нашим шанованим телеглядачам, що необов’язково заробляти на життя копирсанням у землі. Можна заробляти через форми легального законного рекету. Так, як це робялть антиглобалісти в усіх розвинутих країнах. З чого живуть антиглобалісти? Вони живуть з тих, на кого вони наїжджають – від них просто відкупаються. Він них відкупаються великі бренди, від них відкупаються політики, від них відкупаються виробники, від них відкупаються уряди. Це правильна постановка питання. Ми намагаємось впроваджувати це в Україні.  Поки що наші успіхи маленькі. Але ми працюємо в цьому напрямку.

Остап Дроздов:

Пане Дмитре, ваша попередня організація називалася „Щит Батьківщини”. Ще під час акції „Україна без Кучми”, принаймні була така інформація, ви вели перегори про співпрацю з Юлією Тимошенко. Чи це дійсно так і на чому ви не зійшлись?

Дмитро Корчинський:

Ми дійсно певний час співпрацювали з Юлією Тимошенко. Мушу сказати, що вона таки справді найздібніший політик сьогодні в Україні, це сильна особистість і Юля Тимошенко, ще ряд здібних демагогів, нарешті ми перепльовуємо росіян. Наші діячі яскравіші і сильніші за їхніх. Давненько такого не було. Плеяда виросла таких „матьорих человечищ”. Ми не зійшли ось на чому. Це був початок компанії „Україна без Кучми”, тоді була ілюзія, у нас принаймні, що можна одним хлопком повалити владу. Всі наші союзники тоді – Мороз, та сама Юля, вони були проти екстремістських дій. А тоді нам здавалося, що було можливо захопити адміністрацію президента було елементарно. Настільки була розгублена міліція. Але потім вони почали ставити питання таким чином – всі наші старші товариші. Давайте, ви будете тюремним м’ясом, а ми будемо робити велику політику. А давайте навпки – сказав я. Ми готові підставити гриву час від часу, але заради власної слави, заради власних намірень і заради власної здобичі. А так, що ми будемо тягати каштани з вогню, а ви будете в це час вести перговори з Кучмою і щось собі там метикувати, в політиці так не буде. На цьому ми розійшлися. На жаль, тому що мені здається, що тоді можна було зробити цікавіше. Тоді ми могли б обійтися без американців. А потім вже увійшли у справу американці і взяли все під конроль у помаранчевій революції.

Арсен Данилюк:

Пане Дмитре, у разі дострокових парламентських виборів, як ви будете брати у  них участь. Чи знову будете йти в найми, чи знову будете робити наїзди? І хто з можливих спонсорів вам найбільш симпатичний?

Дмитро Корчинський:

Ми давно не продаємося. Ми перейшли на новий етап. Ми живемо не за зарплату, а заради здобичі. До речі, таке саме розділення свого часу відбулося в українському козацтві. Там реєстрове козацтво, городове козацтво жило, так би мовити, з жалування, а от Січ жила зі здобичі, тобто на Січі уже концентрувалася публіка, яка настільки ненавиділа начальство, що навіть не хотіла брати у нього гроші, а тільки хотіла відбирати. Таке саме відбувається у цьому новітньому козацтві, яке зараз формується в Україні. Ми становимо собою такий маленький зародок Січі. Ми не хочемо працювати за зарплату, ми хочемо працювати за здобич. І сподіваємось, що претягнемо на свій бік велику кількість виборчого пролетаріату.

Остап Дроздов:

Вам не здається, що ви йдете стежкою Жириновського?

Дмитро Корчинський:

У нас різні жанри, безумовно. Жириновський дуже дбає за власну популярність. І він вибудовує свою життєву стратегію так, щоб бути популярним серед свого електорату. І бачите, що все, що я роблю, довгі роки і зараз, це антиелекторальна діяльність. Я не дбаю про свою популярність, я не боюся плювати в обличчя електорату. У мене немає іміджу, у мене немає виборця мого. Тобто, це інша діяльність.

Остап Дроздов:

Питання до вас і питання до експерта. Навіщо тоді позиціонувати себе як політична партія, а не громадська організація?

Дмитро Корчинський:

Це свого часу було зроблено. Я страшенно червонів, коли ніс документи в Міністрество юстиції. Я йшов на напівзігнутих, тому що тоді для успішної діяльності потрібно було мати документи політичної партії. Це чисто для Мінюсту. Ми мли тоді кимось рахуватися.  А для себе ми ніяка не партія. Ми братство. По аналогії з львівським ставропігійним братством.

Остап Дроздов:

Чи по аналогії із сектою. У мене є пропозиція зробити резюме для експерта.

Олександр Шумельда:

Безсумнівно, що в особі пана Дмитра ми маємо досить яскравого і епатажного політика. Можливо те, що братство було назване політичною партією, це тех суттєвий елемент епатажу. Можливо, таким чином ви хотіли показати якісь потенційні можливості впливати на владу, на політику в Україні, в межах всієї України як політична сила. Якими методами це робилося, чи є ефективний епатаж, показує місце Братства сьогодні. Якщо я не помиляюсь, у вас у Києві кілька сотень чоловік є і в межах України вас є достатньо мало. Тобто, якщо б не президентські вибори, на яих можна бюджетним коштом і коштом кількох цікавих технологічних ходів на зразок „броньовичка” нагдати про Дмитра Корчинського, то мені так здається, що сьогодні Україна могла би вас і не впізнавати на вулиці. Не рахуючи короткого періоду, коли ви працювали на телебаченні. Тобто, це епатаж насправді мало дивідентів приніс вам як громадському діячеві. Схожий еаптаж набагато більше приніс теперішньому паламентському депутатові і політичному діячеві Андрію Шкілю, який починав з вами з однакових позицій, але на певному етапі зумів відкинути театральний епатаж і зайнятися політичною дільністю.

Дмитро Корчинський:

Не треба мене критикувати за те, чим я не займаюсь. Ви можете мені сказати, що я нездалий будівельник, але я не збираюсь будувати ніяких будинків. Не кажіть мені, що я нездалий політик, я не займаюсь політикою, я не є громадським діячем у вашому смислі цього слова. Це мене не цікавить. Я просто займаюсь іншими речами. От і все. Те, що ми час від часу використовуємо яісь медіатехнології, чи політичні технології – всі цим користаються. Але це зовсім не це. Я не виробляю жувальну гумку. І тому не треба мені казати, що я поганий жувальщик. Я хороший в інших речах. Це не до мене.

Остап Дроздов:

Я ставлю крапку на цьому. Я вам дуже дякую, що ви приїхали до Львова на моє запрошення. Нагадаю, що це була політична програма „Прямим текстом”. У нас сьогодні в гостях був інтелектуальний провокатор, як він себе називає, Дмитро Корчинський. Рівно за тиждень у цій студії буде народний депутат України від БЮТ Володимир Яворівський. До зустрічі.


Програма готується за участю суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза"



Назад до списку

17:24 ( 6.04.2020)
Пострілом у голову в Миколаєві поранили авторитета "Мультика"

14:51 ( 6.04.2020)
У Києві склали протоколи на двох людей у парку: один був без маски, інший без паспорта

12:39 ( 6.04.2020)
У Києво-Печерській Лаврі четверо хворих на COVID-19

11:14 ( 6.04.2020)
Помер священник, який хворів на COVID-19 на Тернопільщині

22:57 ( 5.04.2020)
В Україні на COVID-19 захворіло вже 1300 осіб (+83), 37 померло

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

15:39 (30.03.2020)
Рада ухвалила антикризовий закон: що він передбачає

13:38 (22.03.2020)
Поліція перевірятиме ізоляцію всіх, хто повертається з-за кордону

09:49 (16.03.2020)
У Британії очікують, що епідемія коронавірусу триватиме до 2021 року, захворіють 7,9 млн британців

14:20 (14.03.2020)
Аваков пообіцяв жорсткіші обмеження і кримінальну відповідальність через коронавірус

18:31 (31.03.2020)
Єрмак розповів про майбутнє консультативної ради з представниками ОРДЛО

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden

no news in this list.

no news in this list.

22:25 ( 5.04.2020)
Протокол лікування COVID-19 доповнять новими препаратами

18:57 ( 5.04.2020)
МВФ готовий задіяти весь свій резервний фонд для допомоги країнам

10:42 ( 5.04.2020)
Хворих на COVID-19 в Україні вже 1251 особа

23:47 ( 4.04.2020)
При в'їзді до Києва і в магазинах примусово мірятимуть температуру

20:16 ( 4.04.2020)
У Чорнобильській зоні горить ліс, залучили авіацію

Блок статей, Каталог статтей

18:04 (26.03.2020)
Як Кабмін пропонує Раді "порізати" фінансування міністерств: список

09:51 (24.03.2020)
Новий міністр економіки оновив декларацію: 13 мільйонів зарплати і рахунки в США та Україні

10:06 (22.03.2020)
Кабмін підтримав продовження контракту з Коболєвим на 4 роки

10:40 (19.03.2020)
Ціни на нафту відновлюються після обвалу напередодні

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня