КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Хто, чому і навіщо «прокатав» Юлію Тимошенко? Погляд зі Львова, Києва та Донецька
14.12.2007

By: 13.12.2007 року, 22.05-22.50, прямий ефір, 15.12.2007, 15.00-15.45 – повтор.

У студії експерти – Юрій Шведа, політолог, доцент ЛНУ ім. І. Франка, Антін Борковський, політолог, публіцист   Телефонічно участь у обговоренні взяли: Кость Бондаренко, політолог, Київ, Сергій Баришніков, політолог, Донецьк.   Автор і ведучий програми – Остап Дроздов   Остап Дроздов:   Доброго вечора. Вас вітає політична програма «Прямим текстом». Мене звати Остап Дроздов. Прямі запитання, прямі відповіді, прямий ефір. У нас сьогодні буде спеціальна програма «Прямим текстом». Сам Бог із допомогою електронної системи «Рада» нам велів говорити сьогодні про те, що сталося – про прем’єріаду, яка почалася. І про те, чим закінчиться ця детективна історія з обранням прем’єр-міністра.



Тому сьогодні вашій увазі я пропонував би такі приблизно теми для обговорення: хто, чому і навіщо  «прокатав» Юлію Володимирівну Тимошенко? Як довго протримається така коаліція, яка змушена з-під наркозу і з інфарктами витягати людей у сесійну залу. І нарешті, потенційний прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко: для України це добре, погано чи дуже погано.

Ці провокативні і дискусійні теми сьогодні будемо обговорювати із моїми гостями у львівській студії. Це є політолог, доцент ЛНУ імені Івана Франка Юрій Шведа. Також молодий політолог, публіцист Антін Борковський. Крім львів’ян ми почуємо думку київського політолога львівського походження Костя Бондаренка. А також ми послухаємо думку Донецька. Це буде провідний політолог Донбасу Сергій Баришніков.

Пропоную розпочати із першого питання, яке хвилює всіх, в тому числі і журналістів. Ми бачили таку фатальну цифру – 225 на табло у вівторок. Юлію Тимошенко, повторюю журналістський вислів, «прокатали» із прем’єр-міністром. Лаконічне питання. Що сталося, хто і навіщо «прокатав» Тимошенко?

Антін Борковський:

Тут ми повинні проаналізувати послідовність, хронологію подій. Ніби все було гаразд, було подано саме того кандидата на прем’єра. І ніби досягнуто певний консенсус всередині і НУ і БЮТ. Ніби все було добре і тут сталася така несподіванка. Одного разу забракло два голоси, другого разу теж забракло. І ніби це не був підступ НУ, котра нібито би за вказівкою Балоги зрезигнувала голосування. Тут сталося так, що достойний представник Львівщини спочатку пан Денькович не мав можливості проголосувати, другого разу пан Федорчук. Також БЮТівець. Тут власне питання по БЮТ. Бютівці технічно не проголосували і то є проблема.

Тут ми маємо вже дві версії. Перша версія – чи це була провокація і зрив. Друга версія – недолугість при голосуванні. Я думаю, що це все-таки була недолугість конкретних депутатів. Недолугість або певна стратегія. Я особисто не вірю в теорію змови.

Юрій Шведа:

Я думаю, що це була прикра технічна несправність. І вбачаю технічні причини у  тому, що сталося. Не думаю, що це було б сплановано зі сторони тих, що не мали змоги проголосувати. Вони, зрештою, про це відкрито заявили. І не думаю, що тут мали місце якісь підступи зі сторони політичних опонентів, як це намагалися робити зразу ж після голосування цілий ряд представників НУ і БЮТ. Сталася технічна недоречність і вона передбачила результати голосування.

Але тут, мабуть, проблема в іншому. Наскільки отакого характеру технічні недоречності і інші речі, які є нормальні в діяльності будь-якої структури впливатимуть на прийняття таких важливих доленосних політичних рішень. А проблема полягає не в технічних речах, а проблема полягає в тому, наскільки стабільною є коаліція, яка нараховує 227 голосів.  Про це вже неодноразово говорилося. Наскільки коаліція, яка не має переважної підтримки парламентарів у парламенті, може стабільно функціонувати. Чи наступного разу, коли знову будуть прийматися рішення по бюджету, по інших проблемах, кожного разу доведеться людей витягувати з лікарні і кожного разу зважати, що один-два проголосувало чи не проголосувало. На такий сценарій ми будемо приречені кожного разу, коли це питання поставатиме.

Остап Дроздов:

Можливо я запущу для обговорення один із сценаріїв. А якщо провал Тимошенко – це є спланована акція. Спланована насамперед Секретаріатом президента, конкретно Балогою і ПР. Якщо знали про завідомо негативний результат по голосуванню прем’єра як небажаної кандидатури Тимошенко, то треба було всій країні дуже наглядно, дуже виразно показати, що ця коаліція демократична є порцелянова і недієздатна.  А отже треба говорити про іншу коаліцію. Тобто, це була запланована акція під широку коаліцію. Ваша думка з приводу цього сценарію.

Антін Борковський:

В будь якому разі я не впевнений, чи Балозі дозволили б реалізувати план зриву коаліції. Навіть якщо би він мав такий план.  Я думаю, що це все закінчилося його відставкою з посади голови Секретаріату. Тут ми переходимо до іншого. Я думаю, що це би вкладалося в іншу схему. Ця схема називається зниження рейтингу і легітимності Тимошенко як абсолютного кандидата на посаду прем’єрки.  Тобто, вона буде за поданням Віктора Андрійовича знову подаватися. Знову пере голосувати. І це сильно збиває її приватно гонор і так само це її дещо понижує в очах і депутатів і електорату. Ми не можемо про це забувати.

Це абсолютно добре працювало в тому разі, якби картки не працювали виключно у представників НУ. Ніхто не буде сумніватися, що такий оплот, одна з колон Блоку Юлії Тимошенко як Федорчук, один із творців БЮТ, один із сірих кардиналів БЮТ, що він не проголосує. Чи так само важко було звинувачувати Деньковича, котрий просто не наважився на подібний крок.

Остап Дроздов:

У нас є на телефонному зв’язку Кость Бондаренко, політолог. Костю, ми вас вітаємо у програмі «Прямим текстом». Ми зараз припускаємо і обговорюємо такий варіант, що провал Тимошенко може бути спланованою акцією Партії регіонів і Секретаріату президента з тим, щоб показати недієздатність цієї коаліції і підготувати грунт для широкої коаліції, про яку можуть бути якісь кулуарні домовленості. Ваша думка стосовно такого припущення.

Кость Бондаренко:

Таке припущення має право на існування.  І можна припускати, що є певні домовленості на рівні Віктор Балога і, скажімо,  Борис Колесников. Відомо, що ці двоє персонажів сучасної української політики між собою дуже активно контактують. Але в той же час, я думаю, можуть бути зовсім інші думки. Можна робити багато цікавих припущень. Наприклад, те, що непроголосування за Юлію Тимошенко, відсутність достатньої кількості голосів вигідно  самій Юлії Володимирівні.

Уявімо собі, що завтра вона стає прем’єр-міністром. Їй доведеться мати справу з Єхануровим як міністром оборони. Їй доведеться мати справу з Огризком, іншої, як на мне, кандидатури на посаду міністра закордонних справ важко придумати. Їй доведеться мати справу з економікою, яка залишилася у спадок від Віктора Януковича і його уряду. Їй доведеться мати справу із Балогою, який намагається взяти під контроль Кабінет Міністрів. І так далі. І тут питання, чи варто їй брати на себе відповідальність за ситуацію в країні. Чи можливо більш вигідним є майданчик, який дає пост голови опозиції, лідера опозиції. Це лише гіпотеза, лише припущення. В будь якому випадку ми можемо зараз сперечатися чи це була випадковість, чи це була можливо якась помилка чи ще щось. Але у будь якому випадку Тимошенка зараз має значно ширше поле для маневру, ніж це було, скажімо, тиждень тому.

Остап Дроздов:

З цього приводу виникає наступне до вас запитання. Чим цей політичний детектив закінчиться?

Кость Бондаренко:

Всі перебувають у напруженому очікуванні, що ж буде далі, яким буде наступний хід. Якщо б дійсно було якесь чітке поле, якісь чіткі кроки, якими однозначно можна було б ходити – Е2-Е4, тоді можна було б щось прогнозувати. А на сьогодні є величезна кількість ходів і кожна політична фігура ходить так, як їй заманеться. Тобто, ми бачимо гру, у якій нема пішаків, а є величезна кількість ферзів.

Остап Дроздов:

Потенційний прем’єр-міністр Тимошенко для України – це добре, погано чи дуже погано.

Кость Бондаренко:

Хто б не прийшов зараз на посаду прем’єр-міністра, він зіштовхнеться із одними і тими ж проблемами. Приблизно одним і тим же набором механізмів вирішення питань. Для того, аби прем’єр був сильним, потрібно мати сильну коаліцію у ВР, яка могла би ініціювати реформи.  А так, хто б не став зараз прем’єром, йому доведеться зіштовхнутися з тим, що доведеться мати нереформовану економіку, доведеться мати нереформований уряд і доведеться просто постійно воювати із парламентом, вибиваючи ті чи інші кроки, ті чи інші закони, ті чи інші повноваження.

В даній ситуації я думаю, що для Юлії Тимошенко опинитися в ролі слабкого прем’єра при абсолютно недієздатному парламенті – це не надто добра перспектива.

Остап Дроздов:

Дуже дякую, що ви знайшли час поділитися думками з глядачами. Дякую за включення.

Погодився, або принаймні не виключив Кость Бондаренко того сценарію, про який я говорив – що це міг би бути певна спланована акція Балоги.

Юрій Шведа:

Костя якраз звернув увагу на інший сценарій. Про те, що є можливості і є моменти, які говорять про те, що така ситуація вигідна і для самої Юлії Тимошенко.  Якби це був варіант сценарію Балоги і Секретаріату, то очевидно були б дещо інші механізми  задіяні. Я бачу, що на сьогодні далі йде подання Юлії Тимошенко від президента. Тобто, звинувачувати сторону президента і НУ в зриві абсолютно зараз об’єктивних причин немає.

А от інша річ, про яку говорив Кость і яка лежить на поверхні. Справді, мова йде про наступні президентські вибори. І це треба мати на увазі. На сьогодні усі політичні сили і основні претенденти на посаду президента вже на поверхні. І кожен із потенційних претендентів на посаду президента розцінює ті події, які на сьогодні відбуваються у ВР з точки зору наступних президентських виборів. Я допускаю, що між Секретаріатом президента і Блоком Юлії Тимошенко звичайно є дуже серйозні тертя. І це видно. Але очевидно, що і має місце певна домовленість. Про це не можна говорити відкрито і говорити як доконаний факт, але в кулуарах загалом говориться про те, що призначення президентом на посаду прем’єр-міністра тягнуло за собою певні обіцянки стосовно Юлії Володимирівни про те, що вона не висуватиме свою кандидатуру на наступний термін. І якщо уряд і коаліція будуть працювати у хорошому режимі, ефективно, тоді така спарка президент Ющенко – прем’єр Тимошенко наступну каденцію президентську цілком реальна і цілком можлива.

Такий варіант подій зв’язував, звичайно, цю політичну силу і її лідера від участі у наступних президентських виборах. Тому ясна річ, що сьогодні хто б не прийшов керувати Кабінетом міністрів при тій ситуації, яка склалася і в економіці, і в міжнародних стосунках, і та розкладка політичних сил, яка має місце у парламенті, вона буде не на користь, вона об’єктивно понижатиме рейтинг. Я думаю, що ті умови, які виставлені з боку НУ і Секретаріатом по формуванню уряду, звичайно роблять цього прем’єра слабим прем’єром, який не може при всьому своєму бажанні реалізувати ті обіцянки і ті програми, які давалися на виборах. І можливо саме в цьому лежить причина тих технічних негараздів, які сталися. При тому, зверніть увагу, вони сталися з поданням, об’єктивно чи суб’єктивно, зі сторони все-таки представників БЮТ.

Антін Борковський:

Тут є велике зерно правди. Тому що кількість проблем в Україні зараз така, що рівень сподівань на Юлю надто високий. І вона боїться сама, що не виправдає.

Остап Дроздов:

Так навіщо тоді «перетискати» своє прем’єрство?

Антін Борковський:

А вона не перетискає. Зараз вже розпочалася президентська кампанія. І ця президентська кампанія вже розглядається як другий тур президентських виборів. Найвірогіднішими кандидатами можуть бути Юлія Тимошенко і Янукович або Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко.  Все буде залежати від того, як повернеться ситуація на Сході України. Наскільки рейтинг Ющенка на Сході виросте. І тут вже серйозне питання. Тому що Тимошенко пообіцяла забагато. Перед парламентськими виборами традиційно з притаманним їй почуттям гумору вона пообіцяла все.  Це є тип популістичного політика. Вона в тому подібна. Наприклад, на Анджея Леппера в Польщі. Анджей Леппер у спідниці інколи називали пані Тимошенко.  Тобто, це є політика.

Але посада прем’єра напередодні виборів означає, що треба вже розкривати карти. Вже ніхто не може перешкодити маленькій Юлі боротися зі злом. Тобто, тут вже є можливість, є ніби свій президент, є свій уряд, є навіть яка-не-яка коаліція. Тут необхідно реалізовуватись владі.

Остап Дроздов:

Щодо коаліції, то Кость згадував, що сильному прем’єру, який мав  мати гарантії, що його питання будуть проходити через парламент, потрібна сильна коаліція. Ми вже побачили, що ця коаліція – це коаліція, коли під руки ведуть людей із інфарктом, коли Каськів після чотиригодинної операції з-під наркозу йде голосувати, тому що нема кому голосувати. Тобто, країні насправді показують і країна розуміє, що це арифметично не політична коаліція. І відповідно, чи є перспектива в перегляді самої коаліції, зважаючи на усі ці, навіть технічні негаразди. І знову вертаємось до теми широкої коаліції, про яку говорять зараз регіонами, ілюструючи свою думку реальним провалом.

Антін Борковський:

Розумієте, свого часу золотою акцією вважався Блок Литвина. Тобто, це був нейтральний варіант. Невідомо насправді, чого він хотів. Невідомо насправді, які сигнали йому подавали. І з Банкової, і з Регіонів. Але чомусь він не погодився.

Я думаю, що перегляд коаліції був би бажаний, йдеться про помаранчеву коаліцію плюс Литвин. Це було би добре. Широка коаліція добила би Віктора Андрійовича як кандидата на Заході України. І я не думаю, щоб вона сильно збільшила його рейтинг на Сході.

Остап Дроздов:

Мені здається, що Захід уже мало що вирішує у цій країні.

Антін Борковський:

Йдеться про електоральний вплив. Не йдеться про фінанси чи потужність.

Юрій Шведа:

Коли говорити про коаліцію в парламентській формі правління, то коаліція є тою основою, яка дає можливість нормально функціонувати уряду. Відсутність такої стабільної переважаючої коаліції в парламенті не дає можливості нормальним чином функціонувати уряду. Ми маємо можливість порівнювати. Попередня коаліція в дійсності мала широку підтримку в парламенті. І це давало змогу працювати як одна команда.  Уряд напрацьовує законопроекти, які парламент ухвалює. В принципі в тому і позитив парламентської моделі правління, бо існує система порозуміння між виконавчою владою, яка формується через законодавство. Але проблема попереднього уряду полягає якраз в тому, що вона хотіла розширити цю коаліцію до меж 300 чоловік, і таким чином поставити за грань політичного учасника політики президента і фактично узурпувала владу.

На сьогодні коаліція, яка склалася, є надзвичайно хитка. Коаліція з перевагою у два голоси має можливість існувати фактично. Але сказати про те, що з перевагою у два голоси можна здійснювати, проводити свої рішення в наступному, навіть якщо сталося так, що прем’єр призначений і він спирається, уряд спирається на таку нетривку коаліцію при такій серйозній опозиції, яка є потужною, консолідованою, і яка фактично складає половину парламенту. Говорити про це надзвичайно складно. Тому основна проблема – або пошуку розширення коаліції. Тут я погоджуюсь, що таким учасником міг би бути, звичайно, Блок Литвина. Це раз. Або проблема пошуку компромісу зі своїми політичними опонентами. І якраз основна проблема української політики це те, що ті політичні сили, які приходять до влади, які беруть владу в свої руки, вони намагаються межі своєї влади розширити безконечно.

Остап Дроздов:

Ми мусимо сказати, визнати, що багато депутатів в принципі себе поводять, як політичні акціонери в своїх політичних силах. Тобто, вони мають акції, місця у списку. Вони їх відпрацьовують у своїх інтересах. То чи є така перспектива, що не зараз, а через півроку чи через кілька місяців на основі якогось сумнівного голосування – а такі будуть, тому що люди прийшли не пенсії піднімати, а очевидно якісь заводи отримувати і так далі. Тобто лобіювати щось – так от на прикладі сумнівного голосування двоє-троє людей чи з БЮТ, чи з НУНС можуть просто сказати, що у такій коаліції ми не можемо працювати.

Юрій Шведа:

Вже по-моєму на етапі формування коаліції в рамках помаранчевої коаліції семеро чоловік сказало про те, що ті програмні засади, на основі яких виписана і формується коаліція, не відповідають їхнім поглядам. І потрібно було аж втручання президента і секретаріату.

Остап Дроздов:

На перспективу розкол коаліції закладений?

Юрій Шведа:

Є два варіанти. Скажімо, якщо проходить зараз все-таки голосування по прем’єру і ним стає Юлія Тимошенко,  то є варіант того, що ті, хто вагаються, в тому числі  і Блок Литвина, вони так чи інакше пристануть до переможців, до тих, в чиїх руках,  зосереджена влада. І цілком ймовірно, що частина депутатів і коаліція в такий спосіб розшириться, бо влада – це завжди дуже притягальна річ. Я думаю, що власне цей варіант клався в основу дальшої політичної діяльності. Що ви нам дайте спікера свого, що ви нам дайте прем’єр-міністра. А всі решта, як це показують українські реалії, підтягнуться до правлячої коаліції, бо перебувати в опозиції насправді дуже некомфортно і невигідно. З точки зору політичних інтересів, в тому числі. Очевидно цей сценарій був покладений як основний сценарій отих подій, які на сьогодні спостерігалися. Але цей сценарій є чисто технічний, чисто механічний.

Я думаю, що якщо говорити про серйозну перспективу і про серйозну політику, то це все-таки домовляння із тими політичними силами і на серйознішій основі, а не про якісь подачки, мовляв, ми вам щось дамо, а ви завтра за нас проголосуйте.

Остап Дроздов:

Твоя думка, Антіне, щодо потенційного розколу коаліції.

Антін Борковський:

Часу лишається дедалі менше на затвердження уряду і на затвердження прем’єр-міністра. Буквально за декілька тижнів в разі не затвердження пані Тимошенко прем’єркою, необхідно буде переглядати формати коаліції. Тут ми підходимо до дуже серйозного моменту. Я думаю, що, враховуючи відносно мляву позицію Регіонів, тобто те, що ми бачили зараз, це були радше спроби, це театр.

Остап Дроздов:

Це зовнішні прояви. Але кулуарно вони працюють мабуть дуже сильно. Якщо їх звинувачують у тому, що вони найняли комп’ютер, який просто заклинило на цифрі 225.

Антін Борковський:

Я думаю, що якщо це було б можливе, то це було б кримінальним злочином. Але якщо можна зробити такий кримінальний злочин, котрий необхідно розслідувати, то можна зробити будь-який кримінальний злочин. Нещодавно почали ширитися чутки про можливість вбивства пані Тимошенко. І тут питання – де закінчується політичний театр? Я не виключаю того, зараз поні Тимошенко хоче лишитися чистою на тлі того. що вона не стане прем’єром. Тобто, вона хоче знайти всі 10, 20, 40 причин, котрі їй у цьому перешкодять. Якщо це станеться, то можливий перегляд коаліції.

Остап Дроздов:

У нас є на телефонному зв’язку політолог з Донецька Сергій Баришніков. Пане Сергію, чи ви чуєте Львів?

Сергій Баришніков:

Да, я вас слышу. Добрый вечер, уважаемая львовская аудитория.
Хочу вас поприветствовать в преддверии Рождественских и новогодних праздников и пожелать всем нам удачи и терпения. Терпение, судя по всему, нам очень даже не помешает.

Остап
Дроздов:

Ми хочемо дізнатися, як у Донецьку ваші політологічні і політичні еліти сприйняли провал Тимошенко? Пили сто грамів за неуспіх Юлії Володимирівни?

Сергій Баришніков:

Ситуація в целом не означает, что мы здесь так уж приветствуем развитие подобной парламентской катавасии, которая неизвестно к чему приведет. Единственное что? Удручает общее наше состояние политического кризиса. Мы свидетели того, как  различные ветви власти по-прежнему, варясь в собственном соку, в отрыве от своего народа, на Западе, на Востоке или на Севере, пытаются весьма активно перетягивать пресловутый политический канат. И это нас не может, конечно, сильно впечатлять в позитивном плане.

А насчет Тимошенко по поводу попыток партии Регионов противостоять БЮТу и ее союзникам подобными методами, то я хочу сказать, что виновата в развитии этих двух-трех последних дней ситуации в зале ВР не сколько сама ПР и ее депутаты. Дело в том, что по принципу воистину посеешь, теперь пожинают бурю, как БЮТ в свое время и НУ в свое время тоже действовали неадекватно. Вот эстафету теперь поднимает Партия Регионов. А стране от этого только негатив.  Здесь в Донбассе мы вряд ли от этого испытываем такой уже позитив.

Остап Дроздов:

Ми обговорюємо одне з можливих пояснень, що провал Тимошенко міг би бути за плановою акцією політичних сил навіть секретаріату Президента з тим, аби всій країні на цьому прикладі показати нездатність демократичної коаліції і вернутися до теми широкої коаліції чи перегляду демократичної коаліції. Ваша думка.

Сергій Баришніков:

Я не исключаю, когда еще до лета раздавались определенные голоса о возможном политическом контакте СП и Регионалов – Балоги, Колесникова, Богатыревой и так далее. Скорее такое может быть. Но скорее всего речь может идти не столько о широкой так называемой коалиции, а некой ситуативной, какой-то временной коалиции.

А насчет провала – не провала, то трудно сказать, квалифицировать вот эту неудачу в целом как политический провал Юлии Тимошенко и БЮТа. Не выгорит ли для нее это тем позитивом в преддверии президентской кампании. Есть достаточно много таких сложных точек.

Остап Дроздов:

Дякую. Власне, сходимося на думці, що таки можливо вигідно це Юлії Тимошенко. Продовжимо тему Юлії Тимошенко. Прем’єр Тимошенко для України це добре, погано чи дуже погано?

Антін Борковський:

Це треба розглядати так, чи прем’єр Тимошенко зможе вирішити усі ті проблеми в Україні. А цього не знає ніхто. Тому що проблеми настільки колосальні і попередній уряд Януковича не вирішив тих проблем. Ми бачимо зараз жорстку авторитарну систему в Росії. Не демократичні вибори в Росії. Тобто, ми бачимо колосальні проблеми, які стають перед Україною. Це наприкінці 2008 року все-таки плановане фактичне входження до Світової організації торгівлі. Це означає перевести економіку на певні рейки. Ми бачимо, що Україна зараз стоїть перед інфляцією. Як тільки б призначили Тимошенко главою уряду, інфляцію б відпустили, як свого часу було з цінами.  Я не виключаю, що вона просто побоюється. Це просто вдарило б по її рейтингу.

Остап Дроздов:

Тобто, жага прем’єрства – це є політичний хід.

Антін Борковський:

Це політичний розрахунок. Хотілося б вірити, що пані Тимошенко зможе стати такою собі Жанною Д’Арк, яка на своєму горбу витягне усю країну. Я не знаю, наскільки це вдасться, тому що Україна, на щастя, не Росія. І диктатор, чи навіть демократичний диктатор як Піночет тут не спрацює.  Не ті умови. І це було б невигідно і РФ, і ЄС. В геополітичному плані це малоймовірно.

Юрій Шведа:

 Я хочу повернутися до такої речі. Всі експерти, які говорять про політичну ситуацію в Україні, вживають один термін – як парламентська, так і політична криза. Питання «дострокові вибори», які були спричинені парламентською політичною кризою, не розв’язало основне питання, яке на сьогодні стоїть, політична криза не вирішена. Дострокові вибори не вирішили цієї проблеми. Це перші проблема.

Друге питання. Позиція прем’єр-міністра на сьогодні розглядається як політична позиція. Політична посада. Кожна із сторін – будь-то ПР чи БЮТ – розглядає цю посаду не з точки зору реалізації певних обіцянок. Не з точки зору наведення порядку і ладу, а як певний трамплін, певна площадка на наступну сходинку – на президентські вибори. І в цьому є для України дуже і дуже велика біда. Тому я противник того, щоб на сьогодні очолювала уряд людина, яка має президентські чи політичні амбіції.

Уряд мав би бути виконавчим органом, інструментом управління і вирішення соціально-економічних проблем, щоб зшити ту державу, яка розколота на дві частини. Щоб це був технічний уряд, який має менше амбіцій.

Остап Дроздов:

Як уряд Єханурова, який з’явився після Тимошенко.

Юрій Шведа:

Можливо. Мова йде про неполітичний чи технічний уряд, який би взявся за конкретне, чітке, прагматичне вирішення соціально-економічних питань, не розраховуючи на політичні дивіденди. Ні один претендент з тих політичних сил, які претендують на посаду прем’єр-міністра, не є хорошим у нинішній ситуації для України.

Остап Дроздов:

 Я перед програмою спілкувався з різними політологами, слухав різні думки і у нас народилася така влучна метафора. Тимошенко – це такий собі челюскінець на крижині. Тобто, фактично станом на зараз Тимошенко не має гарантії, що у неї є більшість. Не має гарантії, що її рішення як прем’єра будуть проходити. Вона бере на себе відповідальність за страшну економіку із інфляцією, яка зашкалює. Як не дивно, після дострокових виборів Юля не так уже й виграла, як це виглядало. Власне, оця крижина під Юлією Тимошенко вона тоне. І навіщо тоді все це?

Юрій Шведа:

Бачите, всі сходяться на тому, що є серйозні соціально-економічні проблеми, як всередині держави так і зовні. І очевидно для того, щоб відповісти адекватно на ці виклики, потрібно провести дуже серйозні рішення, реформи і так далі. А ці реформи, як це часто буває в такі перехідні моменти, є абсолютно непопулярними. Доведеться йти на необхідні, але непопулярні рішення.

Остап Дроздов:

Тимошенко випливе чи ні?

Юрій Шведа:

Для того, аби будь хто: чи Тимошенко, чи Янукович хотів би робити це діло, йому потрібно мати серйозну підтримку населення або серйозну підтримку в парламенті.  На сьогодні ні один ні другий політик такої підтримки ні в населення, ні в парламенті не мають. Тому вступати в економіку і робити якісь дії, не маючи такої підтримки, це наражатися на дуже серйозне протистояння і протидію, яка може привести до громадського збурення, а відтак і до громадянської війни. Не дай Бог.

У Чилі так і було. Коли Альєнда прийшов до влади і почав свої реформи, це спровокувало спротив значної частини населення.

Антін Борковський:

Щоб почати реформи, ми повинні згадати, що реформ в Україні не було напевно з 1918 року. Тобто те, що ми зараз говоримо про якісь реформи, продовження курсу реформ, це смішно. Це віртуальні словеса, які навішуються на певні періоди.

Якщо Юля почне реформувати економіку – це для неї буде ва-банк. Цей ва-банк може бути порівняний з крахом політики Бальцеровича, польського реформатора початку 1990-х, котрий таки домігся реформ, але це була інфляція, було обрізання соціальних виплат і вся Польща його зненавиділа. Але випливла. Чи випливе Україна, коли будуть реалізовані реформи, Україна випливе. Чи випливе Юля, якщо вона почне послідовно реалізовувати ті реформи, то я думаю, що тоді їй не бути президентом. Тобто, якщо б вона наважилася гостро змінювати ситуацію, не володіючи монополією на владу, це могло для неї стати політичною кризою.

Остап Дроздов:

Грубо кажучи, єдина можливість вижити в українському політику мі – якомога менше щось робити для цієї країни.

У нас залишилося буквально дві-три хвилинки на резюме.  Як на мене, усі ці події у парламенті, це доведення українського політикуму до такого стану, коли все вирішується як би на між персональному рівні, тобто інституції не працюють взагалі. Немає діалогу парламент – уряд – президент. Є діалог Яценюк – Тимошенко – Ющенко. Існують домовленості, домовленості і домовленості, які ніде і нічим не підкріплені.

Фактично в Україні відбувся крах правового поля, інституційного поля. Ваша думка з цього приводу.

Юрій Шведа:

Мене більше цікавить питання не про те, чи випливе Юля чи будь-хто інший, політичні перспективи тих чи інших політиків це таке питання, питання симпатій. Мене більше хвилює ситуація, яка складається в державі. А на сьогодні попри всі заяви, всі обіцянки і зі сторони президента, і зі сторони коаліції, зі сторони політичних сил, ситуація в Україні погіршується. І таке політичне протистояння аж ніяк не веде до покращення ситуації. І Україна є такою, якою вона є. Проводилися вибори президентські – третій тур теж показав, що так чи інакше, а розподіл голосів є таким, яким він є. Проводилися попередні вибори, і так далі, і так далі. Тобто, нам нарешті пора зрозуміти, і політикам в першу чергу, що вони не повинні змагатися між собою за те, щоб перетиснути на два-три голоси, ті при владі, а ті в опозиції і реалізовувати свої політичні і меркантильні інтереси, а нарешті сісти і подумати за те, що за плечима відповідальність держави, людей, які делегували зрештою у парламент і вирішувати питання шляхом повного компромісу, консенсусу. Інакшого шляху немає.

Антін Борковський:

Свого часу Польща, коли ставала на шлях реформ, провела круглий стіл. На жаль, в Україні ця спроба з підписанням Універсалу національної єдності провалилася. Для країни, яка ніколи не знала жодних реформ, для країни, яка ніколи не ставала на шлях розв’язання свого минулого. Якщо в нас комуністи – це є основні диктатори політичної моди, оцінок української історії, то це просто смішно.

Тобто, якщо б вдалося провести, відсепарувати зерно і полову, я думаю, що це був би великий шанс для України. Якщо історична місія Тимошенко полягає в тому, щоб спалитися на вівтарі політичної боротьби за майбутнє України – дай їй, Боже, сили. Якщо це постійна боротьба за владу, то я думаю, що ми тоді як народ і нація матимемо дуже серйозні проблеми. І ті проблеми вже не за горами, вони буквально стоять на порозі і ми їх бачимо. Я думаю, що з Нового року можуть бути дуже неприємні речі. Тобто, починається все з газу, продовжується нафтовою кризою, бензиновою кризою, підняттям ціни на електроносії і так далі. Це буде дуже серйозна небезпека для України. І тоді, чи вигідно бути головою уряду реформаторів, я не маю такої певності. Можливо я б не наважився.

Остап Дроздов:

Дякую за думки. Програма «Прямим текстом» ставить три крапки, щоб ви прийняли своє рішення, принаймні спробували відділити зерно від полови в плані прем’єріади в Україні. До зустрічі через тиждень. Всього доброго.


Програму підготовленно за участю суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза".



Назад до списку

21:01 ( 6.04.2020)
У Львові з підозрою на коронавірус госпіталізували чотириденне немовля

17:24 ( 6.04.2020)
Пострілом у голову в Миколаєві поранили авторитета "Мультика"

14:51 ( 6.04.2020)
У Києві склали протоколи на двох людей у парку: один був без маски, інший без паспорта

12:39 ( 6.04.2020)
У Києво-Печерській Лаврі четверо хворих на COVID-19

11:14 ( 6.04.2020)
Помер священник, який хворів на COVID-19 на Тернопільщині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

15:39 (30.03.2020)
Рада ухвалила антикризовий закон: що він передбачає

13:38 (22.03.2020)
Поліція перевірятиме ізоляцію всіх, хто повертається з-за кордону

09:49 (16.03.2020)
У Британії очікують, що епідемія коронавірусу триватиме до 2021 року, захворіють 7,9 млн британців

14:20 (14.03.2020)
Аваков пообіцяв жорсткіші обмеження і кримінальну відповідальність через коронавірус

18:31 (31.03.2020)
Єрмак розповів про майбутнє консультативної ради з представниками ОРДЛО

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden

no news in this list.

no news in this list.

22:57 ( 5.04.2020)
В Україні на COVID-19 захворіло вже 1300 осіб (+83), 37 померло

22:25 ( 5.04.2020)
Протокол лікування COVID-19 доповнять новими препаратами

18:57 ( 5.04.2020)
МВФ готовий задіяти весь свій резервний фонд для допомоги країнам

10:42 ( 5.04.2020)
Хворих на COVID-19 в Україні вже 1251 особа

23:47 ( 4.04.2020)
При в'їзді до Києва і в магазинах примусово мірятимуть температуру

Блок статей, Каталог статтей

18:04 (26.03.2020)
Як Кабмін пропонує Раді "порізати" фінансування міністерств: список

09:51 (24.03.2020)
Новий міністр економіки оновив декларацію: 13 мільйонів зарплати і рахунки в США та Україні

10:06 (22.03.2020)
Кабмін підтримав продовження контракту з Коболєвим на 4 роки

10:40 (19.03.2020)
Ціни на нафту відновлюються після обвалу напередодні

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня