КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Гість програми – народний депутат України Михайло Сирота (Блок Володимира Литвина)
31.03.2008

By: 27.03.2008 р., прямий ефір, 22.00-22.45 29.03.2008 р., 15.00-15.45, повтор

Автор і ведучий програми – Остап Дроздов.   Експерт у студії – політолог Назар Мазур, Центр з інформаційних проблем територій НАНУ.   Журналісти – Тетяна Пасович, Аудиторія, Тарас Вархоляк, ЗІК.   Остап Дроздов:   Моє шанування. Ви дивитесь 12 канал і політичну програму „Прямим текстом”. Мене звати Остап Дроздов. Наш сьогоднішній гість – народний депутат від Блоку Володимир Литвина Михайло Сирота.



Пане Михайле! Разом зі мною вас вітає наш експерт – політолог Центру з інформаційних проблем територій НАНУ Назар Мазур, а також журналісти львівських ЗМІ. 

Тарас Вархоляк:

Пане Михайле! Цими днями обговорюють питання заступника голови ВР, заступника Яценюка. Хто, на вашу думку, могли би стати заступниками Яценюка? І чи буде це людина з Блоку Литвина?

Михайло Сирота:

В будь-якому разі логічним було б, щоб заступники голови Верховної Ради належали до провладної коаліції. Тоді б вся відповідальність за діяльність парламенту  лежала б на них. Допускається варіант, коли другий заступник голови Верховної Ради належав би, скажімо, опозиції. Чи перший заступник. Хоча я і не вважаю це за потрібне. В чому функція першого і другого заступника? Перший заступник готує порядок денний, вирішує, який законопроект актуальний, а який не актуальний. Працює в цьому відношенні із Секретаріатом президента і Кабінетом міністрів, безпосередньо президентом. Від нього дуже багато залежить, наприклад, ефективність роботи парламенту. Я думаю, що перший заступник повинен бути з БЮТ. А вже другий заступник може бути з Партії регіонів, яка є опозиційною силою. І цей заступник міг би якоюсь мірою забезпечувати конструктивну роботу опозиції і парламентської більшості. Щодо Блоку Литвина, то ми не претендуємо на посаду заступників голови Верховної Ради.

Остап Дроздов:

Ви не виставляєте своїх людей на торги?

Михайло Сирота:

Не виставляємо.

Тетяна Пасович:

Пане Михайле! Ви казали, що ви проти зняття недоторканності з депутатів. Чим можете пояснити такий крок? Ви вважаєте такий крок популістським?

Михайло Сирота:

Я один із дуже не багатьох українських політиків, який дозволяє собі говорити те, що думає. Адже коли народний депутат каже, що він проти зняття депутатської недоторканності, то зразу люди кажуть, мовляв, «ах ти ж яка сволота. Ти повинен сидіти у в’язниці, а ти ховаєшся за депутатською недоторканністю. Можна заховатися за класичною формулою. Я за приведення депутатської недоторканності до європейських засад недоторканності, які є у Європі. В чому тут обман? В Європі депутатська недоторканність у більшості країн є більшою, ніж в Україні. Про це були публікації в «Дзеркалі тижня», про це говорив Олександр Лавринович на засіданні Верховної Ради, коли це розглядалося. Чому ж хочуть повністю зняти депутатську недоторканність? Щоб можна було засудити народних депутатів? Але сьогодні в Верховній Раді. І минулого скликання не було жодного подання до притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата.

Остап Дроздов:

Свій свого не здає.

Михайло Сирота:

Почекайте. Народний депутат і Генеральна прокуратура – це начебто не зовсім свої. Тому, якщо свій – свого, то чи є депутатська недоторканність чи нема – все одно. Власне, ви підтвердили основну тезу, що за останні 10 років не було жодного порушення кримінальної справи, доведеної у суді проти будь-якого високо посадовця – є в нього депутатська недоторканність чи немає.

Тому сьогодні, перетворивши парламент у закрите акціонерне товариство крупного капіталу, де є близько 270-ти мультимільйонерів і мільярдерів, нікого з них не буде притягнуто за нинішніх реалій до кримінальної відповідальності. Чи є депутатська недоторканність, чи немає. Чому сьогодні знищується депутатська недоторканність? Як превентивний засіб. Треба дивитися в комплексі. Вибори за закритими списками політичних партій перетворюють депутатів у залежних людей від політичних лідерів. Введення імперативного мандату закріплює такий рабовласницький стан членів парламенту стосовно своїх лідерів. І повне зняття депутатської недоторканності робить депутата абсолютно підконтрольним керівництву, бо жоден з депутатів. Не маючи депутатської недоторканності, не буде боротися ні з корупцією, ні з власть імущими, а у всьому світі саме до парламенту стікаються всі негаразди, які є. І саме члени парламенту можуть ефективно боротися з корупцією.

Сьогодні можна говорити про те, що в Україні немає корупції у владі. Сьогодні є корупція як система влади в нашій державі. Очевидно, буде проголосоване зняття депутатської недоторканності. Ситуація тільки не зміниться в кращий бік від цього. Це фетиш, який відволікає увагу суспільства від дійсно ключових, важливий процесів, які відбуваються в нас.

Остап Дроздов:

Тобто, при своїй внутрішній особистій позиції по депутатській недоторканності ви все-таки як член фракції Блоку Литвина натискаєте кнопку за скасування недоторканності? Чи ні?

Михайло Сирота:

В мене є добрий приятель Борис Ілліч Олійник. То він себе називає український православний комуніст. Акцентуючи, що спочатку Україна, потім Господь, а потім вже ідеологічна приналежність. Я не член фракції. В першу чергу я член парламенту, народний депутат України. І я приймаю рішення у відповідності до власної совісті, власного світогляду з обов’язковим урахуванням позиції фракції.

Остап Дроздов:

При голосуванні за депутатську недоторканність ви конкретно, як член парламенту, як голосували?

Михайло Сирота:

Тоді стояло два законопроекти. Перший – про зняття депутатської недоторканності з депутатів і тільки. Другий – за зняття депутатської недоторканності з народних депутатів, суддів і президента. В першому, другому і третьому читанні я десь з десяток разів голосував за зняття депутатської недоторканності з себе і своїх колег. Тоді ситуація була дещо іншою. Сьогодні я підтримав законопроект, який знімає депутатську недоторканність з депутатів, суддів і президента і не підтримав депутатський законопроект, той, який пройшов.

Але ми всі в Блоці Литвина голосували за те, щоб повернутися до розгляду оцього питання і включити його до порядку денного.

Остап Дроздов:

Але ви певною мірою також є заручником своєї політичної сили?

Михайло Сирота:

Ми є заручниками відповідальності перед суспільством. Пам’ятаєте, у Бернарда Шоу – я можу ненавидіти твої переконання, але я готовий віддати життя за те, щоб ти їх міг висловлювати. Ми не погоджуємось із багатьма речами, але ми дозволили парламенту включити це до порядку денного і розглядати це питання так, як вважають за потрібне наші колеги.

Остап Дроздов:

Пропоную долучити до розмови експерта. Прошу розставити якісь проміжні акценти нашої розмови.

Назар Мазур:

Пригадую біл-борди Блоку Литвина. На них писало: Україні потрібен Литвин. Хочу, щоб ми всі зробили висновок – так для чого Україні потрібен Литвин? Щоб зробити цей висновок, треба розібратися з тим, що сьогодні являє Блок Литвина? По-перше, в історичному розрізі дуже змінилася внутрішня структуру Блоку. Пан Михайло називає, що український парламент перетворився на збіговисько олігархів і мультимільйонерів, але  давайте згадаємо 2006 рік: які тоді люди йшли в парламент в Блоці Литвина. Також називали Блок олігархів. Хоча, ви вчасно змінилися і в 2007 році мало хто згадував, хто йшов від Блоку Литвина в 2006 році. Хоча ніби і фінансування виборчої кампанії 2007 року у Литвина майже не було менше. Всі бачили і масові біл-борди і рекламу на телебаченні.

Однак, дещо про інше – для чого потрібне Литвин. Напевно для того, аби маленькі політичні сили зрозуміли, що в них все-таки є якийсь шанс пройти в парламент. Це як приклад – вони довели всім, що маленькі політичні сили можуть пройти в парламент. Яка позиція теперішня Блоку? Чому ви не пішли в коаліцію чи відверто не стали в опозицію. По-перше, для Блоку Литвина зараз вигідно бути в такій неоднозначній позиції, показувати себе такою конструктивною силою, яка може критикувати і тих, і тих. На фоні Партії регіонів з кульками Блок Литвина виглядає дуже позитивно і дуже симпатично, я б сказав. Так як і на тлі коаліції, Нашої України, на фоні популізму БЮТ. Це позитивні моменти. Але навряд чи все-таки Блок Литвина найближчим часом можна очікувати в коаліції. Чому? В такій позиції серединної партії, не опозиційної і не провладної, Блок Литвина має набрати на наступних виборах більше. Тому що людям подобається конструктивна позиція. Навіть якщо вона трохи надумана і трохи награна.

Михайло Сирота:

Я хотів би подякувати панові Назарові за неупереджений аналіз. В 2006 році, коли ми балотувалися до парламенту 5 скликання я йшов у Блоці Олійника-Сироти, тому мені дуже важко сказати, який був формати того Блоку, бо я не дуже серйозно його вивчав.


Що стосується формату сьогоднішнього блоку, то ми не є партією олігархів, але я повністю підтримую тезу, що сьогодні говорити про політику без грошей – безглуздо, тому що, не маючи відповідних коштів, ніякого результату не отримаєш. Справа йде в тому, щоб мати декілька диверсифікованих джерел і не потрапити в тотальну залежність від того, хто платить гроші. Отже, Блок Литвина на виборах 2007 року застосував наступну тезу. Була зроблена ставка на регіональних лідерів, які мають певні відповідні ресурси. Скажімо, в першій п’ятірці Блоку Литвина був Сергій Гриневецький, серйозна шанована людина, яка повністю забезпечувала виборчу кампанію в Одесі. Чи Миколаївська область, де був Микола Гаркуша, чи Дніпропетровська, в якій проводив виборчу кампанію Микола Деркач.

Таким чином була зроблена ставка на регіональних лідерів. Вони ввійшли по суті в двадцятку і на своїх плечах саме і витягли основний тягар виборчої боротьби, не потрапивши при цьому в якусь тотальну залежність від олігархічного капіталу чи мегакапіталу, який на сьогодні контролює і парламент, і виконавчу владу, і секретаріат президента.

Остап Дроздов:

Ви дійсно не є типово олігархічною партією чи силою в такому плані, як це можна сказати про БЮТ чи ПР, де є відкриті і публічні мультимільйонери і мільярдери. Але з іншого боку, це означає для людей, що якщо в Литвина немає відкритих бізнесменів, значить хтось незримо має все-таки стояти. Ваша виборча кампанія дійсно була дорога. Була візуальна реклама, був телевізор.

Михайло Сирота:

За діяльністю будь-якої політичної сили чи будь-якого політика треба аналізувати і слідкувати не тільки те, хто за ним стоїть, а які реальні кроки він робить у своїй політичній діяльності, які законопроекти він підтримує, які реальні кроки він робить у виконавчій владі тощо. Сьогодні Блокові Литвина навряд чи можна закинути, що він пішов на якісь дуже серйозні афери. Згадайте хоча би тендерну палату, закон про державні закупівлі. Саме Блок Литвина був ініціатором відміни цього ганебного явища і тоді вперше ми з фракцією НУНС проголосували проти, а БЮТ об’єднався у своїх зусиллях із ПР, щоб якось там сформувати цю тендерну палату. Але потім в людей крик стояв такий, що під тиском суспільства і Блок Юлії Тимошенко і ПР і навіть частина комуністів разом з НУНС і Литвином відмінили цей ганебний закон. Тому я б хотів, щоб практика була критерієм істини. А все інше – то розгул фантазії. То потрібна штука, але вона не є вирішальною.

Назар Мазур:

Щоб закрити тему про фінансування Блоку. Тут прозвучали прізвища Гриновецький, Гаркуша, що вони були фінансистами регіональних кампаній вашого блоку. Якщо подивитись біографію ваших провідних лідерів, це державні службовці високого ґатунку. Звідки вони мали ресурси, щоб фінансувати вашу кампанію навіть в регіонах. Це можна порівняти з тим – потрібен закон про недоторканість чи не потрібен, треба реформувати законодавство про доходи державних чиновників, наприклад, щоб вони не тільки декларували доходи, але й видатки.

Остап Дроздов:

Ці люди, яких перерахували як регіональних лідерів – це не бізнесова еліта. Це управлінська еліта.

Михайло Сирота:

Тут все дуже просто. Будучи впливовими людьми в регіонах, зрозуміло, що вони співпрацюють з бізнесовими регіональними елітами. І бізнесові регіональні еліти підтримують тих чи інших політиків. В чому може бути сутність цієї підтримки? Бізнесмени можуть вимагати реалізації певних тіньових схем, якихось чорних чи сірих. А іншим бізнесменам треба на сьогодні зрозуміти чіткі правила гри, політичну стабільність і вони теж готові це фінансувати. Згадайте помаранчеву революцію. Це не був бій, на мою думку, помаранчевої команди із біло-блакитною навалою. Це був бій мільйонерів і мільярдерів-олігархів. Мільйонери, які вже могли цивілізовано на європейський кшталт вести бізнес, хотіли нових правил і умов ведення цього бізнесу. Олігархи затискали це і врешті-решт перемогли олігархи. Так от за Блоком Литвина стоять якраз ті мільйонери, які хочуть стабільності, чіткості, послідовності у веденні бізнесу європейського типу без тіньових схем.

Остап Дроздов:

Ви їхні прізвища назвали.

Михайло Сирота:

Це ті бізнесові регіональні еліти, які підтримували і Гриневецького, і Гаркушу, і Пилипишина, і Литвина.

Остап Дроздов:

Схема зрозуміла. Дякую за дискусію на цю тему.

Тетяна Пасович:

Маю запитання щодо практики і щодо справ. Коли ви йшли на позачергові вибори, то одним із постулатів була обіцянка, кажучи мовою сленгу, прикрутити банки, аби вони заробляли на кредитах не більше 1 відсотка. Чи є у вас якісь механізми, аби втілити цей постулат в життя. Адже ви це обіцяли зробити не тоді, коли будете у складі коаліції, а просто, якщо пройдете до парламенту. Чи маєте якісь механізми?

Михайло Сирота:

Так, теоретично законодавчі механізми є у відповідності внесення змін до законів про банки і банківську діяльність, які б обмежували прибуткову частину банків за відсотки в наданні кредитів.

Реально сьогодні маємо наступне. Уже 45 відсотків українських банків приватизовані і куплені іноземними банками. Як тільки 25 відсотків з національної банківської системи потрапляє у власність закордонних банків, ми починаємо втрачати банківську і фінансову самостійність. Сьогодні можна сказати, що Україна втратила контроль над своєю банківською системою і це дуже погано. І те, що сьогодні Національний банк так балансує з гривнею – це теж. Національний банк просто перестав на рівному місті викуповувати валюту, роблячи штучний ажіотаж і штучне пониження курсу долара по відношенню до гривні. І то є дуже серйозною спекулятивною небезпекою.

На законодавчому рівні врегулювати це дуже просто, прийнявши відповідний законопроект, і такий законопроект розроблений. Справа в тому, що транснаціональні корпорації, які потужно співпрацюють з основними і провідними політичними силами в парламенті, якраз не дуже зацікавлені в прийнятті цього закону. Тому тут ми опинилися в тій ситуації, коли ми скоріше декларуємо наміри і висвітлюємо проблеми, ніж її вирішуємо. Це точно так само, як ми сьогодні криком кричимо, що потрібно переходити до мажоритарної системи виборів в районні, міські і обласні ради, подаємо відповідний проект, абсолютно переконані, що він не буде підтриманий ні ПР, ні БЮТ. Я з колегами поклав законопроект про вибори народних депутатів по відкритих списках політичних партій і він теж не буде підтриманий. Бо не можуть сьогодні дозволити собі провідні фінансові системи втратити контроль над парламентом і над органами місцевого самоврядування, особливо в переддень перерозподілу земельних ресурсів, української землі. Тому це було волання до суспільства, привертання уваги громадськості до дуже гострої проблеми, яка рано чи пізно дуже серйозно битиме по Україні. В нинішніх політичних реаліях дійсно її вирішити неможливо.

Тарас Вархоляк:

Ви, зокрема, кажете, що не можна продавати стратегічно важливі для України підприємства, зокрема, Укртелеком, припортові заводи. А як врятуватися від інфляції? Експерти кажуть, що вона цього річ точно досягне 20 відсотків.

Михайло Сирота:

Дивіться, які інфляційні складові. Будь-які політичні протистояння, будь-яка політична не прогнозованість різко підвищують інфляційні очікування. Сьогодні, з наближенням президентських виборів, тільки сліпий не бачить наростання протистояння між президентом і прем’єр-міністром як основними претендентами на майбутнє крісло президента. Це дуже серйозно розбалансовує політичну ситуацію, створюючи підґрунтя до виникнення інфляції. Друга теза. Національний банк України жорстко прив’язав гривню до долара. Долар останні два роки інтенсивно падає. Тільки цього року інфляція долара відбулася на 8 відсотків. Зрозуміло, що це теж дуже сильна інфляційна складова. Далі уряд пішов на безпрецедентні заходи щодо повернення заощаджень громадянам по 1 тисячі гривень. І підняття відповідним верствам суспільства заробітної плати, стипендій, виплат. Це правильна благородна річ, особливо якщо вона підкріплена реальними можливостями економіки. Якщо це не підкріплено реальними можливостями економіки, так як у нас вийшло, то це ще одна третя дуже серйозна складова інфляційних процесів. І ці процеси продовжують розкручуватися.

Остап Дроздов:

Як з цього всього виходити?

Михайло Сирота:

Виходити наступним чином. Перше. Президентові і прем’єр-міністрові треба вдвох сісти і домовитися, кому бути президентом в наступному раунді. Це б дуже сильно зцементувало коаліцію. Було б дуже добре, аби президент порекомендував своєму главі адміністрації чи секретаріату не коментувати дії Кабінету міністрів. Це б теж покращило ситуацію. Мені б дуже хотілося. Аби вдалося Арсенію Петровичу Яценюку вберегти парламент від політичних протистоянь, НАТО, Косово, всього іншого, а перейти до конструктивної роботи над державним бюджетом і соціальними і економічними програмами. Я думаю, що якраз оздоровити політичну ситуацію – це значить і оздоровити економіку. І сьогодні є надто багато проблем, які потребують спільного вирішення уряду і парламенту. Саме над ними треба працювати.

Михайло Сирота:

Ви повернулися в політику після певної паузи. Скажіть свою думку не як депутата, наскільки вона стала цинічнішою, бруднішою, наскільки вона просто стала іншою в порівнянні з тим часом, коли ви в ній були і все було тоді при Кучмі шито-крито, кулуарно.

Михайло Сирота:

В другому скликанні, коли я був народним депутатом, я стверджував, що політика є брудною справою. Потім я перейшов до тези, що все залежить від того, хто займається політикою. Якщо чиста людина займається, то це чиста політика, а якщо брудна – то це брудна. Сьогодні я можу однозначно стверджувати, що політика в Україні і в усьому світі є надто брудною. І, перефразовуючи Марка Твена, я б сказав, якщо можеш не займатися політикою, то краще не займайся.

В моєму випадку я не можу не займатися політикою, оскільки, вступивши свого часу в жорстке протистояння з Леонідом Кучмою і основними олігархами, які на той час були зосереджені навколо Кучми, а зараз розпорошилися між Блоком Юлії Тимошенко, НУ і ПР, я отримав ті удари, які повинен був отримати, мене вибили з політичної боротьби. І я щиро вдячний за те, оскільки міг мати час на переосмислення і більш глибоке розуміння ситуації. В результаті протягом трьох років мені вдалося написати книгу «Україна в геополітичному просторі третього тисячоліття», яка минулого року побачили світ і яка якраз підсумовувала, що саме відбувається в світі, в Україні, як це взаємопов’язано і перспективи чекають Україну і світ. Тому це брудна справа. Але нею потрібно займатися, тому що, якщо не вивозити сміття з Львова чи Києва, то через тиждень міста перетворяться в жах.

Остап Дроздов:

В парламенті ходять гроші. Я не рахував, але мої знання нулів дають можливість уявити, які. І ми сприймаємо це як аксіому. Це як данність. Ви є дуже вигідні – платинова акція, як ваші лідери самі себе називали. Ви можете на рівно спілкуватися з двома таборами, яким на цьому залежить. Це дає можливість заробляти гроші політичним методом.

Михайло Сирота:

Ми якраз зайняли протилежну позицію, хоча я переконаний, що можна було зайняти і ту позицію, про яку кажете ви. Чому ми зайняли протилежну позицію? Скажімо, закон про державні закупівлі і ті великі гроші, про які ви кажете, що ходять у парламенті. За допомогою Тендерної палати міжвідомчої комісії вдавалося вилучати з державного бюджету до 10 мільярдів гривень щорічно. І не є великим секретом, хто це робив, і які політичні сили все це прикривали. Якби мова йшла за гроші, то зрозуміло, що ми підтримали б тендерну палату. Ми зробили навпаки. Гроші потрібно заробляти, якщо гроші зароблені чесно. Не тільки ж є відповідальність перед Генеральною прокуратурою. Генеральну прокуратуру можна якимось чином ще обминути. Але є Господь, якого не оминеш. І на суд перед ним кожна людина стане – хоче вона того чи не хоче, вірить вона в те, чи не вірить. І я думаю, що Суд Божий є більш важливий, ніж суд людський. І з цього треба виходити.

Остап Дроздов:

Якщо я сприймаю за аксіому, що політика – це цинічна і брудна справа, якщо я є в позиції серединної партії, до якої сходяться пропозиції з обох таборів, підкріплені грішми, то я не знаю, ким я буду, якщо я в якомусь випадку ці гроші не візьму. І це є нормально.

Михайло Сирота:

Ні. Це є ненормально. Знаєте, є стара приказка, як одного мужика за царських часів запитали: щоб ти робив, якби ти царем був. А він сказав: сало б із салом їв і на сіні би спав. А якщо ти депутат, то чого ти не крадеш?

Ми з вами говоримо про настільки серйозне викривлення влади, що навіть позиція депутата, яка буде сприяти корупції, вона виглядає як майже нормальна – ну що зробиш, усі голосують, не ти вкрадеш, так інший. Це є величезною небезпекою. І якщо говорити про прагматизм, то сьогодні прагматизм полягає в тому, що вигідно не красти, аніж красти. Бо якщо ти не будеш красти, то ти отримаєш.. Правильно, я погоджуюсь із паном Назаром, що у Блока Литвина на наступних виборах буде значно більше електоральної підтримки при умові, якщо ми збережемо нашу позицію – не підтримки комерційних проектів в парламенті. Ми таких проектів в парламенті підтримувати не будемо.

Назар Мазур:

Прагматична ваша позиція, на мою думку, полягає цілком в іншому. Не в нулях, як пан Остап говорить, а в наступних парламентських виборах. Зрозуміло, що основна мета Володимира Литвина – це спікерське крісло. Він досвідчений спікер і це одна із причин, чому ви зараз займаєте таку серединну позицію.  Ви самі сказали, що протиріччя дуже сильні між прем’єром і президентом. Фактично, зараз йде боротьба за президентське крісло 2010 року. Когось підтримати зараз – просто небезпечно таким не надто великим Блокам і партіям. А будучи назвемо так умовно в серединній позиції, ви маєте шанс ще раз потрапити у парламент і стати вже справді платиновою акцією, яка дасть змогу реалізувати основну мету Володимира Литвина – ввійти реально і отримано платинові дивіденди, а не якісь мінімальні. А платинові дивіденди – це посада спікера.

Остап Дроздов:

Це політичні дивіденди.

Михайло Сирота:

З точки зору прагматичної політики, можна погодитися з цим аналізом. З точки зору моєї особистої позиції, мого бачення, це сумно і скучно, як кажуть росіяни. Нецікаво.

Назар Мазур:

Бути спікером?

Михайло Сирота:

Бути спікером в тому числі. Подивіться на Арсенія Петровича.

Остап Дроздов:

Є різні Ради і різні коаліції.

Михайло Сирота:

Політика і влада – це перш за все величезна відповідальність перед людьми, перед всесвітом, за яку доведеться платити дорогу ціну. І добре, що я і більшість людей у Блоці Литвина, в тому числі і сам Литвин це знають. Я переконаний, що Литвин сьогодні не ставить перед собою завдання в наступних парламентах стати спікером. Він і не буде до цього прагнути. А от отримати можливість реалізації наших основних тез – це дійсно цікаво і за це ми будемо боротися.

Остап Дроздов:

А якщо люди вкладають гроші у політику? Це певний різновид інвестицій. Але вони ж на щось розраховують.

Михайло Сирота:

Абсолютно правильно. Тут є дві речі. Або ж ви вкладаєте гроші у політику, щоб відразу отримати дивіденди для себе. Або ви вкладаєте гроші в політику, щоб в майбутньому отримати позитивну державу, яка буде прогнозованою, спокійною і буде матір’ю рідною для дітей, внуків і правнуків. Отакі є дві мотивації. І сьогоднішня біда парламенту, що перемагає перша, а не друга. І ми зробимо все, щоб друга, яка сьогодні є основною мотивацією фінансування Блоку Литвина, перемагала.

Тетяна Пасович:

Пане Михайле, свого часу ви з Андрієм Федуром домагалися відкритості процесу у справі Георгія Гонгадзе. Виконавці почули вирок. Це означає, що справа є закрита. Чи задоволені ви таким результатом, чи вас ця справа більше не цікавить?

Михайло Сирота:

Ні. Ми не задоволені цим результатом. Ця справа нас цікавить як і інші резонансні вбивства, в тому числі і політичні вбивства. Жодне політичне вбивство в Україні не розкрите – Чорновіл, Гетьман, Гонгадзе, Кирпа, Кравченко. Не розкрито і розкрито не буде. А це величезною відповідальність кармічно нависло над усім українським суспільством. Душі загиблих політиків волають, щоб була встановлена істина.

Тетяна Пасович:

Якими будуть ваші дії?

Михайло Сирота:

А тут уже нічого зробити, на жаль, не можна. І ніколи не будуть за жодних умов ці резонансні вбивства розкриті.  І тут уже завдання політиків – не допустити хоча б наступних резонансних політичних вбивств. 

Тарас Вархоляк:

Мене цікавить, що робитиме Блок Литвина під час президентських виборів. Чи ви будете відсиджуватися, чи будете пропонувати Литвина на посаду?

Михайло Сирота:

Як кажуть – дасть Бог день, дасть бог їжу. Взагалі я є прихильник парламентської форми державного устрою. І я б залюбки перейшов до такої форми державного устрою. Що стосується президентських виборів, то я думаю, що через півтора-два роки це питання буде актуальним для нас і ми будемо приймати рішення. Яке воно буде – я сьогодні не можу сказати, тому що воно залежить від дуже багатьох факторів. І як вони будуть змінюватися – можу покати тільки життя. Але те, що ми будемо брати дуже активну участь у президентських виборах у якості суб’єкту, а не об’єкту – це однозначно.

Остап Дроздов:

Вас всі люди пам’ятають, ви носите такий епітет – батько Конституції. І вас певно запросили в Блок Литвина як такий певний живий символ цієї Конституції 1996 року. Але багатьом в цій країні зрозуміло, що ми живемо в країні без Конституції. Вона не працює і поваги до неї немає. Ми живемо в країні дискредитованої Конституції. Я не питаю, хто був мамою цієї Конституції, але ви, як батько, як ви дивитесь на те, що ми живемо в країні без Конституції.

Михайло Сирота:

Мамою була Верховна Рада. А як батько запліднював Верховну Раду на те, щоб вона народила Конституцію. Мене якось спіймали у кулуарах ВР і казали: Сирота, це ти винен, тому що ти прийняв таку Конституцію, яку не виконують і яка нікому не потрібна. А я кажу – так, винуватий. Треба було прийняти «свод понятий» і жити «чисто конкретно по понятиях», тоді може було б краще.

Але ми зробили те, що, очевидно, було ще рано робити – ми дали Україні європейську прогресивну серйозну Конституцію, яка дістала дуже високі оцінки у Венеціанській комісії, європейської спільноти. І це не проблема Конституції. Це проблема суспільства, що вона не виконується. Суспільство має ту владу, яку заслуговує. Бо якщо ти не виконуєш Конституцію і не виконуєш закони, то тобі буде корумпована влада, яка буде над тобою знущатися доти, доки до тебе не дійде, що влада повинна бути іншою.

Остап Дроздов:

А як людина має поважати Конституцію. Записано, що безкоштовна освіта – про що ми говоримо. Записано, що безкоштовна медицина – про що ми говоримо.

Михайло Сирота:

В Біблії записано – не вбий, а вбивають. В Біблії написано – не вкради, а крадуть. Так що, в Біблії неправильно записано? Навіщо в Біблії сказали 10 заповідей? Так само і Конституція. Якщо Біблія дає Божий закон, який треба виконувати. То Конституція дає людський закон, який треба виконувати. А кожна людина робить вибір кожного дня – чи їй вірити в Бога, чи їй поклонятися нечистому. Чи їй жити в правовій державі, чи їй наплювати на все і жити «по понятиям». Це вибір. Ми дали людині її природне право вибору. А вже сам вибір – за кожною людиною. За мною, за вами, за всіма громадянами.

Остап Дроздов:

Абсолютно погоджуюсь. Дякую вам за цю відповідь.

Назар Мазур:

Так для чого потрібен Україні Литвин? Для чого потрібен Україні Блок Литвина? Для того, щоб бути в парламенті – це факт. Для того, щоб критикувати і опозицію і владу – це також факт. І для того, щоб привести в парламент не олігархів, а професійних політиків, таких, як Михайло Сирота.

Михайло Сирота:

Україні Литвин потрібен для того, що справедливість є і її не може не бути. Що бандитам тюрми, а всім людям – справедливі вибори. Тобто, сьогодні мова йде про політичні гасла, а не політичні реалії. Тобто про політичні певні технології, які змушують нас вживати. Треба переходити від політичних технологій до того, що Литвин, слава Богу, є єдиний сьогодні академік у Верховній раді України. А отже наука отримає хоча б одного серйозного представника для лобіювання і освіти, і науки.

Остап Дроздов:

Пане Михайле! Хочу вам подякувати за розмову прямим текстом. Ми собі говорили, а люди нас слухали і робили висновки. Дякую за те, що ви нас дивилися. У нас сьогодні гостював народний депутат від Блоку Литвина Михайло Сирота. Всього доброго.


Програму підготовлено за участю Суспільно-гуманітарного консорціуму „Ґенеза”



Назад до списку

17:24 ( 6.04.2020)
Пострілом у голову в Миколаєві поранили авторитета "Мультика"

14:51 ( 6.04.2020)
У Києві склали протоколи на двох людей у парку: один був без маски, інший без паспорта

12:39 ( 6.04.2020)
У Києво-Печерській Лаврі четверо хворих на COVID-19

11:14 ( 6.04.2020)
Помер священник, який хворів на COVID-19 на Тернопільщині

22:57 ( 5.04.2020)
В Україні на COVID-19 захворіло вже 1300 осіб (+83), 37 померло

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

15:39 (30.03.2020)
Рада ухвалила антикризовий закон: що він передбачає

13:38 (22.03.2020)
Поліція перевірятиме ізоляцію всіх, хто повертається з-за кордону

09:49 (16.03.2020)
У Британії очікують, що епідемія коронавірусу триватиме до 2021 року, захворіють 7,9 млн британців

14:20 (14.03.2020)
Аваков пообіцяв жорсткіші обмеження і кримінальну відповідальність через коронавірус

18:31 (31.03.2020)
Єрмак розповів про майбутнє консультативної ради з представниками ОРДЛО

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden

no news in this list.

no news in this list.

22:25 ( 5.04.2020)
Протокол лікування COVID-19 доповнять новими препаратами

18:57 ( 5.04.2020)
МВФ готовий задіяти весь свій резервний фонд для допомоги країнам

10:42 ( 5.04.2020)
Хворих на COVID-19 в Україні вже 1251 особа

23:47 ( 4.04.2020)
При в'їзді до Києва і в магазинах примусово мірятимуть температуру

20:16 ( 4.04.2020)
У Чорнобильській зоні горить ліс, залучили авіацію

Блок статей, Каталог статтей

18:04 (26.03.2020)
Як Кабмін пропонує Раді "порізати" фінансування міністерств: список

09:51 (24.03.2020)
Новий міністр економіки оновив декларацію: 13 мільйонів зарплати і рахунки в США та Україні

10:06 (22.03.2020)
Кабмін підтримав продовження контракту з Коболєвим на 4 роки

10:40 (19.03.2020)
Ціни на нафту відновлюються після обвалу напередодні

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня