КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Гість програми – народний депутат України, лідер УНП Юрій Костенко
21.12.2007

By: 20.12.2007 року, 22.05-22.50, прямий ефір, 22.12.2007 року, 15.00-15.45, повтор

Автор і ведучий програми – Остап Дроздов   Журналісти – Марія Доротич, Україна і час, Ольга Кулик, Zaxid.net   Експерт у студії – політолог, президент Суспільно-гуманітарного консорціуму «Ґенеза» Любомир Скочиляс.   Остап Дроздов:   Доброго вечора. У цей грудневий вечір вас вітає політична програма «Прямим текстом». Мене звати Остап Дроздов. Прямі запитання, прямі відповіді, прямий ефір. У нас сьогодні буде розмова про політику з політиком. Наш гість – досвідчений політик, народний депутат України п’ятьох скликань лідер Української Народної партії Юрій Іванович Костенко.



Пане Юрію! Я вас вітаю у Львові у такі морозні грудневі дні. Крім мене, до вас запитання мають журналістки львівських ЗМІ, а також політолог, президент суспільно-гуманітарного консорціуму «Ґенеза» Любомир Скочиляс буде сьогодні у нашій студії ділитися своїми політологічними коментарями.

Питання до вас як до учасника всіх цих бурхливих подій в парламенті. При будь-якому прем’єрі основоположним є питання коаліції. А саме – перспективи такої коаліції, яка має все-таки перевагу у два голоси і показала минулого тижня певні неузгодженості і не дуже результативні дані. До вас, як до представника коаліції питання звучить таким чином. Ви розумієте, що ця коаліція може існувати при стовідсотковій явці депутатів, які з інфарктами і наркозами мають ходити на всі виключно голосування. Як довго така нестійка, як вона виглядає зовні, коаліція протягне і як вона збирається працювати?

Юрій Костенко:

Перша порада – це кожного ранку робити зарядку як Юрій Костенко, хоча б хвилин по 30-40, і тоді не буде інфарктів і інших проблем із здоров’ям. Друге. Як учасник не коаліціади, а як учасник усіх національно-визвольних змагань кінця двадцятого століття, я хочу сказати, що більшість проблем, які сьогодні має Україна, пов’язані були з тим, що жодного разу у Верховній Раді України не було демократичної більшості, тобто 226 депутатів, які принаймні хоча б на папері, але сповідують демократичні принципи. Завжди у ВР спочатку була комуністична більшість, потім «ліва» більшість, потім більшість «лівих» з олігархами. Тому те, що сьогодні через 17 років незалежності України вдалося вперше отримати за рахунок підтримки виборців більшість демократичну – це є величезна перемога української демократії.  Навіть якщо це плюс один голос.

Я хочу ще раз відповідально заявити, що всі проблеми, особливо які стосуються неукраїнської політики, а ми багато говоримо про відсутність української України, попри сімнадцятирічну нашу незалежність; всі проблеми, які стосуються неефективності нашої економічної системи, тому що це не є ринкова економіка, це є олігархічна економіка; усі проблеми, які стосуються того, що Україна сьогодні не є членом європейської спільноти, як, наприклад, Прибалтика чи Польща, чи інші посткомуністичні держави – це тільки тому, що не було 226 тих, хто сьогодні каже, що він працює у незалежній Україні, для незалежної України, для українського народу. У ВР завжди була радянська більшість, тому з цієї точки зору це є унікальна перемога демократичних сил.

Тепер проблема інша, про яку ви згадуєте. Так, при мінімальній перевазі у 227 голосів, дуже важко організовано проводити рішення ВР. Дійсно, тут є і об’єктивні проблеми. У Каськіва операція, у Сподаренка передінфарктний стан – це проблеми людини і тому за таких обставин шукати кожного разу, що це є провокації з боку опозиції – я б так не ставив питання. Але з іншого боку – хочу відверто вам сказати, що при самодисципліні, при роботі кожного депутати – члена демократичної коаліції в інтересах суспільних, а не інтересах своїх особистих, корпоративних чи бізнес-інтересах, я впевнений, що демократична більшість може спрацювати і це дасть принципово іншу якість українській державній політиці. Якість, яку ми не мали всі 17 років незалежності.

Остап Дроздов:

Власне, коли ми говоримо про демократичну коаліцію…

Юрій Костенко:

Мені більше подобається термін українська..

Остап Дроздов:

…Так, от, коли ми говоримо про таку коаліцію, напрошується вислів, що десь ми це вже бачили. Абсолютно всім зрозуміло, що між БЮТ і Блоком НУНС немає цілковитої довіри – раз. Крім того, з багатьох питань – земля, армія, нова Конституція є суттєві засадничі, ідеологічні розбіжності. Виникає запитання. В якийсь момент, не зараз, через три місяці, півроку дуже легко може повторитися 2005 рік, коли розбіглися і віддали владу антипомаранчевим.

Юрій Костенко:

Давайте тоді по-іншому розглянемо це питання. Ви хочете сказати, що у коаліції, яка називалася антикризовою, хіба не було базових протиріч, світоглядних між великим капіталом – Партією регіонів і комуністами, які завжди казали, що найбільша небезпека для трудящих – це інтерес великого капіталу, проти якого вони все політичне життя начебто працювали. На цьому прикладі я хочу показати, що об’єктивних протиріч у програмних засадах між БЮТ і нашим блоком набагато-набагато менше, ніж між комуністами і ПР.

Тепер друге. Щодо можливості проводити спільну політику такою коаліцією, яка представлена рідними за ідеологією і за світоглядом силами. Я не буду приховувати того факту, про який всі знають, що і в Блоці Юлії Тимошенко представлений великий капітал, і у НУ представлений також великий капітал. І ці інтереси капіталу є певною перешкодою для того, щоб ми проводили узгоджену, ефективну українську демократичну політику.

Друге об’єктивне протиріччя – це те, що програма БЮТ, а в першу чергу – «Батьківщини» - це соціал-демократична програма, а програма, наприклад, УНП – це класична європейська права програма. Тепер давайте подивимося на те, що має зробити коаліція. Вона має сформувати державну політику, суть якої полягає в тому, що для виробництва ми беремо на себе зобов’язання створити набагато кращі умови, ніж ті, які були за всі попередні роки. А це означає – реформа податкової системи, створення умов, коли мале підприємництво розвивалося б, а не занепадало. Це зняття з боку держави диктату на виробника будь-якої форми власності. Це захист національного товаровиробника від недобросовісної конкуренції. Так от, цю функцію виконує права політична сила, до якої належить і Юрій Костенко.

Тепер друга проблема. Національна – ми коротко про неї говорили. Ми повинні повернути Україні українську історію, українських героїв. Ми повинні культурному українському середовищу через законодавство не просто дати нове дихання, а повинні відтворити його. Це завдання правих. Тепер ліберали, які є у блоці НУНС – їх завдання знімати будь-які форми державного диктату над виробничником. І їхнє завдання – через відкритість кордонів, через створення умов для розвитку того, щоб наш виробник міг продавати свою продукцію на всіх світових ринках, створювати йому найкращі умови. Тобто, в цих питаннях ми не маємо розбіжностей. Треба тільки розумний баланс, щоб за рахунок економіки у доходи державного бюджету надходило набагато більше грошей, соціал-демократи на чолі з Юлією Тимошенко ці кошти трансформують у соціальні програми, а ліберали створюють набагато кращі умови для виробничої діяльності.

Остап Дроздов:

А впевнені в тому, що наприклад 156 депутатів БЮТ чи 158 одностайно проголосують за визнання ОУН-УПА воюючою стороною? Або вони так само одностайно проголосують за зняття мораторію на продаж землі. Або визнання боргом Росії втрачених вкладів, за що ви виступаєте. Ви впевнені, що ваші партнери по коаліції так одностайно за ці речі проголосують?

Юрій Костенко:

Це буде свого роду екзамен на патріотизм демократичної коаліції, про що ми заявляли до, під час і після виборів. І коли відбувалася зустріч нашої фракції із кандидатом на посаду прем’єр-міністра Юлією Тимошенко, то якраз я ставив дуже чітко питання: перше, чи БЮТ підтримає Закон про визнання УПА воюючою стороною. Тимошенко сказала, що вона стовідсотково гарантує, що її фракція підтримає цей Закон.

Щодо українсько-російських стосунків, то це друга тема, з якою я виступав у вигляді запитання. Тема дуже складна, але я якраз і звернув увагу на те, чому державний бюджет має повертати заощадження, а не Росія, яка користується нашими грошима, грошима наших громадян. Чому сьогодні Росія користується нашими активами, які не розподіли між республіками Радянського союзу. Україна має юридичне право майже на 17 відсотків ВВП колишнього Радянського Союзу. Це астрономічні суми, на які ми можемо юридично претендувати. На це Юлія Володимирівна відповіла більш гнучко. Тобто, що це питання складне і його треба вивчати, але вона готова у всіх своїх діях керувати інтересом національним.

І ще тема, яка дуже важлива для правих політичних сил – це система європейської безпеки – НАТО. Юлія Володимирівна взяла на себе публічне зобов’язання перед депутатами нашої фракції, як тільки вона стає прем’єр-міністром, то одразу подаватиме заявку від уряду на набуття повноправного членства України у НАТО. Тому, виходячи з тих домовленостей, я думаю, що ми зможемо їх втілити в життя.

Марія Доротич:

Оскільки ми щойно зачепили тему УПА, а це є, як я зрозуміла, пріоритет демократичної коаліції, УНП, і ви це лобіюєте, то скажіть, яким чином все ж таки ВР реально зможе проголосувати. Ви сказали, що Юлія Тимошенко дає гарантію, але ж домовитися із комуністами, ПР.

Остап Дроздов:

А навіщо домовлятися, якщо буде своя коаліція?

Марія Доротич:

Все-таки йдеться про кількість голосів. Це питання простоювало десятиріччями. Ще Левко Лук’яненко, Юхновський лобіювали його, а воно все ж не потрапляло в порядок денний.

Юрій Костенко:

Я якраз розпочав наш діалог з того, що вперше за всю історію сучасної незалежності України ми маємо тих у ВР – 226 депутатів, які погоджуються з тим, що вони живуть і працюють в інтересах України. А відтак вони сьогодні готові підтримувати такого роду законопроекти. Бо вони розуміють, що українська незалежність постала не внаслідок того, що Москва нам її подарувала, а внаслідок того, що передували незалежності УНР, що передували незалежності національно-визвольний рух 20-30-х років, що передувала незалежності УПА. Це ті люди, які принаймні прочитали історію своєї державності. Це не ті комуністи, чи ті, хто не вміють читати, бо серед депутатів, на превеликий жаль, є й такі, які навряд чи вміють читати, я це відверто хочу сказати –такі наші реалії. Тому я впевнений в тому, що ми проголосуємо цей закон, бо сьогодні є 227 тих, хто не може заперечувати той величезний внесок, який зробила УПА у справу національного визволення України.

Остап Дроздов:

Дякую. Любомире, твоя думка стосовно коаліції.

Любомир Скочиляс:

Я хотів би почати з першої задекларованої тези про те, що у ВР ми маємо нарешті українську більшість. Демократичну більшість. Ви говорили про те, що люди, які представляють цю коаліцію, вони якраз декларують свою українськість. Звичайно, я б хотів у це вірити, але як на мене, то це є ніщо інше, як така гарна і солодка ілюзія. І я б сказав, що навпаки, станом на сьогодні ми скотилися до того, що національно-демократичні сили фактично розчинилися в інших політичних спектрах, тобто в ліво-популістському спектрі Юлії Тимошенко, в адміністративно-владному спектрі НУ. Тому що мені важко говорити, що, скажімо, той же ж Юрій Єхануров чи Васадзе є такими патріотами, українцями, націоналістами, як Юрій Костенко. І таких людей в коаліції є значна частина. А таких як Юрій Костенко є не надто багато. Тому я б не погодився з тією думкою, що ми маємо українську більшість. Наразі це є лише рекламний ролик, який добре сприймається тими, хто прихильний до коаліції і може слугувати тим, щоб прикривати невдачі самої коаліції.

 А натомість ми маємо якраз спад прихильності до націонал-демократів навіть у тих регіонах, де вони традиційно мали підтримку. Тобто, це є Західна Україна і це є Галичина. І ви знаєте по своїх результатах, що на фоні того, як колись Рух набирав 7-8 відсотків на виборах, то ваші дані показують, що якраз націонал-демократи відходять на маргінес. Тобто, вони іншими силами інкорпоровані і фактично розчинені.

Остап Дроздов:

Маєте можливість парирувати таку ремарку. До речі, дуже ґрунтовну.

Юрій Костенко:

Я повністю погоджуюсь із цим висновком. Але зверніть увагу, що я говорив не про українську більшість, в про демократичну більшість, яка принаймні визнає, що вони є депутатами незалежної України. Тому що Симоненко і ПР до сьогодні не розуміють, що вони є депутатами українського парламенту. Вони вважають, що це філіал Росії як мінімум чи колишнього Радянського союзу. І нова якість з’являється у політиці. Я також сказав, що для них буде екзаменом на українськість ці закони, які дають українському суспільству чіткий сигнал – чи ця більшість розуміє, що таке українська політика і якими мають бути українські закони. А все починається із незалежності.

У розвиток того, що порушено, я наведу простий і лаконічний приклад. Вчора я вніс законопроект разом із Іваном Зайцем щодо зміни закону про гастрольну діяльність в Україні. Чому наші всі театри, кіноконцертні зали переповнені російськими артистами? Тому що вигідно їхати в Україну. Бо іноземний актор, митець чи артист залишає три відсотки із того, що він забирає з кишень кожного громадянина на тому чи іншому артистичному дійстві.

Тепер подивіться на ситуацію у Європі. В Європі є Конвенція організації щодо економічної співпраці у Європі, яка зобов’язує кожну країну встановлювати гастрольний збір на рівні 15-30 відсотків. Для того, щоб розвивалася національна культура. У тій же Росії – 18 відсотків. Чому в Україні три відсотки. Тому що, коли цей Закон приймався, то ми, попри критику, отримали від комуністів, які очолювали цей процес, пояснення: ми не будемо розривати «дружественные святи
из великим русским народом».  А те, що українська культура нині в занепаді, що сьогодні всі кажуть, що немає коштів на розвиток української культури. А ось де ці кошти.

Ми встановили 20 відсотків збору для іноземних акторів і 3 відсотки для своїх акторів і митців. І це сприятиме тому, що влада в таких регіонах, як Донецьк, Крим буде зацікавлена запрошувати українських митців. З іншого боку, іноземці будуть залишати для української культури 20 відсотків. Я вам гарантую, що ми цей закон внесемо і буду вимагати, коли буде розглядатися Закон про державний бюджет, бо це бюджетонаповнюючий закон.

Ольга Кулик:

Щоб реалізувати законопроект, про який ви говорите, все-таки потрібна ця більшість.  Наскільки зараз можна говорити про її життєздатність, якщо ви ще навіть не вибрали прем’єра, а ми вже бачили купу конфліктів. Ми вже маємо ситуацію з Плющем. До слова, якщо можна, щоб ви сказали ремарку по цьому. І ми маємо також низку чвар, що стосується міністерських посад. Наприклад щодо посади міністра освіти. Тобто, у самій коаліції є проблеми. І ще є така річ, як амбіції, як у БЮТ, так і в НУ. Чи можна гарантувати, що ця більшість буде боєздатна принаймні якихось півроку?

Юрій Костенко:

Тут я хочу сказати, що гарантій немає. Є більше питань і в мене до того, чи здатні будуть депутати цієї демократичної більшості перебороти свої інтереси, своє его і більше працювати в інтересах держави. От ви згадували протиріччя, які начебто є у формуванні уряду. Так, я не буду приховувати, є. Є бачення тих, хто багато років уже мав можливість оцінювати, як працює той чи інший міністр на посаді. Зокрема, якщо говорити про міністра освіти, то Кремінь був міністром освіти. І ми знаємо, яку політику це міністерство проводило. Чому сьогодні в Україні брак українського? Через неукраїнську освіту. І саме з цього треба починати відновлення повноцінного функціонування української мови.

Я коли заходжу у літак «Міжнародні авіалінії України», і чую російську мову, то вона мені ріже вухо. Але коли я чую, що пасажир поруч говорить, а чого це ви говорите українською, я «не понимаю», то оце вас приклад того, чому сьогодні в Україні не нав’язується – в гарному сенсі цього слова, українське через радіо, телебачення, музику, книжки. Ми ж тільки 10 відсотків україномовної продукції сьогодні друкуємо в незалежній Україні. І все це пов’язано із освітою.

Щодо Вакарчука. Якщо говорити про позицію УНП, то у фракції, коли ми обговорювали цю тему, ми всі підтримали кандидатуру Вакарчука. Тому в цьому сенсі це питання не до Юрія Костенка.

Я хочу завершити тему стійкості коаліції. Щодо стійкості коаліції, то тут багато питань, про які я вже згадував. Якщо коаліція буде підтримувати усі ці законопроекти, якими треба буде обмежувати не тільки російський інтерес в Україні, а й, наприклад, обмежувати і власні економічні інтереси.  Бо що таке новий податковий кодекс? Це збільшення кількості тих, які оподатковуються. Їхнє майно, їхні шикарні машини, їхні колосальні доходи. І зменшення тиску на того підприємця, який сидить отам на базарі і ледь-ледь зводить кінці з кінцями.

І я Юлію Володимирівну на зустрічі із фракціями прямо запитав – а ви готові податковий кодекс запропонувати такий, який буде примушувати підтягувати пасочки нашим членам фракцій, які мають великі статки і зменшувати податки на того, хто ледь-ледь зводить кінці з кінцями. Юлія Володимирівна чарівно посміхнулась і сказала, що будемо разом працювати.  Так от, це все і стане свого роду екзаменом на здатність коаліції працювати в інтересах держави.

В цьому сенсі УНП і всі її депутати можуть бути взірцем відданості національним інтересам. Ми ніколи не ставили питання, як, на превеликий жаль ставлять деякі інші колеги, або мені така посада, або мені не потрібна ні прем’єр Тимошенко, ні уряд, взагалі нічого. Я не хочу називати прізвища. Але такі, на превеликий жаль, є і у нашій фракції. Тому таких «якщо» є дуже багато.  І в мене є багато. Але знаєте, попри великий досвід роботи в українській політиці залишаюся наївним українським романтиком. Я вірю в те, що і Україна рухається до кращої влади. І наша демократична коаліція буде взірцем кращої роботи депутатів в інтересах держави, а не інтересах своєї кишені.

Ремарка щодо Івана Степановича Плюща. Я тут не можу за Івана Степановича пояснити його позицію. Я хочу лише нагадати, що у 2006 році якраз позиція Івана Степановича Плюща щодо Партії регіонів, яку він висловив, можливо не так, як це подали наші колеги з НСНУ чи з БЮТ, але дійсно це його світоглядна позиція. Що Україну об’єднувати треба у ВР через об’єднання фракцій, об’єднання політичних сил, через широку коаліцію. Тому в цьому сенсі він продовжує себе поводити як політик – послідовно, свято вірячи, я думаю, що саме отаке об’єднання у ВР і дасть Україні і єдність, і набагато кращу ситуацію економічну, політичну і загалом перспективи.

Остап Дроздов:

Я хотів вам задати досить особисте питання. Мене цікавить ваша особиста думка щодо Юлії Тимошенко.  Ви маєте досить специфічне ставлення до цього політика.  Ми тиждень тому присвятили програму провалу Тимошенко минулотижневому. І ми там запитували експертів – Тимошенко для України – це добре, погано, чи дуже погано. Це питання до вас також хочу адресувати.

Юрій Костенко:

Щодо Тимошенко, то я хочу принагідно нагадати, що Юрій Костенко підписав із Юлією Тимошенко у 1999 році як з лідером партії «Батьківщина» першу політичну угоду, на основі якої постала ота не демократична більшість, але більшість, яка підтримувала півтора року діяльність уряду Ющенка.  Юрій Костенко рекомендував Віктору Ющенку Юлію Тимошенко на посаду віце-прем’єра. Я вже не кажу про коаліцію «Сила народу», де Костенко і Плющ притягували її до цієї коаліції, а не навпаки, як наші колеги намагаються її від коаліції відігнати.

Юрій Костенко як людина, віддана Україні, не може заплющувати очі на ті помилки, які були допущені діяльністю уряду Тимошенко, уряду Єханурова, так званими помаранчевими урядами. Я про це чесно і відверто казав. Це і є якраз дружні поради, як треба було вирішити питання щодо захисту національного товаровиробника, щодо захисту українського селянина, який виростив цукровий буряк, а уряд дав дозвіл на завезення цукру-сирцю і багато іншого. Тому в цьому сенсі я зараз хочу підтвердити свою позицію, що я буду всіма силами у ВР пробивати всі ті закони, на основі яких уряд Тимошенко буде давати українцю набагато інше, ніж усі попередні уряди.

Але Юрій Костенко завжди буде казати, що отак робити не можна. Як, наприклад, уряд Тимошенко збільшив плату за спецводокористування для таких підприємств як «Оболонь» і інші, які випускають напої, у 629 разів за пропозицією великих економістів Терьохіна і Пинзеника. Скажіть, будь ласка, чи може витримати будь який національний товаровиробник, якому збільшують плату за ресурс у 629 разів? Тому ми будемо протидіяти такій політиці всіма силами.

Тобто, я хочу сказати, що Юрій Костенко в плані Тимошенко-Костенко завжди був, є і буде найкращим соратником для прем’єра Тимошенко, яка буде працювати в інтересах України. І Юрій Костенко завжди буде критикувати і боронити український інтерес від інтересів інших. Оце я вам гарантую.

Щодо того, як ви сказали – добре, погано чи дуже погано. Знаєте, тут не моя оцінка потрібна. Тут потрібна оцінка самого виборця, громадянина України, який побачить, чи дійсно усі обіцянки демократичної коаліції побачить на своєму столі.

Остап Дроздов:

Ми тут згадували широку коаліції. А я згадував нашу попередню програму. І ми розглядали варіант, що провал Тимошенко минулотижневий, він міг би бути до певної міри не випадковістю, а спланованою акцією, ми тут проговорювали варіант – Секретаріатом Президента з тим, щоб показати Україні дуже наглядно недієздатність, порцеляновість демократичної коаліції і підвести до думки про перегляд коаліції, до думки про широку коаліцію. Тиждень минув, систему «Рада» вже перевірили. Ваше відчуття, чи це могло бути не випадковістю? Оцей вівторковий провал Тимошенко?

Юрій Костенко:

Ви знаєте, я не належу до тих політиків, які в усіх діях вбачають винними або північного сусіда, або когось на Середземному морі чи за океаном. Я хочу сказати, виходячи із власної практики, що робота «Ради» давала збої багато разів. При всіх спікерах. І причому, чим більша напруга, тому що вага голосування колосальна, тим більше є збої, в тому числі і за рахунок помилок самих депутатів. Тому тут в першу чергу треба розуміти психологічний фактор. І друге, на що б я хотів звернути увагу – треба більше звертатися у пошуку вирішення тієї чи іншої проблеми до себе. Дисципліна депутатів – це колосальна проблема. Не навчений український депутат чомусь приходити на 9 годину на роботу і в 19 чи 20 годині йти з роботи. Але без такої дисципліни ми ніколи не зможемо ефективно працювати.

Остап Дроздов:

Тема широкої коаліції проговорюється в кулуарах?

Юрій Костенко:

Щодо ваших натяків на Секретаріат і їхні таємні замисли, то я хочу сказати наступне. Коли була дуже потужна адміністративна система імені Леоніда Даниловича Кучми, і дисципліна там була зовсім по-іншому поставлена Медведчуком, то все одно у ВР ми провели рішення щодо конституційних змін, які ініціював Кучма. По ВР ми провели рішення щодо третього терміну і багато іншого. Так що не така вже всесильна та адміністрація. Депутати – це здебільшого думаючі люди, тим більше, якщо говорити про демократичну коаліцію. І всі ті замисли, про які ви говорили щодо широкої коаліції, сьогодні втілити у життя є неможливо. Тому що рішення щодо коаліції має ухвалити фракція. Принаймні фракція НУ таке рішення ухвалити сьогодні не може. Тому що дві третини депутатів, навіть більше, проти.

Любомир Скочиляс:

Я хочу відштовхнутися він тези пана Юрія Костенка про те, що він є романтиком в українській політиці. З цим важко не погодитися. Але я б сказав, що, на жаль, результативність романтизму в українській політиці є дуже низькою і це є факт очевидний. І навіть по формуванню блоку НУНС ми бачимо, що ті, хто був більш прагматичним і більш напористим, ті, створивши певні структури за рік до самих виборів, отримали значно більше, аніж романтик Костенко. Звичайно, ми всі хотіли, аби політики у нас були романтиками, але якщо йдеться про те, що ми імпонуємо певним політичним силам, то все-таки хочемо, щоб вони були більш результативними.

Другий момент, на який я б хотів звернути увагу, це потужність адміністративного важеля в українській політиці, зокрема на депутатів в тому числі. Звичайно, ми не можемо казати, що він є абсолютним і перебільшувати. І ви, зрештою, можете краще сказати, тому що ви є безпосереднім учасником цих комунікацій, але з іншого боку очевидно, що оцей вплив намагаються здійснювати і, зокрема, ми можемо говорити про це як доконаний факт в плані тих кандидатур, які були запропоновані на міністерські посади. По обороні, по закордонних справах. Це є ніщо інше, як вплив. І наразі він є факт доконаний.

Остап Дроздов:

Скажіть, тисне на вас Балога чи не дуже? На фракцію.

Юрій Костенко:

На мене особисто тиснути неможливо. Де сяде, там і злізе. А якщо говорити про фракцію, то, без сумніву є не тиски, а є впливи СП, і в першу чергу самого президента. Адже не треба забувати, що ті кандидатури, які внесені, які викликають дискусії, внесені президентом України. А він не просто президент, а ще й почесний голова НСНУ – політичної партії, яка в блоці має 60 відсотків місць. Тому в цьому сенсі, чи ми погоджуємось, чи не погоджуємось, але ми повинні сприймати позицію президента. Тим більше, що ми називаємось пропрезидентська політична сила.  

Мій досвід роботи в уряді говорить про те, що президент має набагато більше інформації. Він сидить вище будь якого депутата чи урядовця і тому він враховує набагато більше аспектів, в тому числі при формуванні кадрової політики, ніж думка того чи іншого депутата. Хоча я не може стовідсотково погоджуватися із тими пропозиціями, які, зокрема, внесені. І це не тільки міністр освіти, але і інші міністри.

А щодо романтиків, то знаєте, я дійсно романтик в плані віри в те, що Україна відбудеться як держава демократична і європейська. Але я жорсткий прагматик у плані конкретних дій. І свідченням цього є те, що УНП є найбільшою правою партією. Я не кажу, що цього достатньо для боротьби за владу. Тим більше проти такого капіталу, який сьогодні виставляється на противагу ідеологічним партіям і які називаються бізнес-об’єднаннями чи бізнес-блоками. Але тим не менше діяльність УНП за 17 років є дуже яскравою і українською.

Ольга Кулик:

Хочу повернутися до кадрових питань. Йдеться про розподіл комітетів. Зокрема, я знаю, що деякі бютівці сказали, що не вартувало віддавати новій опозиції стільки комітетів. На вашу думку, чи це дійсно компроміс? Чи остання надія, щоб все-таки якось там щось проштовхнути. Щоб коаліція, грубо кажучи, не впала обличчям в болото?

І щодо спікера. Несподіване все-таки призначення Арсенія Яценюка. Принаймні, для більшості українців. Деякі політологи розцінюють це як те, що ніби його готують замість Віктора Ющенка як майбутнього кандидата в президенти і як достойного суперника для Тимошенко. Ваша позиція.

Юрій Костенко:

Щодо розподілу комітетів, то це фактично тиск старої системи організації роботи ВР, яка є недемократичною. Тому що в демократичних країнах опозиції даються лише ті комітети, з допомогою яких опозиція здатна ефективно контролювати діяльність влади, тобто уряду. В нас в регламенті записаний пропорційний принцип, тобто кількість комітетів пропорційна чисельності фракції. І саме виходячи з цього «совєцького» принципу, і діляться комітети. Без сумніву, є безглуздям те, що сьогодні ключові комітети, через які будуть ухвалюватися або не ухвалюватися закони для виконання нашої коаліційної програми – по робочих місцях, і по податковій політиці, і по бюджету (хоча по бюджету – то це державні кошти, які опозиція контролює в багатьох демократичних країнах), так от без сумніву ці комітети повинні належати не опозиції, а більшості. Тому ми повинні нарешті ухвалити або Закон про опозицію, або Закон про регламент, яким дати усі необхідні права опозиції, аби вона могла ефективно контролювати владу, щоб та не цупила у народу, а працювала на державний і суспільний інтерес.

Щодо Яценюка, то я абсолютно впевнений, що в Україні ніколи не може повторитися політика передачі влади, як, це ми бачимо, відбувається в Росії. Ми все-таки європейська країна, а не азійська. І рівень демократичності в Україні, в українському суспільстві закладався ще козацькою державністю, де обирали і гетьманів, і ніколи не передавалась влада із рук в руки, і ніколи не було помазаників Божих. А українці, і ми можемо цим пишатися, є демократичною нацією. Тому  ніяких передач, ніяких «наслєдніков» Ющенко творити не буде. Бо це неможливо.

Остап Дроздов:

Хочу вас запитати таку більш партійну справу. До виборів блок НУНС обіцяв створити єдину пропрезидентську партію. Це питання вам багато разів задавали. Проте цікава ваша думка, скажіть прямим текстом, ви готові влитися в якусь таку аморфну пропрезидентську силу. А якщо так, то на яких правах?

Юрій Костенко:

Прямим текстом – ні. Ми ж не влилися у 2005 році, коли творилася якась незрозуміла, як ви кажете, мега, з незрозумілою програмою і з незрозумілими національними пріоритетами. Тому в сенсі партії я хочу дві речі сказати. Скільки я не зустрічаюсь із журналістами, із депутатам, з виборцями, то ніхто не цікавиться питанням єдиної партії. Що мене питають – коли з’являться робочі місця, коли в Україні пенсія буде такою, на яку можна буде прожити. Коли український лікар зможе дійсно лікувати, а не думати, що він буде ввечері їсти і що його сім’я буде їсти. Оце цікавить виборця.

А якщо говорити про журналістів, які дійсно цікавляться політичними процесами, то я хочу сказати, що позиція нашої політичної партії давним-давно визначена рішеннями з’їзду, якими ми керуємось. Так, ми за утворення через об’єднання правих партій єдиної правої партії. І для цього УНП розробила і внесла у ВР законопроект, яким нарешті ми знімаємо обмеження щодо об’єднання політичних партій, ідеології яких є однаковими чи близькими. Цей законопроект дозволяє партії, ухваливши рішення про об’єднання, не ліквідовуватися, не розпускатися, не проходити принизливих процедур запису в інші партії. А цей законопроект дозволяє рішенням з’їзду провести об’єднання, і  в такий спосіб зробити з багатьох правих партій одну. Хоча якщо говорити про українську ситуацію, то в нас немає багато правих партій. У нас є п’ять правих партій – УНП, Народний рух, Свобода, Собор і КУН. Свобода і КУН – це менші політичні сили, вони носять здебільшого регіональний характер. Але це дійсно права ідеологія. Тому ухвалення цього закону дозволяє дійсно завершити процес об’єднання правих політичних сил.

Але ми ніколи не будемо брати участь у творенні ліберальної політичної сили, ліво-ліберальної, у творенні партій під лідера, а не утворенні партій для України, яка буде ідеологію захищати і проводити цю ідеологію через державну політику.  У таких проектах УНП брати участі ніколи не буде.

І ще один дуже важливий штрих. Ми дуже багато говоримо про партій, про демократію, а коли я подивився статути більшості українських партій, то знаєте, що я побачив? Що там обирають голову партії, керівництво як Леоніда Ілліча Брежнєва, був такий генсек КПСС, відкритим голосуванням. Яка ж це демократія? Тому однією із вимог щодо утворення правої демократичної партії є процес обрання лідера таємним голосуванням. Це дозволить дійсно формувати демократичні традиції як в партії, так і в суспільстві, коли партія приходить до влади.

Остап Дроздов:

Останнє моє запитання. Тобто, ви реально зараз працюєте над створенням цього правого не проекту, правої партії? Чи це просто задекларований намір на майбутнє?

Юрій Костенко:

Я ж вам сказав, що УНП розробила законопроект, внесла законопроект, ми через з’їзд провели рішення щодо принципів об’єднання правих партій, тому ми активно працюємо, в тому числі працюємо в регіонах. Сьогодні, наприклад, на Закарпатті усі праві партії працюють як єдина політична сила. Всі мітинги, всі акції робимо разом і це є отой процес об’єднання і творення єдиної національно-демократичної політичної сили.

Остап Дроздов:

Пане Юрію, дякую вам за розмову. Дякую усім учасникам. Це була політична програма «Прямим текстом». У нас сьогодні у гостях був народний депутат України, лідер УНП Юрій Костенко. Зустрінемося через тиждень. Усього доброго. До побачення.


Програму підготовлено за участю Суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза".



Назад до списку

21:01 ( 6.04.2020)
У Львові з підозрою на коронавірус госпіталізували чотириденне немовля

17:24 ( 6.04.2020)
Пострілом у голову в Миколаєві поранили авторитета "Мультика"

14:51 ( 6.04.2020)
У Києві склали протоколи на двох людей у парку: один був без маски, інший без паспорта

12:39 ( 6.04.2020)
У Києво-Печерській Лаврі четверо хворих на COVID-19

11:14 ( 6.04.2020)
Помер священник, який хворів на COVID-19 на Тернопільщині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

15:39 (30.03.2020)
Рада ухвалила антикризовий закон: що він передбачає

13:38 (22.03.2020)
Поліція перевірятиме ізоляцію всіх, хто повертається з-за кордону

09:49 (16.03.2020)
У Британії очікують, що епідемія коронавірусу триватиме до 2021 року, захворіють 7,9 млн британців

14:20 (14.03.2020)
Аваков пообіцяв жорсткіші обмеження і кримінальну відповідальність через коронавірус

18:31 (31.03.2020)
Єрмак розповів про майбутнє консультативної ради з представниками ОРДЛО

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden

no news in this list.

no news in this list.

22:57 ( 5.04.2020)
В Україні на COVID-19 захворіло вже 1300 осіб (+83), 37 померло

22:25 ( 5.04.2020)
Протокол лікування COVID-19 доповнять новими препаратами

18:57 ( 5.04.2020)
МВФ готовий задіяти весь свій резервний фонд для допомоги країнам

10:42 ( 5.04.2020)
Хворих на COVID-19 в Україні вже 1251 особа

23:47 ( 4.04.2020)
При в'їзді до Києва і в магазинах примусово мірятимуть температуру

Блок статей, Каталог статтей

18:04 (26.03.2020)
Як Кабмін пропонує Раді "порізати" фінансування міністерств: список

09:51 (24.03.2020)
Новий міністр економіки оновив декларацію: 13 мільйонів зарплати і рахунки в США та Україні

10:06 (22.03.2020)
Кабмін підтримав продовження контракту з Коболєвим на 4 роки

10:40 (19.03.2020)
Ціни на нафту відновлюються після обвалу напередодні

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня