КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Гість програми – колишній міський голова Львова Любомир Буняк
25.03.2008

By: 20.03.2008 р., 22.00-22.45 прямий ефір, 22.03.2008 р., 15.00-15.45, повтор

Автор і ведучий програми – Остап Дроздов.   Експерт у студії – Ігор Марков, політолог   Журналісти – Уляна Флишко, ЗІК, Зоряна Ілленко, газета «2000».   Остап Дроздов:   Доброго вечора. Вас вітає 12 канал і політична програма „Прямим текстом”. Мене звати Остап Дроздов. Приблизно два тижні тому в інформаційному просторі Львова з’явилася новина, яка досі обговорюється, яка була до певної міри резонансною: Любомир Буняк повертається в політику.



Більше того, Любомир Буняк оприлюднив в пресі так званий меморандум, де він виклав ідеологічні судження, ідеологічну платформу – свою звичайно. Це викликало дуже багато обговорень в колі експертів, в колі журналістів і з’явилася маса і маса запитань. Програма «Прямим текстом» вирішила дати можливість глядачам, а також журналістам з’ясувати всі запитання безпосередньо в того, хто повертається. У нас сьогодні в гостях колишній голова Львова Любомир Буняк.

Пане Любомире! Вітаю вас у цій студії. Журналісти львівських ЗМІ мають до вас якісь запитання. В якості експерта у нас сьогодні політолог Ігор Марков. Ми вас запросили у цю студію для того, аби подискутувати про ті речі, які ви запропонували, тому що там є дуже багато питань. Ми сьогодні не будемо говорити про міську проблематику. Ми принципово вирішили це не обирати своєю темою. Сьогодні ми говоримо про ваші політичні ініціативи. Всіх, і мене в тому числі, цікавить одне питання: а навіщо вам це? Навіщо вам вертатися?

Любомир Буняк:

Дякую вам за запитання. Я спостерігаю за політикою давно. Ще працюючи на різних посадах в радянський час, я аналізував суспільні процеси, які відбувалися в радянський період, і звичайно я сприйняв незалежність України душею і серцем. І я думав, що позитивні зміни в незалежній Україні будуть відбуватися дуже динамічно, швидко и з користю для благополуччя народу. На жаль, ці сподівання не виправдалися. Україна не тільки не йде поступом вперед, а й навпаки, відкотилася набагато назад. Одна з найрозвинутіших країн Європи і світу перейшла в розряд третьорядних держав. Країна, на мій погляд, вже 17 років живе без якоїсь визначеної ідеології і без визначеного лідера нації. І тому я вирішив повернутися для того, щоб своїми діями будувати українську державу. Я робив це, працюючи генеральним директором нафтопроводу «Дружба», потім працюючи заступником голови правління НАК «Нафтогаз». Правда, короткий час. І заступником голови правління ВАТ Укртранснафта. Я думаю, що своїми практичними діями я зумію зробити те, що повинен робити кожен громадянин України – будувати українську державу.

Але, на мій погляд, чиновники і влада зайнялися іншими речами – сьогоднішня ідеологія – це грабування держави, а значить і народу, і нації. З цим, на мій погляд, треба закінчувати. Потрібна ідеологія, яка б привела до будівництва процвітаючої країни.

Остап Дроздов:

В якості кого ви збираєтесь це робити? Це буде нова партія, новий громадський рух?

Любомир Буняк:

Це для мене не є принциповим. І щоб мене відразу зрозуміли, я хочу сказати перед початком два постулати. По-перше, я не хочу, щоб мене зрозуміли, що те, що я пропоную, і те, що я оприлюднив, це є істина в останній інстанції. Я хочу це зразу підкреслити, щоб не виникало ніяких сумнівів. Що це просто є мої міркування, мої думки. Я вже маю досвід і знання, і маю право аналізувати. Кожна людина має право аналізувати. І з іншого боку, я не претендую на якісь посади, на якісь портфелі, як це роблять у нас зазвичай народні депутати, які йдуть у політику. Нічого не зробивши для блага народу, зразу: який я буду мати портфель? А коли портфеля не вистачає, то ми знову починаємо ділитися, починаємо знову руйнувати, а не будувати. Ще раз підкреслюю: мене не цікавлять жодні портфелі і жодні пости. Я думаю, що визначусь із своєю політичною перспективою, платформою. І я хотів би працювати в одній із ідейно близьких мені організацій, правда, не знаю в якості кого, не знаю, як мене ще сприймуть. Бо одна справа сприйняти рядового члена партії, а інші – людину, яка свого часу була публічною. Людину, яку знають за межами Львівської області і навіть країни.

Остап Дроздов:

Так що це за організація?

Любомир Буняк:

Це партія. Ідеологічно близька мені партія. Вона існує. Але я не можу це оприлюднити, тому що це буде передчасно.

Остап Дроздов:

Я до цього питання таки повернуся і ми виб’ємо із вас зізнання.

Уляна Флишко:

В своєму меморандумі ви зазначали про те, що зараз така ситуація, щоб потрапити у Львівську міську раду, доводиться платити 30 тисяч доларів. А щоб стати народним депутатом, йде мова про мільйони доларів, залежно від партії. Чи робили вам таку пропозицію: хочете до нас в партію – платіть таку-то суму?

Любомир Буняк:

Ні. Мені такі пропозиції не давали. Відверто скажу – жодні такі пропозиції я не сприйняв би. Я ніколи нікому нічого не платив. Але якщо ви мене сьогодні спитаєте, а які ви маєте докази того, що так є, то відсутність доказів з моєї сторони не означає, що цього взагалі нема.

Зоряна Ілленко:

Зважаючи на те, що ви все-таки не назвали своєї політичної сили і зважаючи на ті пункти, які є записані у вашому меморандумі, і на перший пункт – прийняти ідеологію українського демократичного поміркованого націоналізму як ідеологію української держави, складається враження, що все-таки йде мова про якусь націоналістичну силу. Їх у Львові не так вже й багато. Не хочу робити реклами іншим партіям чи політичним силам, все ж таки, чи мова йде про ті, які на сьогодні беруть участь у міській чи обласній радах?

Любомир Буняк:

Стверджую, що так. А конкретно не хочу називати, тому що це передчасно.

Зоряна Ілленко:

І якщо ви стверджуєте про факт люстрації, 7 пункт вашого меморандуму, то тоді всі розуміють, про яку партію йде мова, бо тільки одна партія намагалася говорити про люстрацію.

Любомир Буняк:

Я не писав програму партії і не писав статут партії.

Остап Дроздов:

Це просто співпало з концепцією партії «Свобода».

Любомир Буняк:

Я програму і статут партії «Свобода» не читав, не знаю  і не можу це ані ствердити, ані заперечити.

Зоряна Ілленко:

У вас є домовленості з ВО «Свободою»?

Любомир Буняк:

Ні, в мене домовленостей з ВО «Свобода» немає.

Зоряна Ілленко:

Зупиніться більш детально на вашому пункті №7 – найкоротшому, але найцікавішому – провести в державі люстрацію. Як це виглядатиме?

Любомир Буняк:

Ті люди, які були в період тоталітарного режиму, про їхню діяльність повинні знати, їхня діяльність повинна бути висвітлена, ніяких секретів не повинно бути. І якщо ці люди тією чи іншою мірою завдали шкоди сьогоднішній незалежній Україні, то вони не мають права перебувати на будь-яких державних постах. Наприклад, у Чехії такі люди не мають права займати державницькі пости протягом 5 років. Людям має бути відомо про діяльність працівників органів державної влади, НКВС, КДБ. Якщо ми хочемо будувати суспільство на принципах демократії, відкритості і порядності, то про цих людей повинні всі знати все.

Остап Дроздов:

Запрошую до репліки Ігоря Маркова. Ми бачимо, що вимальовується цікава ситуація. Не остання людина у Львові – Любомир Буняк, людина публічна…

Любомир Буняк:

…колишній член КПРС.

Остап Дроздов:

Тим паче. От вас би пролюструвати.

Любомир Буняк:

Будь ласка, журналісти знають – я весь відкритий.

Остап Дроздов:

Я продовжу. Отож людина у Львові відома і декларує про своє повернення, про певні політичні міркування. Як це треба сприймати.

Ігор Марков:

Я дякую панові Остапові за таку чітку постановку питання, яка звільняє мене від певної заангажованості і дозволяє висловити свою думку. Я, наприклад, належав у часи перебування Любомира Буняка міським головою Львова до тих, хто послідовно виступав за його відставку з цієї посади. Поясню чому. Тому що я вважаю, що Любомир Костянтинович в даному разі в соціокультурне середовище Львова як його лідер, просто не вписався. Але це вже інше питання. Ця людина зробила для Львова чимало. Він був найвизначніший для Львова господарник з усіх, кого ми мали. І стосовно води – так, хоч питання води конкретно вирішено не в тому обсязі, як це було декларовано передвиборчою програмою Любомира Костянтиновича, але воно вирішено настільки, наскільки досі не вирішувалося. І зараз теперішню реакцію Любомира Костянтиновича я сприймаю у контексті продовження голосу совісті у відповідь на те, що відбувається з країною. Тобто, як процес розтягування держави. І цей контекст для мене є більш важливий, ніж конкретно аспірації Любомира Костянтиновича, від яких він відхрещується стосовно партій і так далі.

Але що саме його позиція тут загострює проблему розтягування держави – процес, який відбувається надзвичайно швидко, процес руйнації міського середовища вже іншим способом, ніж це було раніше, то це на превеликий даль, є фактом.

Остап Дроздов:

Щоб продовжити політичну перспективу. Що ви можете запропонувати цілій країні чи іншим політичним силам, близьким вам ідеологічно, якщо ви не могли дати собі раду з 90-ма депутатами Львівської міської ради?

Любомир Буняк:

Те, що я хочу запропонувати для цілої держави – я вже запропонував. Питання тепер в тому, як це вирішити, якими засобами. Колись, як почали випускати газету «Правда», то там був девіз «Із іскри загориться полум’я». Я думаю, що це ідеї, які я оприлюднив, вони так чи інакше з часом підтримаються більшістю українського народу.

Остап Дроздов:

От я беру ваш лозунг: депутатам середню зарплату, Кучму до суду, а Комуністичну партію України скасувати. Я вже можу вам сказати, що всі три вимоги є утопічними і безперспективними. Мені просто цікаво: навіщо пропонувати суспільству речі, які в принципі є нереальними. Хто ж буде судити парламентську партію?

Любомир Буняк:

Все починається з ідеології. Якщо ми хочемо щось будувати, то ми мусимо прийняти якусь ідеологію. Я хочу повернутися до питання наших президентів. Перший президент – Леонід Кравчук – це дуже визначна особи, порядна людина. Але він не міг бути справжнім президентом незалежної України, тому що він вийшов із середовища Комуністичної партії. І він не міг запропонувати ідеологію, відмінну від тої, яка існувала. Він був президентом короткий час. При ньому країна жила без ідеології. При Кучмі просто відбулася руйнація держави. Президент Ющенко сам по собі дуже порядна людина, патріот України – я це написав у меморандумі. Але він просто продовжує курс Кучми – ніяких реформ по суті не відбулося. Ющенко не сприйняв чи просто зрадив ідеології помаранчевої революції.

Остап Дроздов:

Зрадив – це сильно сказано. Я пам’ятаю ваші агітки на виборах 2002 року, де був портрет Ющенка, який розхвалював ваші здобутки у будівництві нафтопроводу «Дружба». Тоді ви використовували його, а зараз такий радикальний поворот?

Любомир Буняк:

На виборах міського голови мене підтримувала тільки одна сила – це партія «Батьківщина» і особисто Юлія Володимирівна Тимошенко. А Ющенко зайняв нейтральну позицію. Він сказав, що кого обере міська громада. Той  і буде міським головою – це справа громади.

Остап Дроздов:

Щодо моїх запитань. Ви вважаєте, що в Україні можна зробити депутатам дві тисячі доларів зарплату і все?

Любомир Буняк:

Я пишу в меморандумі – депутат – слуга народу. А слуги живуть по крайній мірі так, як господарі, а зазвичай трохи гірше. Я пропоную депутатам зробити заробітну плату середню по місту Києву.

Остап Дроздов:

Тоді вони будуть старатися заробляти на своєму депутатстві.

Любомир Буняк:

Заробляти на своєму депутатстві – це є карна справа. Тоді вже повинен підключатися кодекс. Заробляти треба чесним шляхом, а зарплату треба мати таку, щоб підтягувати середній рівень зарплати взагалі для всіх громадян, а не тільки для себе.

Уляна Флишко:

Щоб викорінити корупцію із органів влади, ви пропонуєте перемістити столицю України в Хмельницький, Рівне чи Тернопіль. Чи ви вірите, що із перенесенням столиці вдасться побороти цю проблему?

Любомир Буняк:

Настільки, наскільки корумпований Київ, це вже інакшим шляхом викорінити корупцію нереально.

Остап Дроздов:

Давайте тоді зробимо корумпованим Хмельницький. Це, звичайно, жарт. А ви серйозно ставите питання про перенесення столиці України?

Любомир Буняк:

Це дуже серйозно. По-перше, випадки перенесення столиць були в інших країнах. Це було і в Бразилії, це було у Туреччині, це було в Казахстані. І завжди це приводило до позитивних кроків. Сьогодні викорінити корупцію не вдасться ніколи і нікому, якщо столиця буде далі в Києві. Тому що там просякнуто корупцією від низу і до верху. А в Києві зосереджена вся влада. І ті, хто має владу зацікавлені в тому, щоб залишити той статус, який сьогодні є. Це їх прекрасно влаштовує.

Остап Дроздов:

У мене прохання до експерта якось зреагувати, бо це така дуже цікава політична екзотика, дуже радикальна.

Ігор Марков:

Справді, чудовий політичний пасаж. Коли Любомир Костянтинович про це сказав, то мені нагадався сюжет з російської історії, коли Іван Грозний, борючись із бардаком в російській державі, перенісся в Олександрівську слободу в Москві і звідти почав опричнину.

Насправді, все те, про що говорив Любомир Костянтинович є швидше протестом проти того стану в державі, того руху і тих змін, які відбуваються зараз. І  в тому сенсі це голос людини, яка не має в чому собі докоряти, принаймні морально. І на це треба зважити, і до цього треба прислухатися. Тому що все, що стосується конкретних ідей, то вони лише мають, як на мене, цей контекст. Наприклад, якщо пан Любомир говорить про перенесення столиці, то перенесення столиці за великим рахунком не має значення. Так, в Києві найбільша корупція, але Київ тут всього-на-всього є ілюстрацією великої корупції, яка є взагалі в українському суспільстві. І вона проявляється всюди, в усіх діяльностях і відносинах українців. І дуже часто навіть на еміграції. Ми стоїмо сьогодні на позаправових позиціях за визначенням в українській державі. І це є складна проблема, яка не пов’язана з тим, де буде центр. Але рух у зворотному напрямку необхідно почати.

Ці постулати сформульовані просто як застереження, як необхідність почати рух у зворотному напрямку. Аналогічно можна сказати і про ідеї, наприклад, відновлення гетьманату чи, наприклад, смертної кари. Я думаю, що відновлення смертної кари і те, що говорить Любомир Костянтинович, йде відношення його морального бунту проти тих несправедливостей, які зараз є. Я не думаю, що пан Любомир реально виступав за відновлення смертної кари, бо життя людини є найдорожче, це найбільша цінність.

Любомир Буняк:

Я в своєму меморандумі виклав понад 30 таких пунктів. І я вважаю, що ті, які ми зараз обговорюємо не є якраз надзвичайно принциповими. Є інші – більш важливі. Наприклад, коли йдеться про бюджет. Економіки країни була дуже зруйнованою, але все-таки зараз маленький поступ є. Ми в Україні постійно приймаємо бюджет проїдання. Продали Криворіжсталь і гроші проїли. І нема нічого. Я ще розумію, якби продали Криворіжсталь і побудували Харківський тракторний. Зараз ми хочемо продати Укртелеком. Це курка, яка несе золоті яйця. Я вважаю злочином продавати Укртелеком чи інші стратегічні об’єкти. Наприклад, нафтопереробну промисловість продали за так, за ніщо. Україну треба будувати.

Остап Дроздов:

А ви бачите. Хто може це будувати? Хто може впроваджувати ваші особисті персональні думки.

Любомир Буняк:

Вкінці я написав – наскільки це трудно зробити, що я пропоную. Але це не означає, що не треба ставити питання і не треба його розв’язувати. І я б у цьому процесі хотів би брати найактивнішу участь.

Зоряна Ілленко:

Ви заговорили за економіку і я швидко переглянула пункти. З усіх тих пунктів, які я маю на руках, реально є чотири, які могли б вплинути на розвиток нашої України. Це – «перетворити Україну на житницю Європи та світу». Як? Не вказано.

Любомир Буняк:

Я формулюю завдання, а механізм треба розписати.

Зоряна Ілленко:

В даному випадку мова йде про ті речі, про які сьогодні говорять усі. Але ніхто не дає якогось результату.

Любомир Буняк:

Мова йде про кадрову політику. Кадри вирішують дуже багато. Коли у нас міністрами є люди абсолютно некомпетентні. Коли голова радгоспу стає міністром внутрішніх прав. Коли людина, яка закінчила Березнівський лісотехнічний технікум, стає керівником цілої нафтогазової галузі. Коли людина, яка в житті нічого не збудувала стає міністром будівництва. Такі люди ніколи української держави не збудують. Сьогодні у призначеннях є тільки кумівство, сватовство. Правда, були позитивні випадки. Коли міністром транспорту став наш львівський, а раніше я працював ще з Кирпою покійним у Рівному. Це справді був міністр транспорту. Сьогодні таких людей дуже сало. Їх просто немає.

Остап Дроздов:

Добре, сказали, перерахували проблеми, але людей цікавить – що далі.

Любомир Буняк:

Мені дзвонять із всієї Західної України – дзвонили з Чернівецької області, з Тернопільської – вони передруковують меморандум. Люди повинні усвідомити і знати, що не все ще пропало. Треба вірити і боротися. І ми рано чи пізно, якщо до влади прийдуть люди на основі таких принципів, то ми будемо такі принципи втілювати в життя.

Остап Дроздов:

Хочу звернутися до наших слухачів із проханням, щоб вони не сприймали нашу передачу як розкрутку ідеї Любомира Буняка чи якусь рекламу. Ми просто хочемо подискутувати, бо звучать дуже цікаві речі.

Ігор Марков:

Ця програма немає жодних підтекстів розкрути чи якоїсь реклами. Просто є можливість говорити про наболіле. Я вважаю, що Любомир Костянтинович і далі протестує проти цієї динаміки розтягування держави як інституційного середовища певного росту, певного структурування на перспективу. Бо основне, що ми сьогодні маємо, це бюджет. Сама динаміка попередньої виборчої кампанії це підтверджує. Кожен вправлявся в тому, як найбільше забрати, поділити  і роздати. На сьогодні ми не маємо в концепції формування бюджету закладеного якогось напряму розвитку – все на залатування дір. Або точніше – популізм. Що з цього виростає – ми бачимо. Якщо раніше не працювали закони, то тепер і правила дорожнього руху не працюють.

Щодо перспективи. Сьогодні президент Ющенко і вся команда коло нього уже кілька місяців чи кілька років вправляється у питанні приватної власності на землю. Мовляв, земля де-факто вже приватизована і цей процес має бути легалізований. Це в контексті того, що сучасна Європа і світ стоять перед загрозою продовольчої кризи. А Україна більше проїдає, ніж виробляє. Замість того, аби поставити на кін питання аграрної політики, формування дієвого власника на землі, формування державних стимулів в аграрній сфері до виробництва і формування певного типу виробника, який би давав на перспективу продукцію і формував би ринок, виявляється на сьогодні головним завданням є те, чи є у нас приватна власність на землю, чи ні.

На кого покластися? На жаль, сьогодні немає політичної сили, яка би формувала перспективні програми і показала спроможність інтегрувати певні сили на формування майбутнього.

Остап Дроздов:

Я категорично не згідний. Український народ рано чи пізно повинен сприйняти якусь ідеологію побудови держави. Колись намагалися ідеологію будівництва держави замінити футболом. Казали, що футбол об’єднає українську націю. Тоді запроваджували футбол в школах, купували футбольні м’ячі. Це ж абсурд. Футбол не може цього зробити, як і все інше.

Повинна бути ідеологія українського поміркованого націоналізму. І українець повинен бути завжди повинен бути в країні господарем, він повинен правити на своїй на засадах демократії – не применшуючи інші.

Щодо політичної сили, здатної це реалізувати, то сьогодні може ще її нема. Але завтра вона буде.

Зоряна Ілленко:

Питання щодо смертної кари. Що стосується навмисного вбивства, то я десь з вами теж згідна. «Зрада батьківщини» - тут треба говорити про те, що ви маєте на увазі. І за наркотики. Повірте, людина, яка колеться, вона є хвора людина.

Любомир Буняк:

Ця людина тому і захворіла, що приймала наркотики. Кожен пункт з того треба розписати. По-перше, мене не цікавить ставлення Європи до того, що робиться в Україні. І смертна кара повинна бути за тяжкі злочини – це навмисне вбивство, це зрада Батьківщині і розповсюдження і продаж наркотиків. Це питання, яке потрібно дещо розписати.

Уляна Флишко:

Реорганізація прокуратури, звільнення прокурорів усіх рівнів – що воно дасть прокуратурі?

Любомир Буняк:

Це є питання кадрової політики. Сьогоднішня система судочинства в Україні, прокуратура себе скомпрометували так, що далі нікуди. І тому ті люди, які сьогодні в тій системі займають найвищі щаблі, повинні бути замінені. Повинні бути інші люди.

Остап Дроздов:

Але вони фактично стрілочники, бо система над ними.

Любомир Буняк:

Правильно, вони працюють в системі. Треба цю систему зруйнувати все ж таки. Я розумію, що це можливо не дасть бажаного результату, але це буде проява боротьби з цим явищем. Звичайно, може хтось і незаслужено потрапить під цю систему. Але це треба руйнувати.

Остап Дроздов:

Мені здається, що ви дуже чітко вловлюєте проблеми. Ті, які ми сьогодні перераховували – корупція, відсутність стратегічних речей і так далі. В той же час ви пропонуєте такі досить ідеалістичні рецепти. Ви насправді такий ідеаліст, чи ви просто хочете свідомо розбурхати людей на радикальні дії, бо систему вже неможливо міняти, її можна тільки ламати.

Любомир Буняк:

Я не вважаю себе ідеалістом. Своєю практичною роботою на всіх постах, куди мене ставили. Я показував практичний результат і я завжди давав високий результат в силу тих чи інших обставин. І я вірю, що те, що я написав буде реалізовано. Я не берусь говорити про терміни, я не берусь говорити про те, хто це зробить – це важко. Але ми повинні говорити, вірити і боротися.

Остап Дроздов:

У нас сьогодні в гостях був Любомир Буняк. Ми сьогодні намагалися говорити про такі проблемні речі, які ця людина окреслила публічно.

Любомир Буняк:

Хай кожен прочитає і визначиться.

Остап Дроздов:

Власне. Це була політична програма «Прямим текстом». Дякуємо за увагу. Всього доброго.


Програму підготовлено за участю Суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза"



Назад до списку

17:24 ( 6.04.2020)
Пострілом у голову в Миколаєві поранили авторитета "Мультика"

14:51 ( 6.04.2020)
У Києві склали протоколи на двох людей у парку: один був без маски, інший без паспорта

12:39 ( 6.04.2020)
У Києво-Печерській Лаврі четверо хворих на COVID-19

11:14 ( 6.04.2020)
Помер священник, який хворів на COVID-19 на Тернопільщині

22:57 ( 5.04.2020)
В Україні на COVID-19 захворіло вже 1300 осіб (+83), 37 померло

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

15:39 (30.03.2020)
Рада ухвалила антикризовий закон: що він передбачає

13:38 (22.03.2020)
Поліція перевірятиме ізоляцію всіх, хто повертається з-за кордону

09:49 (16.03.2020)
У Британії очікують, що епідемія коронавірусу триватиме до 2021 року, захворіють 7,9 млн британців

14:20 (14.03.2020)
Аваков пообіцяв жорсткіші обмеження і кримінальну відповідальність через коронавірус

18:31 (31.03.2020)
Єрмак розповів про майбутнє консультативної ради з представниками ОРДЛО

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden

no news in this list.

no news in this list.

22:25 ( 5.04.2020)
Протокол лікування COVID-19 доповнять новими препаратами

18:57 ( 5.04.2020)
МВФ готовий задіяти весь свій резервний фонд для допомоги країнам

10:42 ( 5.04.2020)
Хворих на COVID-19 в Україні вже 1251 особа

23:47 ( 4.04.2020)
При в'їзді до Києва і в магазинах примусово мірятимуть температуру

20:16 ( 4.04.2020)
У Чорнобильській зоні горить ліс, залучили авіацію

Блок статей, Каталог статтей

18:04 (26.03.2020)
Як Кабмін пропонує Раді "порізати" фінансування міністерств: список

09:51 (24.03.2020)
Новий міністр економіки оновив декларацію: 13 мільйонів зарплати і рахунки в США та Україні

10:06 (22.03.2020)
Кабмін підтримав продовження контракту з Коболєвим на 4 роки

10:40 (19.03.2020)
Ціни на нафту відновлюються після обвалу напередодні

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня