Пане Володимире! Я вас вітаю у цій студії. Разом зі мною Вас вітають журналісти львівських ЗМІ, які мають до вас запитання. А також експерт - політолог Ігор Танчин. Ми пропонуємо вашій увазі маленький вступний сюжет.

Транслюється сюжет:

Володимир Квурт очолив міський штаб Блоку Наша Україна-Народна самооборона неспроста. Свій управлінський досвід на рівні підприємства Квурт поповнив управлінським досвідом на більш політичній посаді – секретаря Львівської міської ради. Також пан Володимир має певну партійну школу – у ПОРі. Тож за невеликий проміжок часу у львівському політику мі з’явилася людина з досвідом, амбіціями і сучасним баченням. Перевіримо це у сьогоднішній програмі.

Студія.

Остап Дроздов:

Ми пропонуємо вашій увазі блок запитань не тільки і не стільки львівського масштабу, а більш загальнополітичного, загальноукраїнського рівня. До виборів залишилося трохи більше тижня і всі думаємо: а що буде після виборів? Найбільш бажаним для вас, я маю на увазі для Блоку Наша Україна-Народна самооборона, є варіант створення коаліції, будемо умовно її називати помаранчевою – ви плюс БЮТ. Але варто говорити і нам цікава ваша думка і про небажаний варіант. Сумарно мандатів помаранчевих може забракнути для такої коаліції. А що далі? Чи прораховуєте ви такий варіант для вашої політичної сили?

Володимир Квурт:

Дякую Остапе. Доброго вечора, шановні телеглядачі. Абсолютно правильно ви підкреслили, що для нас найсприятливіший варіант, і я думаю, що він природній, зрештою, я не сумніваюсь, що саме так відбудеться, це союз БЮТ і Нашої України в майбутньому парламенті. Всі інші речі ми можемо тільки теоретизувати, підходити гіпотетично і оцінювати ці шанси, і виходити з того, як буде складатися ситуація в Україні після виборів.

Насамперед хотів би зазначити, що я сьогодні такий самий виборець, як ви, незважаючи на те, що очолюю міський штаб. Я хочу жити в нормальній цивілізованій країні. Я хочу бачити Україну незалежною, сильною. Хочу, щоб в ній щасливо жили мої діти. І саме з цього я виходжу, коли ми говоримо про політичний розклад чи про політичні симпатії.

Але коли я оцінюю карту України, оцінюю загрози, які сьогодні є для нашої держави, то я не можу не сказати про те, що сьогодні десь в повітрі пахне спробою реваншу. Насамперед з боку політичних кіл Росії, які, на мою думку, прагнуть реабілітуватися за поразку в 2004 році, прагнуть посилити свій вплив, а, можливо, навіть поставити під сумнів нашу державність. Для мене це найбільша загроза, яка сьогодні може бути для України. Тому, коли ми говоримо про якісь політичні альянси, я роблю висновки, виходячи з цієї загрози. Тобто, загроза втрати державності і спосіб, в якій вона може бути зреалізована.

Остап Дроздов:

А все-таки ви десь напевно моделюєте ситуацію, що теоретично-гіпотетично Партія Регіонів здобуває більшість. Тоді знову є загроза, знову ж таки гіпотетично, що НУ-НС і БЮТ знову за бортом. Така модель нав’язується, така модель мусується в громадській думці, в журналістиці. Як ви це прораховуєте?

Володимир Квурт:

Пане Остапе, той варіант, який ви називаєте, для мене ПР навіть теоретично не може набрати більше 50 відсотків. Тобто, це можливо у випадку проходження комуністів, соціалістів, прогресивної соціалістичної партії, упаси Бог. Але, допустимо, що це відбувається. Це зовсім інша ситуація. Я переконаний, що у цьому випадку буде спроба дестабілізувати ситуацію в країні в черговий раз. В черговий раз спровокувати якусь певну політичну кризу з тим, щоб спонукати президента можливо навіть на перевищення своїх повноважень, поставити під сумнів легітимність посади президента в нашій державі.

Давайте не будемо забувати, що навіть протягом цього року відбулося декілька спроб. З чого почалася політична криза? Із спроби створити конституційну більшість в парламенті методом перекупки. Ми можемо допускати, що подібні нечесні методи будуть допускатися і в найближчий час. Я не виключаю того, що будуть спроби також купити голоси. Це не обов’язково вихід з партії, щоб скористатися імперативним мандатом, а просто купити голоси серед людей інших партій. Можливо навіть своїх опонентів. Тим більше, такі приклади були. І досить приємно, що БЮТ уже сьогодні виключив двох представників із списку. Певно для цього були підстави. Або достатньо впливова інформація.

Але це пройшов досить короткий проміжок часу. А що буде пізніше? Не будемо забувати, що нас очікують і президентські вибори. І поведінка багатьох політиків буде враховувати і цей аспект. Амбіції Януковича на сьогоднішній день ще абсолютно не зреалізовані. Переконаний, що і в помаранчевому таборі є достатньо політичних фігур, які бачать себе президентом України. Тому я переживаю, що політики в після виборчий період будуть виходити не з інтересів – що корисно державі. А будуть входити з інтересів – що корисно для них. І це найбільша загроза. Друга загроза, яка може привести до дестабілізації ситуації в парламенті і в Україні зокрема.

Остап Дроздов:

Є думка, що начебто будь-яка коаліція не обійдеться без Партії регіонів. Натомість у НУ є угода з БЮТ, де чітко сказано не створення коаліції з ПР.

Володимир Квурт:

Ви абсолютно правильно говорите. Колапсу тут абсолютно ніякого немає. Давайте розцінимо. Сьогоднішній курс України – це і зовнішня політика, це і позиція в силових міністерствах, абсолютно контрольована президентом. Тобто, спроби змінити зовнішній вектор України навіть сьогодні уряд не має можливості. Ми говоримо про те, що існує абсолютно чітка президентська вертикаль. Давайте не забувати, що ми сьогодні маємо реально першого українського президента з часів Грушевського. Людину, яка не тільки говорить по-українськи, але й думає по-українськи. Чи можливий за іншого президента той самий Батурин? Відновлення його? Ці процеси відновлення української духовності і культури, що відбувалися протягом останнього часу. Чи та ж сама свобода слова. Чи вона потрібна іншим партіям?

Я сьогодні якоюсь мірою як чиновник міської ради розумію, що досить важко працювати, коли журналіст має можливість задати будь-яке запитання і ти вимушений відповідати. Ти вимушений звітуватися перед громадою, ти вимушений говорити речі, неприємні для себе. Але в цьому є і позитив. Позитив в тому, що тобі звертають увагу на якісь помилки чи просто підштовхують до правильного рішення. Тому я абсолютно чітко акцентую. Удар, для того, щоб змінити зовнішній вектор, а, можливо і ситуацію в Україні після виборів, буде нанесений президенту. Тобто, буде спроба його розхитати. Дуже важливо, щоб демократичний табір, насамперед сили президента в парламенті, були представлені достойно. Це, на мій погляд, єдина гарантія того, що цей вектор демократичний, європейський вектор буде збережено.

Остап Дроздов:

Коментар пана Ігоря по двох пунктах. Перше. Ваш політологічний погляд на майбутні варіанти коаліції. І те, що говорив пан Володимир стосовно зазіхань чи удару по президенту, який вимальовується гіпотетично.

Ігор Танчин:

Передусім хотів би сказати, що зараз усі розмови в основному точаться не навколо того, що буде відбуватися зараз перед виборами, які будуть, скажімо, технологічні ходи тої чи тої політичної сили. А все проектується на те. що буде після виборів. І це головна інтрига, як видно вже по тому, наскільки цей вузол такої напруженості існує в нашому політикумі. Зрозуміло, що він буде розв’язуватися дуже непросто, дуже довго. І, попри те, що зараз говорять, що можна буде сформувати коаліцію буквально за кілька тижнів. І пізніше за короткий час сформувати уряд, але вірогідно, що все так просто не буде. І буде дуже тривала дискусія, тривала боротьба, яка може закінчитися у найрізноманітніший і найнесподіваніший для нас варіант.

Що стосується того, що нам загрожує втрата державності, то мені здається, що тут все-таки політик, який діє зсередини, який бачить ситуацію з позиції своєї політичної сили., сприймає її дуже загострено і, можливо, надміру загрозливо. Дуже зблизька і дуже емоційно. І мені здається, що тут говорити про загрозу українській державності не варто. І кожен з політичних діячів, які зараз беруть участь, він все-таки є тією чи іншою мірою державник. Питання в іншому – якою вони бачать ту державу. Тому що державник Янукович і державник Тимошенко чи Ющенко – це є різні люди. І в тому плані мене лякає, що кожен з цих державників, намагаючись нав’язати своє бачення розвитку країни, фактично підважує підвалини цієї держави. Тому що вони, критикуючи осіб, цим самим критикують і самі інститути і ставлять під сумнів інститут президентства, зокрема. І в цьому є дуже велика небезпека. А президент своєю чергою – інститут парламенту. Це також не є добре. Ми втратили суди як якийсь такий об’єктивний інститут.

Володимир Квурт:

Абсолютно правильно. Різне уявлення державності в кожної політичної сили. Але я хотів би сказати про відсоток українського інтересу в цьому баченні державності.

Влад Якушев:

Я погоджуюсь з паном Ігорем, експертом щодо втрати державності. Мені здається, що в даний момент анексія Росії-України вже неможлива. З приводу того хотів запитати. Співпраця з Росією вкрай необхідна Україні. Тобто, ми могли б отримати дуже багато плюсів за нейтралітет. Нейтралітетом могло би бути не вступ до НАТО. Чи готова коаліція піти на такі поступки, щоб отримати відповідні поступки від Росії?

Володимир Квурт:

Я хотів би повернутися до початку питання. Сьогодні опальний Березовський свого часу стверджував: для чого купувати підприємство, якщо достатньо купити собі посаду директора. Повірте, багато політиків сьогодні розглядають Україну як велике підприємство. Стратегічне підприємство, яке може представляти їм певні загрози своєю позицією. Що стосується інтересів. Безперечно, коли мова стосуватиметься партнерських відносин з Росією, то це стратегічний партнер. Коли мова стосуватиметься спільного освоєння ринків чи взаємопроникнення на ринки – безперечно, це стратегічний партнер.

Але давайте не забувати, що світ не сходиться тільки на відносинах Україна-Росія. Так, ми сьогодні близькі. Безперечно, ми будемо залишатися і повинні залишатися добрими сусідами. Але давайте не забувати, що в України є українські інтереси.

Остап Дроздов:

Багато докорів є до Ющенка, до президента України, щодо того, що він відкрито агітує за ваш блок НУ-НС. Тобто, фактично президент усієї країни став прямим учасником дострокових парламентських виборів. На ваш погляд наскільки це шкодить: а) самому президенту; б) вашій політичній силі, яка «виїжджає» на рейтингу людини, яка не є у вашому списку.

Володимир Квурт:

Насамперед є два моменти. Ми можемо стверджувати, що президент безумовно розуміє про своє посилення чи можливість реалізації свого курсу абсолютно демократичними методами. Тобто, через парламент. Абсолютно усвідомлює, що у парламенті повинно бути достатнє представництво політичної сили. Щоб в такий спосіб реалізовувати свою політику, а не на протистоянні. Давайте не забувати, що сьогодні намічається два, а потенційно і три центри впливу.

Друга сторона медалі – це те, що президент є почесним головою партії. І я не вважаю, що своїми виступами чи своїми відкритими симпатіями він діє антидемократично. Хоч в деяких регіонах керівники обласних адміністрацій очолюють штаби, але тим не менше вони не є у виборчих списках. Про це теж не треба забувати.

Остап Дроздов:

Мусувалося питання імпічменту президента. Я трохи ширше поставлю питання. Стоїть питання президента і його повноважень. Відбувається політреформа, закон про Кабмін, які послабили президента. Якщо помаранчеві створюють свою пропрезидентську більшість, то які плани в такої більшості є щодо президента? Ви будете вертати деякі повноваження, чи навпаки, ви готові повести країну в суто парламентську модель?

Володимир Квурт:

На сьогодні дві політичні сили – і НУ і БЮТ – декларують президентсько-парламентську модель майбутнього устрою держави. Тобто, мова йде про певне коригування і повернення конституційних норм у цю відповідність. Так що я тут не бачу жодних протиріч. Я переживаю про те, що так само, як в історії з Кабміном, можуть виникнути чиїсь інтереси чи бажання спровокувати і виявиться, що в один прекрасний день ми опинимося без президента Ющенка.

Остап Дроздов:

Чи обговорюється у вас законодавчий перегляд деяких положень політреформи? Що стосується президента.

Володимир Квурт:

Безперечно, готується.

Андрій Ганус:

Я хотів би ще повернутися до того факту, про який вже говорили, що вперше за останній роки під час виборів президент прямо сказав, що оця політична сила є моєю командою і якщо ви підтримуєте мене, то прошу підтримати і її. Йдеться про НУ-НС. Сьогодні вже заторкувалася також тема про те, що фактично якоюсь мірою зараз стартує і президентська кампанія. В цьому руслі я хотів би запитати щодо шкоди президентові чи користі. Немає передумов наразі, що саме Наша Україна візьме перший результат. Це буде або другий, або перший результат. Чи, на вашу думку, при такій прямій участі президента в кампанії вашого блоку він не створить собі певний стереотип того, хто програє Януковичу на президентських виборах, і цей стереотип не залишиться постійно у виборців?

Володимир Квурт:

Насамперед як керівник Львівського міського штабу, я не розділяю ваш песимізм. Я переконаний, що Наша Україна в місті візьме перше місце. Я відповідаю за свою ділянку, і, безперечно, буду робити все для того, щоб наша політична сила перемогла. А що стосується позиції президента, то, як на мене, ця позиція заслуговує на повагу. Коли людина абсолютно чисто, відверто і відкрито декларує свою позицію.

Остап Дроздов:

Коротеньке резюме щодо участі президента на стороні однієї з політичних сил у виборчій кампанії. Ваша думка, як ви це сприймаєте?

Ігор Танчин:

Скажімо так, неоднозначно. У 2006 році Віктор Ющенко демонстративно стояв осторонь цих процесів, хоча було зрозуміло і був очевидним його вплив на формування списку, і було очевидно, на чиєму боці його симпатії. Тепер він вирішив інакше. Я погоджуюсь із паном Володимиром, що така позиція заслуговує на повагу. Але мене турбує те, що це підважує підвалини нашої держави. Тому що уявіть собі, що Наша Україна набрала менше, ніж вона набрала торік. А можливо вона може взяти ще менше, ніж 14 відсотків, умовно, не в образу нікому, скажімо, 10 відсотків. Це буде вотум недовіри президентові. І навіть якщо ніхто ні слова президентові не скаже, всі будуть розуміти: ця людина не є президентом усієї України.

Володимир Квурт:

Я все-таки надіюсь на краще.

Остап Дроздов:

Після рекламної паузи ми продовжимо. Ми запитаємо Володимира Квурта, чи боїться він постійних дострокових виборів без кінця і краю?

Реклама.

Остап Дроздов:

Ви продовжуєте дивитися політичну програму «Прямим текстом». У нас сьогодні прямим текстом розмовляє керівник Львівського міського штабу Блоку НУ-НС Володимир Квурт. Розпочинаємо другу частину з того, на чому ми зупинилися. Вашою політичною силою і БЮТом до певної міри закладений небезпечний прецедент. Хтось чимось незадоволений у ВР, він складає всі мандати, каже ВР «до побачення» і дострокові вибори.

Якщо ви сформуєте помаранчеву коаліцію, уряд, то де гарантія того, що через рік ПР зробить не так само «до побачення» і так що два роки.

Володимир Квурт:

Насамперед, пане Остапе, ви прогнозуєте, що до цього часу уже президентом буде хтось інший?

Остап Дроздов:

Ні, я цього не казав.

Володимир Квурт:

Давайте не забувати, що повноваження в такому випадку буде мати саме президент. Я, безперечно, не сумніваюсь, що він буде діяти згідно чинного законодавства. Але в цілому, якщо оцінювати, це абсолютно демократична норма. Якщо існує політична криза, якщо всі політичні сили розуміють, що для дальшого позитивного розвитку подій немає – треба починати вибори.

Якщо вони відбуватимуть щороку, то значить нам через це треба перейти. Я розумію, що важко. Я розумію, що це незручно. Але в процесі навіть оцієї виборчої кампанії на багато речей звернули увагу. Ми зрозуміли. Що багато законодавчих моментів необхідно врегулювати. І ми повинні навчитися виходити з політичних криз. Просто ми стаємо доросліші. Побавилися в сили. Попробували йти стінка на стінку. Не вдалося. Значить потрібно шукати інші способи. Потрібно враховувати законодавство, щоб ми не зупиняли процес розвитку країни.

Остап Дроздов:

Основна «фішка» вашого блоку на дострокових виборах – це «закон для всіх один» і «скасування депутатської недоторканності». Я вас прошу людям пояснити, що конкретно ви маєте на увазі? Ви маєте на увазі скасування кримінального імунітету депутата? Чи ви маєте на увазі врізання якихось соціальних пільг? Чому я це запитую, бо все-таки депутат це депутат. Він повинен їздити на різні форуми закордонні. Він повинен мати певний державний резерв для здійснення своїх депутатських повноважень. Так регіонали кажуть, якщо зняти повністю недоторканність, то можна будь-якого неугодного депутати убрати, підкинувши у кишеню наркотики чи зброю. Що ви маєте на увазі в частині скасування депутатської недоторканності?

Володимир Квурт:

Давайте будемо говорити про наступну річ. В нормальній цивілізованій країні взагалі так питання не стоїть. І рівність перед законом, а саме це передбачає наш лозунг, це створення правил гри, незалежно від того, яку посаду чи який статус має людина в Україні, за кримінальний злочин насамперед, вона буде відповідати, як у нас кажуть, з усією суворістю.

Коли ми говоримо про політичну діяльність, то, вибачте, я надіюсь, що ті часи, коли саме за політичні висловлювання чи позицію, все-таки минули. Тому будемо говорити, що скасування депутатської недоторканності стосується насамперед створення єдиних рівних правил гри для кожного в цій країні. Почати необхідно з депутатів. Тому що всі схеми, і навіть розслідування зловживань під час виборів 2004 року, і всі корупційні діяння – всі ниточки закінчувалися в парламенті. І жоден нормальний суддя, жоден нормальний слідчий чи жоден нормальний прокурор, усвідомлюючи, що це безперспективно, абсолютно не продовжував цю справу. Тільки в такий спосіб ми можемо забезпечити, що нарешті в парламенті у нас з’являться фахові патріотичні і моральні люди. Які прийдуть туди дійсно писати закони.

Остап Дроздов:

Тобто в темі скасування недоторканності все зводиться не до того, щоб у виборця викликати заздрість до таких «оборзівших» депутатів.

Володимир Квурт:

Можливо, переглянути деякі пільги, за які піднімались питання, вони явно натягнуті.

Влад Якушев:

Я би хотів повернутись до спроби виходу з політичної кризи шляхом систематичних перевиборів. Кожні вибори – це дуже вагомий удар по економіці країни. Чи не здається вам, що постійні перевибори просто приведуть до зубожіння держави? І врешті-решт таки доведеться домовлятися. Чи не варто спробувати домовлятися спочатку?

Володимир Квурт:

Я все-таки вважаю, що навіть на цих виборах, якоюсь мірою ми вибираємо ідеологічний вектор розвитку нашої держави. Ви пропонуєте нам відмовитися від нього? Ви пропонуєте відмовитися від демократичного проєвропейського курсу? Напевно, це неправильно було б. Коли ми говоримо про перевибори, скільки вони коштують, то навіть по відношенню до державного бюджету вони займають просто мізерні цифри. Питання в іншому: якщо ми пропустимо, згаємо час. Сьогодні стоїть податковий кодекс, який не дозволяє розвиватися нашому підприємництву. Якщо ми сьогодні його приймемо, то через рік ми будемо мати набагато кращі показники. І тут постає питання – чи правильно тоді йти на таку угодницьку позицію?

Влад Якушев:

Я з вами згоден, що в масштабі країни це невелика сума. Але перед кожними виборами завмирає приватизація, розвиток підприємств, завмирають інвестиції, які поступають до України. Зміна влади, зміна правил гри.

Володимир Квурт:

Чому? Ні. Сьогодні Львівська міська рада мала своє засідання. Ми розглядали в тому числі і земельні питання. Це якось вплинуло на ситуацію? Я погоджуюсь, що повна політична нестабільність може відлякувати інвестора. Але ті, що тут працюють, вони вже зрозуміли, що в цій країні можна працювати, з нею можна пов’язувати своє майбутнє. Жодних застережень, на мій погляд, немає.

Остап Дроздов:

Так виглядає, що три провідні політичні сили – ви, БЮТ і парті Регіонів у своїх програмах відобразили дуже схоже «меню» для виборця. Тобто, зазначають однакові проблеми, десь в принципі однакові сценарії вирішення і фактично кардинальної різниці, як суто в соціальній частині, економічній частині, начебто не проглядається. І є акцент на соціальні обіцянки. Політики вже відійшли від політичних розводів, типу федералізму і другої державної мови. Чи це означає те, що політики зрозуміли, що вже ідеями запудрити мозги виборця не вдасться і б’ють по гаманцевих потребах виборця.

Володимир Квурт:

Тобто, ви хочете сказати, що повернулися до технології «ковбаса по 2.20»?

Остап Дроздов:

Евфемізмом, то десь так є.

Володимир Квурт:

Можливо, це більш зрозуміло, коли виборцю говорять, що в разі отримання влади цією політичною силою, будуть досягнути наступні соціальні стандарти. Це абсолютно європейський підхід. Тому, коли ми ставимо собі ціль, то ми мусимо знати, що вкінці цієї цілі. Свого часу була програма «кожній молодій сім’ї по окремій квартирі». Вона не була виконана. Була як ідея.

Сьогодні ми говоримо про певні соціальні стандарти. І ми повинні звертати увагу, у який спосіб це буде зреалізовано. В цьому реально аукціоні пропозицій економіст говорить, що вони стають нереальними, що для цього не вистачить жодного бюджету. І тут необхідно, щоб експерти, насамперед це питання до вас, до журналістів: необхідно давати оцінку. Давайте зупинимося. Обіцянки Партії регіонів, умовно кажучи, перевищують удвічі бюджет України. Як це буде реалізовано? Певний елемент популізм присутній у кожної політичної сили. Але особисто коли я роблю оцінку, я звертаю увагу на методи, якими це буде досягнуто. Тобто, які підходи будуть в економіці. Давайте не будемо забувати, що поки в нас не буде стабільного стану економіки, то всі соціальні програми залишаться просто програмами.

Остап Дроздов:

Ваші передвиборчі пункти містять чіткі соціальні норми. Наприклад, збільшимо допомогу при народженні першої дитини до 12 тисяч гривень, другої – до 15, кожної наступної – до 25. Зростуть доплати на дитину до 6, до 18 років. Мінімальна зарплата до 600 гривень, середня – 2100. Ви закладаєте вирішення того питання, з яких джерел це брати? Тобто, не тільки сказали, що ми це зробимо. Механізми.

Володимир Квурт:

Ми якраз на цю тему почали з вами говорити. Джерела наповнення. В тому числі – активізація підприємницького середовища. Ви не згадали ще декілька цифр. Це зниження ставки ПДВ до 17 відсотків. До речі, єдина політична партія, яка декларує збереження спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу.

Я хотів би звернути увагу на наступний момент. Коли ми переходимо до, умовно, технології «ковбаса по 2. 20», ми говоримо, що в країні відбувається зубожіння населення. Коли людина не перестає думати, як вона себе забезпечить і як вона буде тратити кошти, а вона думає, як їй вижити… Останнє підняття тарифів, різкий ріст цін. З одного боку кажуть, що у нас ріст економіки, і це дійсно так. Але не забуваймо, що вартість життя росте ще більшими темпами. І тому настільки актуальні сьогодні оці соціальні гарантії. Адже всі політичні партії зробили соцопитування і визначили, що найбільше турбує людей. І вся Україна вважає однаково – соціалка.

Андрій Ганус:

Може ви можете в кількох словах переконати нас і глядачів, чому саме вам треба вірити, і що ви це виконаєте, а інші ні.

Володимир Квурт:

Насамперед я хочу знайти відмінність в тих доказах, які кожен пробує продукувати з телевізійного екрану. На мій погляд, головна відмінність політичної сили, яку я представляю, це її список. Це єдиний список, який формувався щонайменше із збереженням демократичних процедур. Це єдиний список, у який ввійшли і очолили нарешті представники молодого покоління. Його очолили люди, які минулого року голосували проти Януковича-прем’єра. Які вийшли свого часу з партії «Наша Україна». І тут треба віддати належне президентові і його позиції, що ці люди повернулися. Що ці люди повірили, що ту ідею, ті декларації, які висувалися, можна зреалізувати. І саме оця фаховість команди – давайте оцінимо фаховість Яценюка, давайте оцінимо фаховість Грищенка, його підходи до вирішення питань. Невже це не краща гарантія того, що ці люди дійсно зможуть щось зреалізувати.

Я думаю, що журналісти і багато львів’ян спілкувалися знову ж таки з Князевичем, знову ж таки з Ар’євим, знову ж таки з Яценюком, з Грищенком, які перебували тут у Львові. З Кириленком. Я думаю, що вони дивилися людям в очі. Вони не просили, щоб до них приходили на мітинг. Багато хто йшов у трудові колективи і спілкувався на вулицях, і вони мали можливість дивитися цим людям в очі. Це найкраща гарантія. Що ці люди спроможні зробити: а) вчинок, б) вони дійсно роблять те, що говорять.

Остап Дроздов:

Тепер думка експерта. Журналіст резонно попросив окреслити переваги саме цієї політичної сили. Як би ви могли спозиціонувати з цього переліку учасників виборів Блок, який сьогодні презентує Володимир Квурт.

Ігор Танчин:

Я резюмую те, що сказав пан Володимир. В принципі дійсно, соціологія показала, що люди хочуть бачити, що люди хочуть почути. І всі політичні сили їм це обіцяють. Відмінність є тільки в тому, які методи обирає для реалізації своїх обіцянок та чи та сила. Фактично, за великим рахунком методи є тільки такі. Одна політична сила обіцяє перекрити кордони, контрабанду, розкуркулити багатих людей і за рахунок того роздати усе бідним. Друга політична сила обіцяє доступ до великих ресурсів сусідньої держави, які будуть їй за пільговими цінами з якоїсь статі даватися. Третя політична сила обіцяє знизити деякі податки, стимулювати середній і малий бізнес і так далі. Ось на це треба в першу чергу звертати увагу, коли вибирати, за кого голосувати. Тому що всі обіцяють привести в щасливе майбутнє. Питання: якою дорогою ти туди будеш йти і з ким. І чи дійдеш. І що доведеться за це заплатити.

Остап Дроздов:

Ви згадували Луценка. Власне, з цього приводу є запитання. Чи означає те, що Блок зробив певні висновки з певних своїх помилок і спробувала дійсно якісно оновитися, чи може це слід просто трактувати як запрошення політичного варяга в якості незаплямованого локомотива.

Володимир Квурт:

Насамперед хочу зазначити, що Луценка згадали ви, а не я. Абсолютно нормальне сприйняття, враховуючи його позицію, його висловлювання і його роботу на посаді Міністра внутрішніх справ. Я оцінюю його як абсолютно прогресивну людину, яка в стані стати лідером. Команда потребує об’єднання навколо лідера. Навіть робота в парламенті вимагає таких підходів. Тому це абсолютно логічний і абсолютно нормальний процес.

Влад Якушев:

Якщо все ж таки буде помаранчева коаліція. Якщо буде перемога, то як ви спрогнозуєте майбутню посаду Луценка. Це повернення на посаду міністра, чи, можливо, це прем’єрське крісло?

Володимир Квурт:

Ми, коли висловлювали позицію, то пропонували, і напевно це було б корисно, щоб партія опублікувала своє бачення майбутнього Кабінету міністрів. Це, напевно, зняло б багато запитань сьогодні. А можливо, ще не прийшов час. Давайте почекаємо з цим висновком. Щодо Луценка, то я вважаю, що команда, яка націлена на результат і на роботу, завжди зуміє знайти компроміс у ефективному використанні людей, які об’єднані сьогодні єдиною ціллю.

Остап Дроздов:

Я вас запитаю як керівника Львівської обласної організації партії «Пора». Скажіть, що ж таке відбувається в Порі, що постійно якісь скандали із роздвоєнням керівництва і так далі. В чому річ?

Володимир Квурт:

Якщо ми говоримо про останні події, то насамперед це ніщо інше, як зовнішня атака. Я вже неодноразово давав коментар з цього приводу, але варто зупинитися на тому, як це відбулося. В один прекрасний ранок з’являється повідомлення, що партія Пора, яка зареєстрована і яка йде в Блоці, йде самостійно. Тобто, це було настільки несподівано для багатьох партійців і звучало дико і абсолютно нелогічно. Сталося досить просто. Хтось зробив фальшиву печатку – вже встановлено хто, хтось виготовив документи. Проведений так званий псевдоз’їзд чомусь за дивним збігом обставин в приміщенні, яке було орендоване Партією регіонів. Це вже факт. Подав ці документи в міністерство юстиції. Міністерство юстиції чомусь в один день фіксує і видає необхідні документи для реєстрації в ЦВК. Хтось оплачує внесок. А це абсолютно немалі кошти. І наступного ранку фактично реєструється нова партія. Як самостійний учасник політичних перегонів. Без коментарів. Я щасливий, що суд встановив ці речі.

Остап Дроздов:

Питання до вас як до секретаря міської ради, представника місцевого самоврядування. Буквально вчора Ющенко зініціював ідею розширення прав органам місцевого самоврядування. Тобто, чесно кажучи, давно назріло, бо коли Львів віддає 80 відсотків податків у Київ, а потім не може допроситися, то тяжко тут на місці щось зробити. ЩО може врятувати місцеве самоврядування і перетворити його на дієве, а не на таке, як зараз є на папірчику.

Володимир Квурт:

Насамперед необхідно переглянути, а можливо навіть сформувати угоду між місцевим самоврядуванням і центром, де чітко розмежувати повноваження – хто за що відповідає. Коли говорити про те, скільки податків чи скільки коштів варто залишати, то сама система повинна стимулювати Львів. Це абсолютно нормальний підхід. Насамперед переглянути ці повноваження.

Другий момент. Всі говорять політика політикою, в Києві щось відбувається. Але люди на місцях питають за дороги, за воду, за відремонтовані стіни, дахи. А це треба реалізовувати. Це треба робити. І ти усвідомлюєш, що крім грошей тобі необхідні повноваження. Зрештою, ці повноваження мають бути і в громади. Давайте так. Львівська міська рада висловила своє небажання і свою позицію щодо грального бізнесу. Що відбулося? Нічого не відбулося. Певні труднощі ми створили в отриманні приміщень. Але за великим рахунком нас можна звинуватити в порушенні законів.

Згадаймо ситуацію з гуртожитками. Гуртожитки продаються разом із людьми. Люди показують документи – у них право власності. І знову громада безсила. Вона безсила захистити своїх громадян.

Остап Дроздов:

Тобто, коли ваша політична сила говорить про перегляд цієї проблеми на користь місцевого самоврядування, то що вона має на увазі?

Володимир Квурт:

Вона має на увазі перегляд повноважень в частині збільшення можливостей місцевим громадам.

Остап Дроздов:

Ми підводимо підсумки програми і для початку резюме нашого експерта.

Ігор Танчин:

Мені здається, що сьогодні ми заторкнули кілька важливих тем, найголовнішою з яких було те, що все-таки, як би ми не бачили майбутнє нашої країни, ми повинні дбати про те, щоб ця країна існувала, і щоб влада цієї країни була авторитетна. І щоб влада цієї країни не ступала в протистояння, все-таки якось взаємодоповнювалась і співпрацювала одна з одним.

І другий аспект, який ми за торкнули, ми повинні робити так, щоб громадянин не залежав від влади, тобто будувати громадянське суспільство. Щоб люди вирішували якісь свої побутові питання не очікуючи, що буде відбуватися у Києві. І зв’язку з цим питання про збільшення повноважень місцевої влади і, отже, якась політреформа, яка має бути, але невідомо, в якій формі.

І третє, це те, що попри те, що зараз в нашій країні є дуже велика нестабільність, ми все-таки повинні віддати належне нашим громадянам, які, попри цю нестабільність, працюють, створюють якийсь продукт; і якщо ми подивимось на показники нашого економічного розвитку, то, виявляється, вони не стоять на місці. І те, що ми говорили. Існує загроза, що наша країна, вступивши в цю череду виборів, може програти щось в економіці, то насправді таке не відбувається. Тобто, влада не стимулює економіку, але вона її і не сковує. І самодіяльність нашого народу не може не тішити. Це вселяє надію, що все буде добре.

Володимир Квурт:

Я хотів би перехопити ініціативу у пана Ігоря. Абсолютно правильно. Я вважаю, що представляю інше покоління. І коли ми дивимося на підходи в розвитку нашої держави, то ми говоримо наступне: наші батьки вибороли незалежність. Як факт. Держава відбулася. Як факт. Наше завдання – наповнити її змістом. Ми повинні створити можливості. Я бачу нашу країну як країну можливостей для всіх. Щоб кожен мав можливість зреалізуватися в ній. Побудова громадянського суспільства – це один з елементів у якій спосіб. Ми повинні мати можливості досягнути тих мрій і цілей, які ставимо перед собою.

Остап Дроздов:

На цій афористичній ноті Володимира Квурта ми завершуємо програму «Прямим текстом». У нас сьогодні гостював Володимир Квурт, керівник Львівського міського штабу Блоку Наша Україна-Народна самооборона. Наступного вівторка у програму «Прямим текстом» пообіцяв прийти представник Блоку Юлії Тимошенко Володимир Полохало.


Програму підготовлено за участю Суспільно-гуманітарного конфсорціуму "Генеза"