Сьогодні цією жертвою є майже народний депутат України, керівник Львівського обласного осередку партії «Батьківщина», а також лідер обласного БЮТ Іван Васильович Денькович.

Пане Іване, вітаю вас у студії «Прямим текстом». Це ваше таке перше бойове хрещення в якості вже майже народного депутата України. Так що сьогодні пропонуємо вам розмову тільки прямим текстом.

Іван Денькович:

Доброго вечора, шановні телеглядачі. В першу чергу хочу вам подякувати за підтримку на виборах. Тепер моє завдання і завдання всієї нашої команди – виправдати вашу довіру. І я впевнений, що ми це зробимо.

Остап Дроздов:

Одне із завдань сьогодні – відбиватися від мене, від журналістів львівських ЗМІ. Від експерта відбиватися не треба. Просто треба реагувати на експертні думки Оксани Дащаківської, кандидата політичних наук, викладача політології ЛНУ ім. І. Франка. Спочатку сюжет про нашого гостя.

Транслюється сюжет:

Сьогодні у програмі «Прямим текстом» відбудеться бойове хрещення Івана Деньковича в якості майже народного депутат України від блоку Юлії Тимошенко. Денькович довго йшов до депутатства. Цьому передувала п’ятирічка керування обласною організацією партії «Батьківщина». Як бачимо – воздалося. Саме він визначає і визначатиме обличчя львівських бютівців. А отже під час «бойового хрещення» шкодувати Деньковича напевно ніхто не буде.

Студія.

Остап Дроздов:

Ви є, так би мовити, свіжий депутат, вперше стали нардепом. Вже маєте тимчасове посвідчення депутата. Так що називаємо вас сьогодні народним депутатом. Мене цікавить ваша думка як людини, яка ще є «чистою», яка ще не заплямована такою нашою страшною українською політикою. Більшість розумних людей – експертів, журналістів – починають схилятися до думки про те, що Юлія Тимошенко таки напевно не буде прем’єр-міністром. Її в день голосування можуть просто-на-просто «прокатати». Скажіть вашу особисту думку як уже народного депутата від БЮТ. Ви відчуваєте, що вашу лідерку «прокатають» з прем’єрством?

Іван Денькович:

Я хочу заперечити. Я впевнений у тому, що є дві політичні сили, два блоки – це НУ і БЮТ, які перед виборами декларували спільні дії, підписана була не одна угода. І я впевнений у тому, що і одна, і інша політична сила дотримаються цієї угоди, виконають бажання виборців і оберуть прем’єр-міністром України Юлію Володимирівну Тимошенко.

Остап Дроздов:

Власне, я поясню, чому «прокатають». Це, до речі, буде окрема тема для дискусії з вами за участю експерта. По-перше, Тимошенко – це не тільки конкурент Ющенко, а можливо трошки і «ворог». Юлія Володимирівна не з тих добродушних людей, яка ось так просто може забути те приниження зі звільненням, яке влаштував їй президент. Якщо зараз Юлія Тимошенко (це думка багатьох політологів) стає прем’єром, то в неї є достатньо часу, щоб наростити свій політичний і фінансовий капітал, щоб потужно стартанути на президентських виборах і тоді Ющенку там дійсно нема що робити.

Іван Денькович:

Я хочу вам заперечити, бо Юлія Володимирівна – це людина слова. Давайте повернемося в історію. Ющенко ставив свій підпис під звільненням Юлії Володимирівни не тільки з прем’єра, а й з віце-прем’єра. Але Юлія Володимирівна і це йому пробачили. І підтримала кандидатуру на президентських виборах. І якщо ви уважно слухали виступ Юлії Володимирівни під час виборчої кампанії, вона сказала: якщо БЮТ підтримає Юлію Володимирівну на прем’єра, то вона підтримає Віктора Андрійовича Ющенка, і вона бачить тільки цю одну-єдину кандидатуру, на президентських виборах.

Остап Дроздов:

А чим ви тоді поясните оці з’являння непідписантів всяких угод. З’являються якісь родичі Балоги, які не хочуть підписувати. Буквально двох голосів нема – і все.

Іван Денькович:

Це політика. Якщо б в політиці все так легко вдавалося, то ми жили б у кращій державі, ніж тепер живемо. Само собою, є дуже багато сумнівів, заперечень. Але я впевнений у тому, що в нашій політичній силі є партійна дисципліна, і статут партії, є програма. І кожен кандидат, який йшов у депутати, давав згоду виконувати і дотримуватися партійної дисципліни. Я впевнений у тому, що і у блоці Наша Україна те саме. Я розумію, що там є багато політичних партій. 9 політичних партій об’єднати і щоб вони по одній вказівці підписались під угодою з БЮТ – само собою це важко. Тим більше, що є люди амбітні. Але якщо це амбіції здорові, то я думаю, що це нормально. Я думаю, що всі підпишуться під створенням коаліції і в двадцятих числах почне роботу Верховна рада і 228 голосів – це мінімум, буде віддано і за Кириленка на посаду голови ВР, і за кандидатуру Тимошенко на посаду прем’єр-міністра. Це мінімум.

Остап Дроздов:

Будемо в це вірити і ловимо вас на слові. І запитаємо вас у двадцятих числах.

Іван Денькович:

Я впевнений, що за неї проголосує щонайменше 300 депутатів Верховної ради.

Остап Дроздов:

Це такі дуже вже оптимістичні прогнози. Запитання прошу.

Роман Рак:

Скажіть, чи ведуться консультації б блоком Литвина? На якому етапі і яке ставлення Литвина до коаліції? І куди він збирається приєднуватися?

Іван Денькович:

Ми самі прекрасно розуміємо, що 228 голосів – це є дуже мало, щоб приймати ті чи інші законопроекти. І в будь-який час двоє-троє захворіло чи не прийшли на сесію і тоді практично блокується вся робота Верховної Ради.

Переговори з Литвином ведуться. Звичайно, Литвин сам рішення не приймає, а приймає рішення той, хто фінансував його виборчу кампанію.

Остап Дроздов:

А хто фінансував?

Іван Денькович:

З табору партії Януковича. Я не буду гарантувати це, але хтось фінансував Литвина. Бо для цього потрібні відповідні кошти.

Остап Дроздов:

А ви «за» приєднання Литвина до коаліції помаранчевої чи ні?

Іван Денькович:

Я особисто «за».

Остап Дроздов:

А чим ви можете це пояснити? Це добре, що Юлія Тимошенко пригріє одного з ідеологів кучмізму?

Іван Денькович:

Якщо говорити про історію, то рано чи пізно, але майже всі пов’язані з Кучмою. Взяти можна і Ющенка, Тимошенко.

Остап Дроздов:

Просто вони не керували секретаріатом президента в той момент, коли вона була адміністрацією і фактично була тіньовим урядом.

Іван Денькович:

В такий відповідальний момент, коли була помаранчева революція, Литвин повівся досить об’єктивно, виважено і розумно.

Остап Дроздов:

Відповідь Литвина «так» була?

Іван Денькович:

Особисто я не знаю про відповідь Литвина, але те, що я чув по радіо, він займає поки що нейтральну позицію і очікує.

Остап Дроздов:

Залучимо до розмови експерта. Пані Оксано, ми завели таку загальну українську тему – тему коаліції. Кілька слів щодо почутого.

Оксана Дащаківська:

Перше, що я хочу сказати. Вибори ці вже вдруге відбуваються в Україні на пропорційній основі. А це означає, що партії повинні централізуватися, централізовано працювати і залучати голоси на цілій Україні, а не лише робити ставку на якийсь конкретний регіон. Деколи наші партії цим грішать.

По-друге, політичні партії повинні справді ставати сильними. А бачимо, що проходить нелегкий процес у Нашій Україні. І справді дуже складно прогнозувати, яким чином поведуть себе ці суб’єкти, які увійшли в Нашу Україну. Але зараз мова йде про Блок Юлії Тимошенко. І про об’єднання її «Батьківщина». І тут хочеться сказати ще одне.

Пане Іване, ви кажете, що має бути виконана воля виборців. І має бути прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Але за логікою, хто набрав найбільшу кількість голосів на цих виборах? Вибори відбувалися на партійній основі. І тут можна сперечатися, яка думка, яких виборців має бути врахована в першу чергу. На Львівщині це одні люди. Але зараз ми говоримо про унітарну державу Україну, яка складається з багатьох областей. І друге, Блок Юлії Тимошенко дуже часто, особливо у нашому регіоні, демонструє свою перемогу на виборах. Але це всього-на-всього перемога Нашої України.

Щодо коаліції. В політичній історії різних країн дуже поширеними є уряди меншості. Це коли партії, які не перемогли на виборах, але можуть сформувати уряд. І дуже часто великі партії, які перемогли, від цього відмовляються. Вони самі відмовляються формувати уряд, тому що це велика відповідальність. А особливо, якщо маємо таку нестабільну політичну ситуацію. І тут є питання – наскільки в такій ситуації зможе протриматися Блок Юлії Тимошенко при владі і чи уряд буде стабільний.

Іван Денькович:

Блок Юлії Тимошенко на цих виборах переміг в 16 областях. Якщо порівняти 2006 рік і 2007 рік, то ми по всій Україні пішли на плюс. За виключенням Криму. У Криму у нас мінус близько семи тисяч голосів. Отже, підтримка Блоку Юлії Тимошенко є. Якщо говорити, яка політична сила перемогла на цих виборах, ви знаєте, коли йшла мова про те, щоб перед виборами йти одним мегаблоком – НУ і БЮТ, але було прогнозовано і прораховано і прийняте рішення йти двома командами. І якщо ми все підсумуємо, то це була перемога демократичних сил. Якщо говорити чи довго протримається уряд, то, знаючи добре Юлію Володимирівну, знаючи її можливості, якщо їй дозволять сформувати потужну команду, я думаю, що ця команда справиться з усім.

У нас йде розподіл міністерських портфелів і тому подібне, тому важливо, щоб цей портфель вручали людям-професіоналам. А коли цей портфель візьмуть в руки чисто випадкові люди, само собою, що нічого доброго не буде.

Остап Дроздов:

Повернемося до теми хиткості. Чи не здається вам, що ваша виборча сила трохи захланна? Їй давай крісло прем’єра, їй давай весь економічний блок. Весь фінансовий блок, паливо і енергетику, фонд Держмайна і так далі. А Ющенку лишається культура і освіта.

Іван Денькович:

Я хотів би заперечити. Наша політична сила бере найважчий блок. Адже знаєте, в якому стані знаходиться економіка держави. І це велика відповідальність.

Остап Дроздов:

Дехто каже, що це найважчий блок, в дехто каже, що найласіший.

Іван Денькович:

Дивлячись, з якою метою йти в міністерські крісла. Яку перед собою ставити ціль. Яещо ми думаємо, що зробити для народу, якщо повернути заощадження і так далі, то я думаю, що це є досить важко зробити.

Остап Дроздов:

Ви певно спілкуєтесь із колегами-нашоукраїнцями. Навряд чи вони задоволені, що вони мають БЮТ віддати настільки стратегічні ласі місця України.

Іван Денькович:

Хочу заперечити, адже ми своє слово дотримали, наша політична сила сказала, що після перемоги після виборів розподіл буде 50 на 50. І всіх комітетів, і міністерські портфелі, і ми це слово дотримали. Я би сказав навпаки, де є більш ласі до портфелів – в одній політичній силі чи іншій. Але ми повинні думати, аналізувати і працювати для народу.

Володимир Перегінець:

Одне з питань, яке викликає суперечності між двома блоками – це питання української армії. Фактично вже 2008 рік на носі і Юлія Тимошенко обіцяла, що армія буде професійна.

Іван Денькович:

Я думаю, що суспільство ще не готове до професійної армії. Але якщо Юлія Володимирівна сказала, що це реально зробити, значить це реально зробити. А зараз набирають хлопців і хіба вони за рік стають професіоналами? Це просто для кількості людей. Держава витрачає кошти і так далі, а професійна підготовка на нулю.

Остап Дроздов:

Я себе ловлю на думці, що у дуже багато представників, прихильників БЮТ з регіонів ставлення до Юлії Тимошенко таке: якщо вона це сказала, то вона це знає.

Іван Денькович:

Ми ставимо перед собою мету. З 1 січня 2008 року має бути професійний набір і професійна армія.

Остап Дроздов:

А якщо міністр Грищенко, який є вашим партнером по угоді каже, що це є неможливо.

Іван Денькович:

Чому неможливо. Призов тих хлопців, який був зроблений на початку 2007 року далі існує. Частина хлопців залишається. А друга частина просто набереться на професійній основі. І набагато буде наша армія боєздатніша. І в армію підуть люди за покликом душі. А зараз то примусово. І частина батьків через різні медкомісії відкуповуються. І практично йдуть прості хлопці, які не мають ні захисту. Нічого. А так буде професійна армія.

Остап Дроздов:

А якщо не буде з 1 січня?

Іван Денькович:

Якщо Юлія Володимирівна буде прем’єром, то буде.

Остап Дроздов:

А якщо не буде? Хто буде нести відповідальність?

Іван Денькович:

Тоді відповідальність візьмуть на себе ті люди, які просто не дали можливості стати Юлії Володимирівні прем’єр-міністром.

Роман Рак:

Я хотів би трохи змінити тему. Я хотів би поговорити про Львів. Мене цікавить, що БЮТ зробить для Львова. Я не скажу, що десь заглиблювався у всі ці політичні обіцянки, але я нічого не почув про Львів конкретне.

Остап Дроздов:

От власне коли була Юлія Тимошенко за чотири дні у Львові, я був серед тих журналістів, які мали з нею інтерв’ю. Я задав це питання також в прямому ефірі Юлії Тимошенко безпосередньо. Що ви зробите для Львова? Юлія Володимирівна відповіла: ви знаєте, Львів для нас не є якимось специфічним регіоном, нічого не зробимо, для нас країна важливіша. Так все-таки які заготовки Блок має для цього регіону? Тут є митниця – це вже специфічний регіон. Тут є 70 відсотків усієї архітектурної спадщини. Це вже специфічний регіон. Невже у БЮТ немає якихось заготовок для Львова?

Іван Денькович:

Юлія Володимирівна говорила у загальнодержавному масштабі. Само собою, що у неї є регіони і донецький, і Західна Україна і так далі. Щодо Львова, то у нас є два моменти. Коли ми йшли на вибори у 2006 році, наша сила як у міській раді, так і в обласній раді декларувала. Що вона має зробити для Львівщини. Якщо говорити в державному масштабі. То у нас дійсно є проблеми. Це і екологічна проблема. Стебник. Яворів – ці проблеми треба вирішити на рівні державному.

Остап Дроздов:

Ви можете тут перерахувати багато що. Питання в іншому. Чи ви як новообраний депутат поклали на стіл своєму партійному керівництву певні проблемні точки і якісь методи вирішення.

Іван Денькович:

Поки, на жаль, не поклав. Але моє завдання як народного депутата, зібрати всіх депутатів від Львівщини і ми повинні зробити львівське лобі, яке відстоюватиме інтереси Львівщини. Це моя така мрія. Якщо взяти донецьких депутатів, то вони не діляться між собою за партійним принципом чи за віросповіданням і так далі. В них є одна-єдина мета – як побільше залучити коштів на Донеччину.

Остап Дроздов:

При цьому їх звинувачують у корупції. Ви хочете, щоб вас звинуватили?

Іван Денькович:

Якщо люди побачать, що є якісь зрушення, і залучені інвестиційні кошти на Львівщину, то це буде тільки на плюс. Адже в нас є ремонт доріг, у нас найгірші дороги. Але якщо на ті самі дороги на Донеччину дають набагато більше грошей, то для нас йде мізер.

Остап Дроздов:

Різниця в тому, що Янукович як прем’єр є з Донбасу, а Юлія Тимошенко як прем’єр не буде львів’янкою.

Іван Денькович:

А для цього є представники Львівщини у Верховній Раді.

Остап Дроздов:

Ви знаєте, вони вже 16 років є. І Львів при цьому явно не прогресує.

Іван Денькович:

На мою думку, представники Львівщини, які були до сьогодні, вони більше займалися політикою і блокуванням трибуни, ніж економічними питаннями. Я сподіваюсь, що ми будемо робити і одне, і друге.

Роман Рак:

Львівське лобі у парламенті це не новинка насправді. Ваш колега пан Шкіль вже здається намагався створити якусь там позафракційну групу «Львів». Тобто, кілька разів намагалися це створювати. Але у львівських депутатів є така особливість, що вони швидко стають киянами і насподі нічого не виходить. Чому ви вважаєте, що це лобі, про яке ви зараз кажете, воно буде настільки успішним, що створиться.

Остап Дроздов:

Тим паче, що з нових львів’ян ви там єдиний.

Іван Денькович:

У нас ще Володимир В’язівський молодий, побув півтора року у парламенті, Степан Курпіль так само. Я впевнений, що якщо я ставлю перед собою якусь мету, то я стараюсь її досягти.

Роман Рак:

Скажіть конкретно, що ви збираєтесь зробити для Львова. Наприклад, вибити більшу автономію фінансову чи якусь іншу чи що?

Іван Денькович:

По-перше, я хочу піти в комітет освіти і науки. Тобто, мій перший законопроект буде стосуватися освіти. І це треба робити, бо навіть ті зміни, які сталися в нашій середній освіті, це незалежне тестування, це ніби з однієї сторони позитив, а з іншої там є багато недоліків, які треба вирішити на державному рівні.

Щодо Львова, то тим питанням будемо займатися. Екології, наприклад.

Остап Дроздов:

Тобто ви як представник Львівщини будете ставити Юлії Тимошенко ці питання на стіл?

Іван Денькович:

Само собою. Якщо ще я для цього зберу депутатів 15 від Львівщини і ми разом станемо вимагати для Львівщини, я думаю, що це буде позитив.

Остап Дроздов:

Стара як світ думка львівського лобі. Я в нього принципово не вірю. Що ви з цього приводу скажете?

Оксана Дащаківська:

Я повернуся до того, що у нас є пропорційна система виборів, централізовано ми вибираємо наших депутатів. На центральному рівні складаються списки. І бачимо самі, що частка представників регіонів, це стосується не лише Львівської області, є достатньо мала. Більшість представників, які потрапляють у народні депутати, є представниками столиці. І як правило – столичного бізнесу.

Ви самі сказали, що в БЮТ є сувора партійна дисципліна. А це означає, що якщо партія скаже провести якусь там певну кількість зустрічей з виборцями, кожен народний депутат буде це проводити. Чи готові депутати самі це ініціювати, збирати якісь свої пропозиції, вивчати все це? Так, перед виборами. Але зараз складно говорити про те, наскільки будуть. Бо треба рятувати країну, а не Львівщину.

По-друге, я відзначу, що Блок Юлії Тимошенко десь трохи зробив крок вперед, бо вони давали доволі конкретні обіцянки, зокрема, що стосується армії, яка має бути виконана в якийсь певний термін. Але відповідальності за виконання або невиконання цих обіцянок є дуже мало. Єдина відповідальність, про яку зараз говорять політичні сили. в тому числі і БЮТ, це за голосування певних законопроектів у ВР. Про те, що буде підписана угода чи не буде підписана угода, відкликання депутатів – йдеться власне тільки тут про партійну дисципліну. Все інше поки що залишається поза очима народних депутатів України. Хоча робота з виборцями це є обов’язковий елемент їхньої роботи.

Іван Денькович:

Я з вами дійсно погоджуюсь, що до ВР в основному потрапляють кияни. Так як взяти списки львівської обласної ради, то і в нашій політичній силі, і в НУ переважають львів’яни. А не представники регіонів. Але наша політична сила веде роботу з виборцями і після виборів. Адже депутати Львівської обласної ради закріплені за кожним районом.

Оксана Дащаківська:

Я скажу як виборець, а не як експерт. У багатьох районних центрах після виборів 2006 року штаби БЮТ просто закрилися і виборці не мали де звернутися.

Іван Денькович:

Я можу заперечити, оскільки у нас офіс партії одночасно став громадською приймальнею. Тобто, утримувати два приміщення ми не маємо фінансової можливості.

Остап Дроздов:

До теми фінансової можливості. Це завжди цікава тема для наших глядачів. Ви очолювали виборчий штаб блоку Юлії Тимошенко по Львівщині. В яку суму обійшлася виборча кампанія БЮТ на Львівщині?

Іван Денькович:

Я суму не підраховував.

Остап Дроздов:

Вона така велика, що навіть не можна її підрахувати?

Іван Денькович:

Я навіть таку мету перед собою не ставив, щоб її рахувати. Єдине, що можу сказати, що рахунок був на рівні Києва. Це був центральний рахунок і всі кошти – оплата за ефір, і за друкування в газетах – все йшло з того рахунку.

Остап Дроздов:

Тобто. Голова виборчого штабу БЮТ не знає, скільки він втратив на Львівщині.

Іван Денькович:

Я грішми не оперував.

Остап Дроздов:

А хто тоді оперував?

Іван Денькович:

Все йшло з центрального офісу.

Оксана Дащаківська:

Я хочу виступити на захист пана Івана. Ці дострокові вибори цікаві тим, що вони не відбувалися разом з місцевими виборами. А як правило місцевий бізнес, ті, які вкладають у партію, вони вкладають тому, що беруть свої місця в місцевих радах. На цей раз місцевих виборів не було. І дуже багато представників місцевого бізнесу обмежили своє фінансове втручання, самоусунулись від фінансування цієї виборчої кампанії. Справді, вибори фінансувалися в межах виборчого законодавства, сподіваюсь, з центрального рахунку.

Остап Дроздов:

За рахунок централізованих олігархів. Це був майже жарт. Запитання.

Володимир Перегінець:

Запитання щодо конкретних випадків на Львівщині стосовно земельних питань. Зараз це питання взявся вирішувати президент. Він дав доручення Іванові Плющу прислати комісію на Львівщину, аби вона розібралася з дотриманням земельного законодавства. Я знаю, що ви брали участь у конфлікті у Винниківській міській раді, коли депутати запропонували міському голові Теодору Гудзяку відставку. Одне з головних питань було – що не прозоро проводяться рішення про земельні ділянки. Сьогодні депутати обговорювали на сесії Винниківської міської ради питання про те, що ділянка у Винниках була продана за суму вдвічі меншу, ніж пропонував інвестор.

Іван Денькович:

Я дійсно брав участь у вирішенні конфлікту у Винниках між міським головою і НУ. На превеликий жаль, НУ у Винниках поділена на дві частини. Тобто, одна частина підтримує міського голову, друга не підтримує. І за БЮТ залишали вирішальне слово – на яку ми сторону пристанемо. В мене була одна-єдина позиція: до тих пір, поки НУ не вирішить всередині себе, яку вона займатиме позицію щодо міського голови, ми туди не будемо вмішуватися.

А щодо земельних питань, то я не є експерт і не буду давати оцінку тій чи іншій земельній ділянці. Моя позиція щодо землі однозначна позиції Юлії Володимирівни – через аукціон. Ці гроші підуть в казну міста для громади, для вирішення тих питань, які існують в тому чи іншому місті.

Остап Дроздов:

Оксана Дащаківська згадувала схему фінансування партійних осередків. Вона однакова для всіх партій. Це не є БЮТівська. Тобто, є певне коло людей, які вкладають гроші на адміністративні витрати партії і так далі. Якою схема фінансування є у БЮТ.

Іван Денькович:

Є два моменти. Перший момент – той, хто очолює ту чи іншу партійну організацію. Є люди, які самі можуть оплачувати офіс. Це все членські внески. Само собою, що членські внески ми можемо вимагати від людей заможних одну суму, від тих простих пенсіонерів – зовсім інша.

Остап Дроздов:

Бізнес-середовище БЮТ. Їхня питома вага в фінансуванні діяльності обласного БЮТ є якою?

Іван Денькович:

Бізнес-середовище не має вирішального слова або впливу на прийняття тих чи інших партійних рішень. Я, як голова партії, стараюсь бути якомога більш незалежним. Якщо хтось має бажання чи купити оргтехніку, чи скаже, що я заплачу за офіс, то ми відразу ставимо питання – а яка мета в цьому. Якщо це йде як членські внески – будь ласка, прошу дуже. Ми бачимо, що є бізнес-середовище, є люди, які спроможні це робити. Але ми не хочемо, щоб надання тих чи інших послуг переросло в те, щоб вони отримали повний контроль над партійною організацією. Я проти цього.

Остап Дроздов:

Одна з таких схем, яка обговорювалася і в Інтернет середовищі зокрема, що структура керування у багатьох партіях є така: центр каже, ми не пхаємось в роботу ваших обласних фракцій, роботу міських фракцій. Це є сфера області. Натомість ви зобов’язані за те, що ми не пхаємось, під вибори внести певну суму у виборчу кампанію. Яку суму дав львівський осередок?

Іван Денькович:

Я не можу гарантувати за інші політичні сили. але такої схеми у ВО «Батьківщина» не існує. У нас є Статут партії, є положення про фракцію, де фракція повністю звітна партійній організації. Само собою, що інколи виникають прецеденти у самій фракції, як це так, мовляв, я депутат, а мною керуватиме якась там партія. Люди всі прагнуть до демократії, але для того, щоб була демократія, повинна ще бути і культура спілкування, мораль і так далі.

Остап Дроздов:

Повернімося до фракційних справ. Ми є досить поінформованими журналістами. Зараз у вас перевірю інформацію, яку зазвичай називають внутрішньою. Ваші однопартійці, не скажу які, це моє право, кажуть, що ви як колишній голова фракції (зараз ви стали депутатом, тому не є) вибудували досить простий і злегка авторитарний метод роботи з фракцією. Тобто, ви виносите пропозицію рішення, жодного вільного обговорення чи тим паче вільного голосування фракція не має. Чому ви обрали такий метод?

Іван Денькович:

Я маю заперечити, пане Остапе. Бо крім самої фракції є ще керівництво фракції, є президія фракції. Перед тим, як винести питання на фракцію, я, як керівник фракції, збираю своїх заступників, чоловік 5, ми обговорюємо, потім це питання ми виносимо на президію фракції, приймаємо рішення. Само собою, вносимо різні правки.

Остап Дроздов:

Багато обговорювалася історія, коли ви стали депутатом, то на ваше місце керівником фракції стала Людмила Козак. Як це було? Ви зібрали фракцію, як розповідають ваші колеги, і сказали, що бюро вирішило рекомендувати пані Людмилу. Натомість вам була зустрічна пропозиція, і це справедлива пропозиція: а чому би не зробити в межах фракції рейтингове голосування трьох кандидатур. Хто більше набере, той і стане головою. Ви сказали, ні, буде так, к я сказав. Чому?

Іван Денькович:

По-перше, це трохи не так виглядало. Перед тим, як прийняти рішення на обласному бюро, я зібрав президію фракції, ми обговорили кандидатури. Само собою, там були застереження і до одних кандидатур, і до других. Я розумію, хто там був із кандидатів із претендентів на ці кандидатури. Але в прийнятті рішення було враховано, по-перше, участь кожного нашого львівського депутата у виборчій кампанії 2007 року. Це зустріч з виборцями, це проведення агітацій і так далі. Адже ті кандидати, які були на посаду заступника голови обласної ради в майбутньому чи на керівника фракції, жодного разу не провели жодної зустрічі. Мало того, вони як депутати Львівської обласної ради, закріплені за певними районами, і дійсно в цих районах вони не провели жодної зустрічі. І вони морального права бути керівником фракції не мали.

Роман Рак:

Тоді чому ви тримаєте таких людей в партії?

Іван Денькович:

Ви усі добре пам’ятаєте як львівська обласна організація бурлила до виборів 2006 року. Я не приховую того, що виступаю за чистоту наших рядів. Але скажемо чесно і відверто – були допущені помилки у формуванні списків як до обласної ради, так і до Львівської міської ради. Це ми робили вперше, не маючи досвіду. Була молода партійна організація. Але я давав людям високу оцінку і тому вони повилися у списках.

Остап Дроздов:

Земельні і майнові питання – це два цікаві питання. По цих питаннях немає у жодній фракції, і у вашій також немає вільного голосування. Тобто, напередодні сесії збирається президія і ви як керівник фракції кажете – по тих питаннях ми маємо голосувати так-то і так-то. Чому ви не даєте права вільно голосувати по цих питаннях?

Іван Денькович:

Якщо збирається фракція, яка приймає рішення.

Остап Дроздов:

А як часто фракція приймала рішення, які були не вашими?

Іван Денькович:

Це спільні наші рішення. Президія приймала рішення. Я так само був з багатьма рішеннями не згідний в душі. Але я мусив підкорятися. Меншість завжди підкоряється більшості.

А щодо Людмили Володимирівни, то ми обговорили кандидатуру.

Остап Дроздов:

Були люди, які були проти?

Іван Денькович:

Але більшість приймала рішення. Це говорить про демократію.

Володимир Перегінець:

Як реагуватиме фракція, якщо депутат не проголосує так, як треба. Він має свою думку.

Остап Дроздов:

Досить слушне запитання. Але дуже прикро, коли депутат або людина, яка хоче стати депутатом, прибігає, все гарантує, обіцяє, падає на коліна, аби лиш її включити в прохідну частину. Відбуваються вибори, людина стає депутатом і тоді починає виказувати зовсім іншу думку.

Остап Дроздов:

Значить, посада депутата – це прибуткова посада.

Іван Денькович:

Давайте не будемо. Ні. Само собою, що привілегії депутат має. Навіть те, що він може без черги зайти в будь-який кабінет. Начальник має його прийняти і сидить він там стільки, скільки йому потрібно.

Коли людина стає депутатом, будь ласка, статут, програма, ти бачив, у яку політичну силу ти вступаєш, отож виконуй. Якщо ти не згідний з позицією, то є цивілізований метод – пиши заяву і відмовляйся від депутатства.

Остап Дроздов:

Тобто, або ти підтримуєш, або до побачення.

Іван Денькович:

Так. Наша політична сила дає зобов’язання перед громадою на виконання тих рішень. Ми повинні їх виконувати.

Остап Дроздов:

Коротенький коментар на тему партійної дисципліни. Бо тема жива. Трепетна. І цікава.

Оксана Дащаківська:

Говоримо ми про демократію. А демократія – це правління більшості з повагою до меншості. Обов’язково це ми повинні враховувати. Був один дослідник, який намагався дослідити партійне життя в демократичних країнах і прийшов до висновку, що в партії демократії бути не може. І наші партії є підтвердженням цього. І не тільки БЮТ, і не тільки ця фракція. Йдеться власне про те, що рішення приймаються меншістю, а більшість повинна це рішення виконувати.

Другий момент пов’язаний з тим, що все-таки більшість наших депутатів, і йдеться в першу чергу про місцеві ради, не дуже добре обізнані ані зі своїми правами, ані за своїми обов’язками. І тим більше з правовим забезпеченням роботи у якості депутатів. Більшість депутатів, в тому числі і з БЮТ, після виборів сказали. що вони ні під якими програмами не підписувалися, нікому вони особисто нічого не обіцяли, отже нічого вони виконувати і не будуть. І відповідно покарати їх сам персонально виборець не може. Він може покарати партію, не голосуючи за неї на наступних виборах.

Тут є два дуже цікаві моменти. Місцеві депутати, які прийшли до влади, були дуже розчаровані сферою своїх повноважень. А ще більше вони були розчаровані тим, що вони дізналися, що їхня робота виконується на громадських засадах. І багато депутатів почали думати, як би то потрапити в ласий комітет, як би пробити гроші. І от тут партії почали задумуватися. Тому що гроші у вибори були вкладені. Гроші треба дати можливість людям відпрацювати.

У мене ще є важливий коментар-питання. Ваша люди на місцях, у тому числі у Львові, проголосували за деякі неоднозначні рішення. Як ви думаєте, на виборах, якщо такі будуть, або наступні вибори до місцевих рад, чи це відіб’ється на іміджі голосування?

Іван Денькович:

Само собою, прийняття рішень не на користь громади б’є по політичній силі. І я з вами повністю погоджуюсь, що дійсно були прийняті рішення у Львові зокрема під тиском представників вищої влади, не на користь громади. Але з кожними виборами з’являється досвід.

Остап Дроздов:

Чи виступаєте ви за те, щоб губернатора Петра Михайловича Олійника звільнили з посади? Мається на увазі БЮТ.

Іван Денькович:

Та політична сила, яка мала більшість в області і дуже швидко програла з великою різницею, вона повинна поступитися місцем представнику тієї політичної сили. яка виграли на Львівщині.

Остап Дроздов:

Це є ваша конкретна позиція чи це є позиція БЮТ?

Іван Денькович:

Це є моя особиста позиція. Оскільки Петро Михайлович очолював і очолює НУ-НС, має піти у відставку. Якщо ми говоримо про мораль.

Остап Дроздов:

Тепер вже точно останнє запитання. Які кандидатури БЮТ подав на губернатора?

Іван Денькович:

БЮТ жодної кандидатури не подавав. Якщо дійсно постане питання і нададуть можливість БЮТ визначатися з кандидатурою, я зберу всі політичні сили, представників громадськості і інтелігенції і ми вирішимо.

Остап Дроздов:

А ви бачите кандидатуру від БЮТ по Львівщині? Це Денькович, це Курпіль, це Держко?

Іван Денькович:

Ця кандидатура не обов’язково має бути членом БЮТ або членом партії «Батьківщина». Ця кандидатура може бути позапартійна. Головне, щоб це був дійсно професіонал. І ця кандидатура має об’єднати усі політичні сили.

Остап Дроздов:

Скажіть, кого ви бачите губернатором. Прізвище. Суто суб’єктивна думка Деньковича.

Іван Денькович:

Якщо я зараз назву цю кандидатуру, то я не хотів би, щоб у цієї людини були неприємності на роботі і щоб я завчасно її спалив. Але кандидатур є дуже багато.

Остап Дроздов:

Я вам дякую, що ви з достоїнством витримали бойове хрещення у програмі «Прямим текстом». Наступного четверга у нас мав би бути поважний гість з Києва. Всього доброго.


Програму підготовлено за участю Суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза".