Новини

 

НОВИНИ

Львівщина-Тиждень: 24.11-01.12.07. Текстова версія радіопрограми Львівського радіо
3.12.2007

Автор і ведучий - Володимир Городницький:   Доброго ранку, шановні слухачі. Сьогодні вже традиційно ми спробуємо проаналізувати основні події тижня, що минає. Подією №1 стало довгоочікуване створення коаліції. Але коаліція коаліцією, а реальна робота парламенту – це трохи інше. Тому я хочу надати слово політологам, які оцінювали політичні ситуацію протягом тижня. У нашій студії керівник Суспільно-гуманітарного консорціуму «Ґенеза» Любомир Скочиляс.



Любомир Скочиляс:

Говорити про те, що вже досягнуто того результату, який очікувався під час виборчої кампанії і який обіцяли політики, очевидно ще зарано. Наразі ми отримали лише формально угоду про створення коаліції і відповідно можемо говорити, що коаліція відбулася де-юре. Але чи відбудеться коаліція де-факто – про це ми можемо сказати вже наступного вівторка, оскільки можемо говорити, що зараз ми маємо те, що є на словах, на папері. А те, що буде на ділі, те, що буде в діях стане або підтвердженням або запереченням того, що коаліція дійсно створена. Йдеться, звичайно, про ті рішення, які має прийняти коаліція, має проголосувати ВР, тобто про затвердження спікера і про затвердження кандидатури прем’єр-міністра. І вже по цьому можна буде говорити, що коаліція відбулася де-факто, якщо ті кандидатури будуть прийняті Верховною Радою.

Якщо ж говорити про те, чому ж все-таки була підписана угода про коаліцію, оскільки власне частина від НУ все-таки не погоджується з певними пунктами коаліційної угоди і не погоджується з кандидатурою Юлії Тимошенко на посаду прем’єр-міністра, то можна сказати, що у даному випадку зіграв роль президент, який вибрав з трьох варіантів той, який на сьогодні був найбільш оптимальним. Які це три варіанти розвитку ситуації після виборів, які, очевидно, розглядалися на Банковій?

Першим варіантом було те, що сам Віктор Ющенко оголосив вже відразу після виборів – створення широкої коаліції. Причому, створення широкої коаліції в такому максимальному форматі, тобто і за участю НУ, і за участю БЮТ. Очевидно, що така ідеальна схема була нереальною, і не лише тому, що БЮТ категорично не пішов і не погодився з такою пропозицією, але й в значній частині НУ-НС були опоненти такого розвитку подій і тому ця модель була не сприйнята і відповідно вона не змогла реалізуватися.

Другий варіант, який розглядався і який ще в принципі не є повністю неактуальним – це варіант безкоаліційності взагалі. Тоді коли президент зможе призначити або залишити виконуючим обов’язки прем’єр-міністра нині діючого керівника уряду і Верховна Рада працюватиме у форматі без коаліції, зважаючи на те, що не зможе власне створитися якась стійка більшість. На сьогодні цей варіант є не зовсім актуальним, тому що все-таки формально угода про коаліцію все-таки підписана.

І відповідно третій варіант, який ми маємо сьогодні, це створення все-таки коаліції. Я думаю, що його можна розглядати двояко. Якщо говорити про БЮТ, про Юлію Тимошенко, то хоча сама Юлія Володимирівна і частина БЮТівців очевидно будуть розцінювати це як беззаперечну перемогу, але я б говорив, що це лише тактична перемога БЮТ, тому що далі почнуться проблеми і у формуванні уряду, і в діяльності уряду, тому що більшість ця є дуже мінімальною. Плюс вона є неоднорідною і можна говорити, що далі голосування відбуватимуться ситуативно, а це, очевидно, не сприятиме ефективній роботі уряду. І, відповідно, уряд зазнаватиме критики і таким чином може понижуватися рейтинг Юлії Тимошенко.

Натомість із стратегічної точки зору, якщо говорити про перспективу президентських виборів, то створення уряду Юлії Тимошенко – це швидше є мінус для самої Юлії Володимирівни, аніж плюс.

Своєю чергою, що стосується президента, то можливо президент на даному етапі тактично поступився, пішов на певні поступки, оскільки вузька коаліція не була найпривабливішим для нього варіантом, але він все-таки, як на мене, отримав значні переваги у стратегічному розумінні, зокрема знову ж таки з точки зору президентських виборів, з точки зору подальшої перспективи. Бо, по-перше, він все-таки не спалив мости із Юлії Володимирівною і БЮТ. По-друге, він попри певні якісь інтенції, все-таки не вдався до радикального відступництва від тих заяв, від тих обіцянок і не пішов всупереч очікуванням того електорату, який потенційно може виступити на його стороні на наступних президентських виборах. І по-третє, в президента в даній ситуації завжди залишається можливість виступати у ролі стороннього спостерігача і критика уряду, таким чином понижуючи популярність Юлії Тимошенко і посилюючи свої позиції.

Володимир Городницький:

А зараз про справи регіональні. Цього тижня місцеві народні обранці активно готувалися і обговорювали питання до наступної сесії облради. Навіть відбулася колегія ЛОДА. Саме про питання, які на ній обговорювалися, ми попросили розповісти заступника голови облради Левка Захарчишина.

Левко Захарчишин:

Це була планова колегія, де розглядалися внутрішні питання – стосовно роботи кадрових служб обласної адміністрації. Також була проведена коротка аналітика – як виглядає структура вікова, фахова  органів місцевого самоврядування обласного і районних. Питання розглядали стосовно програми захисту прав дитини – програми, яку зініціював президент. Вона стосується перш за все дітей-сиріт, створення дитячих будинків сімейного типу. Одне з питань було пов’язане з роботою правоохоронних органів у сфері боротьби з корупцією, питання щодо виконання обласної програми фізкультури і спорту.

Була певна дискусія стосовно роботи правоохоронних органів в сфері корупції. Якесь таке дивне відчуття. Всі знають, що корупція є, а кажуть, що борються органи. Зараз і обласна рада і профільна комісія готуються до винесення на сесію питання щодо виконання обласної програми «Фізкультура і спорт». І після Колегії було засідання профільної комісії і одна з цікавих ініціатив – ініціатива ГМ ПОРА. Це створення при профільній комісії громадської колегії чи ради з числа як спортивних функціонерів, так і з числа наукової спортивної громадськості.

Володимир Городницький:

І продовжучи тему. Все частіше на сесію Львівської обласної ради виносять питання приватизації комунальних об’єктів. Здавалося б нічого протизаконного, однак у перелік здебільшого потрапляють друкарні, кінотеатри.

Богдана Бурдейна:

На нещодавному засіданні постійної комісії Львівської обласної ради з питань культури і духовного відродження ЗМІ та туризму питання приватизації чотирьох друкарень викликало збурення депутатського корпусу. У переліку питань для розгляду на сесії обласної ради, що відбудеться 4 грудня, 30 об’єктів, які підлягають приватизації. Зокрема, Старосамбірська районна друкарня, Перемишлянська районна друкарня, Миколаївська районна друкарня та Львівська обласна книжкова друкарня. Це питання слід зняти з розгляду на сесії – стверджує голова постійної комісії з питань розвитку підприємництва, торгівлі та регуляторної політики Михайло Задорожний.

Михайло Задорожний:

У Дрогобичі приватизували друкарню і зробили з неї універмаг. Я думаю, що ці друкарні, які будуть приватизовані тепер, їх чекає та сама участь.

Богдана Бурдейна:

Михайло Задорожний додає, що, якщо потрібно, то в бюджеті закладатимуть кошти на розвиток згаданих друкарень. Однак ніхто із депутатів не поінформований, чому саме ці типографії хочуть продати у приватні руки.

Комісія також повторно розглянула питання щодо подальшої долі комунального підприємства кінотеатр «Львів». Депутати одноголосно вирішили залишити кінотеатр у комунальній власності територіальної громади Львівської області, оскільки, стверджують, продати його хочуть за копійки.

Володимир Городницький:

Цього тижня про гірку новину сповістила нас голова письменницької організації Львівщини Марія Якубовська.

Марія Якубовська:

Львівська письменницька організація з глибоким сумом сповіщає, що після важкої хвороби померла дружина відомого письменника, багатолітнього керівника Львівської організації Спілки письменників України Ростислава Братуня Неоніла Братунь. Неоніла Братунь була тією жінкою, що завжди йшла поруч зі своїм чоловіком, ділила з ним його страждання і переживання, була його музою і натхненницею. Донька відомого українського письменника Миколи Шпака, що загинув у боротьбі з фашизмом у роки Другої Світової війни, Неоніла Братунь добре розуміла і цінувала вагу письменницького слова і письменницької праці. Цей їй услід навздогін за поїздом «Львів-Київ» кинув юний Ростислав Братунь білі троянди як знак свого свідчення у коханні. Саме ці троянди згодом стануть символом його творчості. Саме такі білі троянди дарувала львівська громада Неонілі Братунь у Дні відзначення пам’яті Ростислава Братуня. Ми бачили її все ще молодою і красивою і голубому платті, яке так їй пасувало, і з чарівною усмішкою. Ось вона виходить на сцену Львівського театру імені Марії Заньковецької, опираючись на руку свого онука Андрійка, замисленим поглядом дивиться у зал і говорить про вічну невмирущість кожного нашого вчинку.

Неоніла Миколаївна Братунь багато років працювала на Львівській студії телебачення, була заслуженим журналістом України. Похорони відбудуться 1 грудня на Личаківському цвинтарі о 12 годині.

Володимир Городницький:

Але життя, на щастя, складається не тільки з прикрих і сумних подій, воно продовжується. І саме на оптимістичній ноті хочемо закінчити підсумковий тижневий випуск. Наш анонс. У неділю, 2 грудня о 15 годині у приміщенні Музею ідей відбудеться вечір співаної поезії Лілії Кобільник.

Передача підготовлена за участю Суспільно-гуманітарного консорціуму «Ґенеза» під керівництвом Любомира Скочиляса.



Назад до списку

© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.