КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Гість програми – народний депутат України Олександр Голуб (КПУ)
21.07.2008

By: 17.07.2008 року, 22.05-22.50, 19.07.2008 року, 15.00-15.45, повтор

Автор і ведучий програми – Остап Дроздов.   Експерт у студії – президент Суспільно-гуманітарного консорціуму «Ґенеза» Любомир Скочиляс.   Журналісти – Вероніка Савченко, Комерсант-Україна, Тарас Вархоляк, Експрес.   Остап Дроздов:   Доброго вечора. Вас вітає 12 канал і політична програма „Прямим текстом”. Мене звати Остап Дроздов. Минулого тижня у нас була цікава і гостра програма за участю представника партії Регіонів. Я думаю, що сьогоднішня наша програма буде майже логічним продовженням попередньої програми в тому плані, що вона теж має бути гостра і цікава.



Передовсім тому, що сьогодні у нас гостює така політична сила, до якої у нашому регіоні ставлення мають не специфічне, як було у випадку з ПР, а прямо вороже. У нас сьогодні в гостях Комуністична партія України. А саме – один із речників Компартії, народний депутат України Олександр Голуб, наш земляк.

Пане Олександре, дякую, що будете сьогодні в цій студії з нами говорити прямим текстом. З нами – це з львівськими журналістами, та експертом – президентом Суспільно-гуманітарного консорціуму «Ґенеза» Любомиром Скочилясом.

Олександр Голуб:

Ми вчора пройшлися центром Львова, площею Ринок. Що мене здивувало? Ще рік тому, коли я приїздив до Львова, то частина Клумби – політично екзальтовані жіночки могли бігти за мною і щось там вигукувати вголос. Тепер я був приємно здивований, що підходили люди і тиснули руку. Хтось задавав певні питання, хтось висловлював свою точку зору, але в принципі нормальне сприйняття. Коли про нас висловлюються, майже ніколи немає аргументів. Є емоції, є політична спрямованість, є певна політична заангажованість – це зрозуміло. Але загалом не можна сказати, що Львівщина є такою аж антикомуністичною. Я б хотів нагадати, що Львівщина у 1994 році по Шевченківському виборчому округу обрала комуніста Голуба до обласної ради. Хоча йшли представники інших політичних сил і досить такі потужні. І це був округ В’ячеслава Чорновола, за яким він попередньо балотувався до обласної ради в Шевченківський район міста Львова. Це є показовим.

Зараз я вважаю, що ситуація змінилася на краще. Розумієте, кожна політична партія в своєму розвитку проходить певні спади, підйоми, її історія не є однозначною. Ті, хто дійсно вивчає історію, знають, що і комуністичний, і лівий рух, що стосовно Львова, до речі, на Ратуші ще зберегли і не зняли щодо святкування робітниками Львова 1 травня. Так само є на проспекті Шевченка, є пам’ятник робітнику, який був вбитий польською владою. Львів має свою традицію, в тому числі лівого руху. Звичайно, партія, якій 100 років, за свою історію вона має різні періоди. Очевидно, сьогодні не зовсім вдалий час для лівого руху в Україні, зокрема, Комуністичної партії. Але я вважаю, що партія його пройде, переживе.

Остап Дроздов:

У мене до вас пряме запитання і я хотів би почути таку ж відповідь. Чи ви визнаєте Україну як самодостатню незалежну державу?

Олександр Голуб:

Я визнаю, що Україна має самодостатньою незалежною державою. На жаль, завдяки політиці, яка проводилася останні 17 років, вона такою не є. Якщо дивитися об’єктивно, Україна не може сьогодні проводити незалежну зовнішню політику, вона не в стані формувати свою економічну внутрішню політику. І вона не в стані сформувати те, що ми називаємо національною ідеєю. Правда, різні політики вкладають в це поняття різний зміст. Тобто та ідея, яка б могла згуртувати суспільство на виконання певних завдань, які стоять перед державою. Але поки що на сьогодні жодна з політичних сил, жоден з політичних рухів або політичних лідерів цього не зробив.

Знаєте, кажуть, щоб невістка не робили, вона завжди буде винною. І в такому стані знаходиться сьогодні Комуністична партія. Щодо Львова, то я тут виріс, навчався в школі, в університеті. Лишилося тут багато людей, з якими ми спілкуємось. Я їм кажу, ну, добре, комуністи погані. Але ж 17 років – жодного комуніста на будь-якому щаблі влади на Львівщині немає. Ви вирішили проблему з корупцією, зі справедливим судочинством. Ви вирішили проблему з владою в тому плані, що якщо ви прийшли до влади. то влада повинна вирішувати не свої проблеми, а ваші. Ні. Тут комуністів немає, здавалося б. Хотіли вигнати комуністів – вигнали. Але дайте приклад іншим регіонам – нехай зрозуміє Крим, Донбас. Бачите, ми позбулися комуністів і вирішили ті, ті, ті питання. Я не кажу про економіку. Бо тут можна казати, що все залежить від загальнодержавної ситуації. Але є конкретні речі. Яку проблему вдалося вирішити? Це не рік і не два – 17 років. Якби ми порівняли період після війни, що було зроблено за 17 років – я навіть не хочу перераховувати.

Остап Дроздов:

Особливо гарні робочі місця були зроблені в Сибіру. Ви юридично є спадкоємницею Компартії. Питання – до вас.

Олександр Голуб:

Я абсолютно не сприймаю вашу іронію. Адже сьогодні ніхто не робить вигляду, що цього не було. Більше того, якщо ви знаєте, 20 з’їзд партії, сама партія засудила, і не просто засудила, а, на відміну від інших політичних партій, стратила, які були винні в цих репресіях. Назвіть мені, будь ласка, хоч один приклад так званої націонал-демократичної або демократичної партії, яка зробила якусь помилку і за неї вибачилася. Хоч одна за 17 років.

Остап Дроздов:

Я не чув вибачень від комуністів перед народом України за багато анти людських речей, які були зроблені в Радянському союзі. Наприклад, ті ж самі вивезення в Сибір. Людина стояла в тапочках вдома, її посадили в вагон, тому що вона розклеювала листівки проти комуністів.

Олександр Голуб:

Комуністична партія сама визнала це злочином. Більше того, не просто визнала, вона це засудила. Більше того, ці люди покарані. Покарані на смертну кару. Я боюсь зараз помилитися, але десь чотири роки тому Компартія України, єдина, наскільки мені відомо Комуністична партія, лідер якої Петро Симоненко офіційно визнав і приніс вибачення за всі дії, які чинилися за роки радянської влади щодо віруючих і щодо церкви. Була абсолютно легальна заява, яка була надрукована в ЗМІ, і Інтернеті. Це не було під вибори, щоб отримати якісь голоси. Це було чотири або навіть п’ять років тому. І це є офіційна заява сьогоднішньої політичної партії. І казати про Компартію, як про ту партію, яка вивозила в Сибір і так далі. От нещодавно відбувся 42 з’їзд партії – ми не відмовляємось від своєї історії і не збираємось її переписувати. На цьому з’їзді вперше за всі роки у нас сьогодні 56 відсотків членів Комуністичної партії України – ті люди, які ніколи не були членами КПРС. Тобто, за складом, ми маємо з вами справу абсолютно з іншою політичною силою.

Вероніка Савченко:

Ремарка перед запитанням. Я не є прихильницею Комуністичної партії, але в мене нормальне до неї ставлення. Свого часу католицька церква пролила багато крові, але це не завадило людям бути католиками, зокрема, львів’янам. Кажуть, що комуністи змінилися. Мені здається, що самі керівники гальмують цей процес. Змінилося все. Радянського союзу нема, але що заважає? Комуністи інші але ви чомусь уперто хапаєтесь за ці штампи.

Олександр Голуб:

З’їзд, який був два тижні тому, прийняв курс на модернізацію партії. Створено комісію, яка покликана внести зміни до програми КПУ, змінену на третину склад КПУ – за віком і тих людей, які сьогодні входять до центрального комітету КПУ. Нещодавно у нас у Львові відбулася партійна конференція, де обрано двох молодих людей, які очолили львівську міську організацію. Зміни є. Інша справа – вони не завжди є адекватними і такими швидкими, як хотілося б.

Остап Дроздов:

Ваші виборці напевно не нові. Тому це трохи не та стежка.

Олександр Голуб:

Ви помиляєтесь. Ми проаналізували результати екзитпулів останніх виборів до ВР України. Ми проаналізували. Хто саме проголосував за нас. Результати для нас були несподівані. За нас проголосували люди віком від 35 до 60 років. Ми втратили електорат пенсіонерів і ветеранів, які проголосували за ПР. Це люди з вищою освітою, це люди, які проживають в обласних центрах і містах України. Вони зайняті в бюджетній сфері – вчителі, лікарі.

Остап Дроздов:

Але все одно їх меншає. Ви ж розумієте це.

Олександр Голуб:

Оті негативні результати, які свого часу були в Компартії України, вона трохи була сама в них винна.  Ми пам’ятаємо роки після розпаду Радянського союзу, коли можна було, особливо в східних, південних, центральних областях України вийти і сказати, що ти є прихильником комуністичної ідеї або членом компартії і люди автоматично за тебе голосували. Тоді фракція була 156 депутатів. І самій Компартії не треба було нічого робити. І це пішло не на користь партії. А тоді певна частина керівництва, партійного активу напевно подумала, а навіщо щось робити, якісь пертурбації, якщо зараз голосують. Якщо ви піднімете політологів і журналістів, які писали тоді, я маю на увазі десь 1996-98 роки. Тоді писали: якщо комуністи нічого не будуть робити, не будуть проводити жодної політичної кампанії, то за них завжди будуть голосувати 10-14 відсотків. І це дещо заспокоїло і керівництво партії. Коли я кажу про керівництво, то я так само кажу і про себе, тому що я до президії партії входив в ті часи.

Останні дані – 5, 7. Я не скажу, що мене радують 5, 7, хоча на останніх виборах на кожній дільниці, незалежно від того, чи знаходилася вона в Західній Україні чи на півдні або в центрі України, Компартія додала голосів. Це нам дає можливість сказати про те, що ми подолали оцю точку неповернення і почали поступ наверх.

Тарас Вархоляк:

Ви кажете, що Компартія України нова, що вона змінилася, визнає незалежну Україну. Тому мене цікавить, чому досі Компартія України не визнає Голодомору.

Олександр Голуб:

У мене таке враження, що ви або не дуже добре обізнані з історією, або політично заангажовані. Як комуністи не можуть визнавати незалежність України, коли саме за комуністів Україна стала одним із засновників ООН. І об’єднала всі свої землі.

Остап Дроздов:

Конституція Радянського союзу, стаття 6, за вами закріпила право на монополію в політиці. Ви дорівнює держава. Це ж нечесно. Ви не дозволяли нікому слова сказати.

Олександр Голуб:

була можливість на вихід будь-якої республіки із складу Радянського союзу.

Остап Дроздов:

Ви знаєте, коли Естонія і Литва захотіли. То там танки увійшли.

Олександр Голуб:

Хто таки увів? Комуністи чи демократ Горбачов, який руйнував Комуністичну партію? Це наша помилка, що ми його обрали керівником і не зупинили.  Що стосується Голодомору. Ще коли не було розвалу Радянського Союзу, Компартія України видала тритомник щодо голоду з документами, які сьогодні витягає СБУ і каже, що нібито ці документи ніколи не показувалися. До речі, це було визнано злочином. Я підкреслюю – Компартія України до розвалу Радянського союзу опублікувала їх. Є оцінка пленуму. Інша справа, що ми не можемо погодитися, коли Голодомор і голод трактується як геноцид окремого народу. Це наше право. Звичайно, це трагедія народу. Відбулося накладення кліматичних умов на злочинні в певному випадку, незграбні в іншому випадку дії влади щодо реформування села. І це визнано партійними документами. Що стосується голоду, то голод був не тільки в Україні. І Поволжя, і північний Кавказ, Казахстан. І навіть якщо брати Україну, то чи можна стверджувати сьогодні, що Голод мав ознаки національні, що людина російської національності або єврейської не вмирала від голоду, а лише люди української національності  – такою ознака геноциду є: за національністю – звичайно, це є неправдою. Я розумію, що комусь сьогодні хочеться це використати.

Остап Дроздов:

Як ви пропонуєте назвати цю трагедію?

Олександр Голуб:

Можна назвати Великим Голодом, Великим Голодомором України, національною трагедією. Я вважаю, що справа не в тому, як назвати, а як використовується цей факт в сучасній політиці.

Остап Дроздов:

Коли до людини приходила влада і забирала все, що можна їсти, то це є що?

Олександр Голуб:

Або ви мене не чуєте, або ви мене не розумієте. Документи Компартії певні дії радянського уряду України і союзного уряду трактують як злочин. Геноцид – це знищення за окремою ознакою, тобто в даному випадку за ознакою національності. Або за релігійною ознакою. Яка ознака була в даному випадку?

Тарас Вархоляк:

Йдеться про людей, які в селі. Міста закривалися. Вони не могли переселитися до міста. Але хто був відповідальний за владу? Комуністи ж.

Олександр Голуб:

Звичайно, комуністи визнали це за злочин і видали документи. Опублікували, не чекаючи розпаду Радянського союзу.

Остап Дроздов:

Надаю слово експертові.

Любомир Скочиляс:

Я хотів би коротко зупинитися на двох моментах. Перше, що стосується комуністів України на новітньому етапі. Проблема полягає в тому, і я думаю, що більшість тверезомислячих і в самій Компартії це розуміють, що Компартія не стала націонал-комуністичною. Ми знаємо тільки історичні факти – Хвильового, Винниченка, які певним чином позиціонувалися як націонал-комуністи. Свого часу ми, аналітики, мали ілюзії стосовно Олександра Голуба як львів’янина, що він зможе привнести в Комуністичну партія оцю національну складову, але побачили, що його партія інкорпорувала якраз в тому інтернаціональному руслі. Другий момент, який я б хотів відзначити, це те, що Комуністична партія змінилася. Її змінило життя. Воно її поступово природнім чином відсуває на маргінес, і ми сьогодні це почули в підтвердженні пана Олександра, коли він каже, а як ставляться до «Свободи» в Криму? Тобто, Комуністична партія стала такою ж самою маргінальною, як і «Свобода», тільки кожна в своєму регіоні має свої ніші. А більш успішні – БЮТ, ПР повністю захопили електорат, на якому перебували комуністи.

Ще я б хотів відмітити, що Комуністична партія за визначенням мала би бути соціально орієнтованою, тобто соціальна складова мала би бути визначальною. На сьогодні в більшості людей – як прихильників, так і противників – комуністи асоціюються з такими гаслами, як «АнтиНАТО», «АнтиУПА», підтримка російської мови і зв’язки з Росією. Тобто, це чотири складові, чи можна ще якісь назвати, які, власне, визначають, позиціонують комуністів серед виборців. Пенсії, які вже БЮТ захопив, соціальні елементи – цю нішу вона вже втратила. Ці гасла вже не асоціюються з комуністами.

Олександр Голуб:

Щодо «Свободи», то це наш шановний Остап казав, а я казав про Нашу Україну. Багато що можна відповісти на ці питання. Дякую, що мене покладалися такі великі сподівання. Але існування Комуністичної партії як націоналістичної партії  неможливо, тому що це протирічить суті комуністичної ідеї і воно просто нереально. Тоді б це була якась інша політична партія, яких зараз багато. Що стосується, чи є вона українською чи ні. Вибачте, якщо сьогодні 70 відсотків населення виступають про НАТО, то і Компартія України виступає проти НАТО. Якщо сьогодні опитування скажуть, що люди виступають сьогодні за те, аби в нас була безкоштовна освіта і Компартія за це виступає, то хто тоді проти. Якщо ми візьмемо охорону здоров’я чи соціальні проблеми. Будь-які опитування, навіть Разумков, який проводить на американські гроші, вони сьогодні скажуть, що ті ідеї, з якими виступає Комуністична партія, їх підтримує більшість населення. Інша справа, і ми розуміємо, що це проблема, трагедія Комуністичної партії, Комуністична партія в тому сучасному вигляді, в якому вона є, вона не завжди адекватна тим викликам сучасності, суспільства. Так, ми визнаємо, але порівнюємо нас ані з ПР, ані з іншою політичною партією. Чому? Не тому, що я цього боюся. Справа в тому, що ми маємо сторічну історію.  Ці партії, вони виникають під вибори, проходить одна-дві кампанії, вони перейменовуються, зникають, стають іншими. А я хотів би сказати, що комуністи були. Є і будуть в Україні і будуть складовою політичної системи. Інша справа – коли вони будуть визначальними. Багато можна казати, але рівня приросту ВВП і економічного росту сьогодні (і це визнає навіть уряд Тимошенко) – лише 70 відсотків від радянського рівня,  який був до 90-го року.

Остап Дроздов:

Комуністи за визначенням, і я це прочитав у ремарці Любомира, не можуть дружити з капіталістами. Тому що не можуть і це обговоренню не підлягає. Ви дружили і дружите. Для вас ПР як союзник це є нелогічно? Що комуністи знайшли спільного з майже капіталістами?

Олександр Голуб:

На відміну від БЮТ і Нашої України, ПР представляє промисловий капітал. За ПР стоять конкретні люди на конкретних підприємствах. За БЮТ і НУ стоїть спекулятивний банківський капітал. В цілому. Різниця все-таки відчувається. Ми ніколи не почувалися комфортно ані ідеологічно, ані працюючи в одній коаліції. Ми не поступилися жодним рішенням, працюючи в коаліції, яке б йшло врозріз з нашою ідеологією, нашими обіцянками виборцям. Ми пояснили, чому ми пішли на союз з ПР. І ми не втратили голоси, а ми цим додали голосів. Показали себе як реалістична політична сила, яка завдяки цьому союзу змогла вирішувати питання соціального спрямування, працюючи в конкретному уряді. Щодо корупції, щодо певних дій, скажіть, будь ласка, хоч до одного з трьох міністрів, яких запропонували комуністи до складу, якісь претензії є?

Остап Дроздов:

Ваш був міністр по охороні здоров’я. А що комуністичному міністрові охорони здоров’я заважало в антикризовому уряді здійснювати основний канон вашої програми – безкоштовну медицину. Я розумію, що депутатів у Феофанії безкоштовно лікують, але людина, коли йде на уколи, то вона з собою ватку і спирт несе.

Олександр Голуб:

Депутати намагаються лікуватися не у Феофанії, а скажімо у лікарні швидкої допомоги чи в інших спеціалізованих лікарнях.

Остап Дроздов:

Це якісь екстремальні депутати.

Олександр Голуб:

Щодо того, що заважало міністру, то я хотів би сказати, що ми вирішували питання щодо інсуліну. Але поки ми не змінимо підходи держави до цих питань, це зробити неможливо. Я маю на увазі перебудування політичної системи. Я б не хотів казати детально, але мова йде про те, що держава має бути не стороннім спостерігачем, а активним гравцем. І в економіці, і в соціальних питаннях.

Вероніка Савченко:

Чи можлива відставка Луценка. На вашу думку, кому це найбільше вигідно. Можливо те, що публічно робить ПР, це натяк від СП? Що буде з урядом? Тобто, до чого ви готові, і чи готується Компартія до позачергових парламентських виборів?

Олександр Голуб:

Завжди готові як піонери до позачергових виборів. Справа в тому, що нам не треба створювати осередків чи наймати людей. У нас є осередки без виключення у всіх регіонах. Коли потрібно, вони перетворюються на штаби. Не треба наймати людей, які розносять агітаційну продукцію і йдуть працювати в ті чи інші дільниці. Тобто, у нас все це є. Це члени нашої партії і нам співчуваючі. Тому ми готові до позачергових виборів.

Що стосується Юрія Луценка. То я думаю, що це вже не натяк. Натяк ми робили раніше. Він не прислухався. Ви бачите, як змінилися акценти на президентському каналі 1+1, який почав «мочити» кожного дня і в кожному сюжеті. І об’єктивно зрозуміло, що на сьогодні СП не влаштовує зміна політичної орієнтації Юрія Луценка на користь Юлії Тимошенко. Звичайно, буде зроблене все, аби його відставити. Що стосується відставки уряду, то я не думаю, що це станеться найближчими днями. Чому? Тому що рейтинги Тимошенко є дуже високими. Вона все-таки зберігає електоральні можливості. Скоріш за все, якщо президент домовиться з ПР, і вдасться зруйнувати ці рейтинги десь восени, то наприкінці року, коли постане питання щодо газу, щодо земель, бюджету на наступний рік, в цей момент, коли було невдоволення населення, десь справедливе, десь спровоковане, отоді відбудеться відставка уряду.

Остап Дроздов:

Я хочу у вас запитати про ці 15 млн. гривень, які закладені на оздоровлення депутатів. Мене цікавить, як це оцінюють борці за соціальну справедливість. І чи ви вже взяли свою допомогу на оздоровлення?

Олександр Голуб:

Ви знаєте, я думаю, що чиновники можуть подякувати Юлії Тимошенко, яка підняла зарплати, яка прийняла рішення щодо цих виплат чиновникам. 200 млн. витрачається на оздоровлення держчиновників. Депутати не є держчиновниками. Коли вони закінчують каденцію як депутати, вони отримують статус державного чиновника. Держчиновники – це працівники облдержадміністрацій, СП. От на їхнє оздоровлення Юлією Тимошенко заплановано 200 млн. На боротьбу з туберкульозом – 150. Що стосується депутатів. Депутати дійсно отримують зарплату, тобто відпускні, як і усі. Отримують 13 зарплату на оздоровлення. Це складає близько 33 тисяч гривень. Комуністи-депутати усі ці доплати здають у спеціальний фонд фракції Компартії, з якого ми надаємо допомогу на вирішення проблем-звернень. Більше того, щомісяця із власної зарплати депутати-комуністи 5 тисяч віддають в цей фонд політичної партії. Звичайно, частина цих грошей йде на виборчу кампанію, ми цього не приховуємо. Частина – на звернення людей. Наприклад, оплатити операцію чи ще щось.

Остап Дроздов:

Свої 33 тисячі ви вже куди здали?

Олександр Голуб:

Безумовно, я їх здам в спеціальний фонд. Це робиться автоматично. У нас є заяви в бухгалтерії ВР. Я хотів би підкреслити, що це єдина політична сила, політична фракція, яка діє відповідним чином. Але справа не в тому. Дуже багато моїх колег навіть цю велику, занадто велику, я з вами абсолютно погоджуюсь, депутатську зарплату отримують раз на рік, або раз на півроку. Тобто, для них це не є гроші, за які вони живуть. Це 70 відсотків тих депутатів, які сьогодні є у ВР.

Остап Дроздов:

Заключне слово Любомирові.

Любомир Скочиляс:

Власне, я хотів ще раз підкреслити сказане мною, що пан Олександр підтвердив таке моє сприйняття Комуністичної партії як такої, яка загубилася в партійному просторі України і те, що ставлення до неї у Львові стало менш ворожим, це означає просто те, що її мало хто сприймає як ту політичну силу, яку як ворога, як опонента сприймали на початку 90-х. З нею мало рахуються, і тому немає такої агресії до вас.

Олександр Голуб:

А чому більше голосують?


Любомир Скочиляс:

Ці останні вибори чітко показують динаміку до різкого падіння.

Олександр Голуб:

Останні вибори показують зростання рейтингу.

Остап Дроздов:

Починали з 20 відсотків успіху, закінчили чотирма.

Любомир Скочиляс:

Починали з групи 239. Симоненко на виборах президента – понад 40 відсотків.

Олександр Голуб:

Симоненко ніякого відношення до групи 239 не мав.

Любомир Скочиляс:

У 1999 році Симоненко набрав майже 40 відсотків. У 2002 році у вас 20 відсотків, останні вибори – 4, 5.

Олександр Голуб:

Ми зробили висновки і пішли на поступ вперед.

Любомир Скочиляс:

Я радий, якщо зробили висновки.

Олександр Голуб:

А я радий, що ви раді. Що в мене є прибічники у Львові.

Остап Дроздов:

А я радий, що всі раді. Я мушу завершити програму. Ми поковзали по темах. Я залишаю за собою право ще одного запрошення для комуністів, бо є про що поговорити. Дякую за участь у програмі. У нас сьогодні гостював представник Комуністичної партії України Олександр Голуб. До побачення.



Назад до списку

17:24 ( 6.04.2020)
Пострілом у голову в Миколаєві поранили авторитета "Мультика"

14:51 ( 6.04.2020)
У Києві склали протоколи на двох людей у парку: один був без маски, інший без паспорта

12:39 ( 6.04.2020)
У Києво-Печерській Лаврі четверо хворих на COVID-19

11:14 ( 6.04.2020)
Помер священник, який хворів на COVID-19 на Тернопільщині

22:57 ( 5.04.2020)
В Україні на COVID-19 захворіло вже 1300 осіб (+83), 37 померло

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

15:39 (30.03.2020)
Рада ухвалила антикризовий закон: що він передбачає

13:38 (22.03.2020)
Поліція перевірятиме ізоляцію всіх, хто повертається з-за кордону

09:49 (16.03.2020)
У Британії очікують, що епідемія коронавірусу триватиме до 2021 року, захворіють 7,9 млн британців

14:20 (14.03.2020)
Аваков пообіцяв жорсткіші обмеження і кримінальну відповідальність через коронавірус

18:31 (31.03.2020)
Єрмак розповів про майбутнє консультативної ради з представниками ОРДЛО

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden

no news in this list.

no news in this list.

22:25 ( 5.04.2020)
Протокол лікування COVID-19 доповнять новими препаратами

18:57 ( 5.04.2020)
МВФ готовий задіяти весь свій резервний фонд для допомоги країнам

10:42 ( 5.04.2020)
Хворих на COVID-19 в Україні вже 1251 особа

23:47 ( 4.04.2020)
При в'їзді до Києва і в магазинах примусово мірятимуть температуру

20:16 ( 4.04.2020)
У Чорнобильській зоні горить ліс, залучили авіацію

Блок статей, Каталог статтей

18:04 (26.03.2020)
Як Кабмін пропонує Раді "порізати" фінансування міністерств: список

09:51 (24.03.2020)
Новий міністр економіки оновив декларацію: 13 мільйонів зарплати і рахунки в США та Україні

10:06 (22.03.2020)
Кабмін підтримав продовження контракту з Коболєвим на 4 роки

10:40 (19.03.2020)
Ціни на нафту відновлюються після обвалу напередодні

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня